«Видавництво 21» представило читачам на "Книжковому Арсеналі" роман письменниці з Калуша Ірини Червінської «Світи і лабіринти». Після повернення з Києва калушанка поділилася враженнями.
У презентації власних гостросюжетних творів разом із Іриною Червінською взяли участь Сашко Завара, Поліна Кулакова та Симор Гласенко. Модераторкою виступила Вікторія Гранецька, інформують "Вікна".
Калушанка поділилася у соцмережі враженнями від презентації. Так, Симор Гласенко представив загалу кримінальну драму "Нуар по-українськи" ("Видавництво 21") і зазначив, що з попитом на такий жанр літератури проблем нема.
Поліна Кулакова презентувала роман про серійного вбивцю із назвою "Корсо" ("Дискурсус"). Причому цей роман не позбавлений містичного забарвлення. Як висловилась сама авторка, цим текстом вона хотіла показати читачам, що жанрова література може порушувати складні онтологічні питання, а не писатися лише для розваги. Як каже сама авторка, у романі Корсо порушується тема релігії, думаю, навіть релігійного фанатизму.
Вікторія Гранецька, до речі, зазначила, що Поліні добре вдався психологічний портрет маніяка. особисто я знайома з попереднім романом Поліни Я пам'ятатиму твоє обличчя, і можу сказати, що тексти у неї доволі динамічні і досить легко читаються.
Свого "Песиголовця" Сашко Завара ("Видавництво Жупанського") презентував так:
"Я хотів написати чистий хоррор, без домішок, без еклектики... Вважаю, що кожен письменник має написати текст про письменника. Оскільки я пишу огляди книжок, то в "Песиголовці", окрім хоррору, вміщую певні роздуми про літературу та літературну кухню".
А Ірина Червінська так каже про свій роман-трилер "Світи і лабіринти" ("Видавництво 21"):
"Особисто я кваліфікую цей текст, як трилер з елементами сюрреалізму та фантастики, хоча це, мабуть, все-таки еклектична річ, оскільки там змальовується антиутопічне суспільство, ще й матріархатне. є й елементи детективу, бо ведеться розслідування злочину. Є й елементи постмодернізму, оскільки я даю читачеві шанс зіграти гру і самому вирішити, де реальність, а де — вигадка. Є і психоделічність. але... цей роман точно не все те, про що йшлося вище. І антиутопія — це лише декорація, а от декорація до чого — це вже читач зрозуміє тоді, коли перегорне останню сторінку".
Звісно, наразі жанри фантастики, фентезі, хоррору, готики, детективу, кримінальних романів не є настільки популярними в нас, як, скажімо, у західному світі, каже Ірина Червінська. Закордонних авторів, які творять такі жанри, можна називати довго і нудно, на відміну від українських.
Можливо, це частково пов'язано з літературною традицією, яка більше тяжіє до реалізму, аніж до віртуальних/вигаданих сюжетів/сутностей. Проте в процесі дискусії всі автори погодилися, що ця ніша поступово заповнюється новими авторами/текстами. Просто на вироблення певного корпусу справді якісних текстів потрібен час, в принципі, як і на все у цьому світі.
