Казки для дорослих

 

 

З тим самим захватом, з яким колись слухав на шкільному повір‘ї наївні оповідання однокласників за таємниці інтимного життя дорослих, я сприймаю нині оповіді за економіку. От Федеральна резервна система здійснює емісію в 80 млрд. доларів. Невдовзі – 240. Очікують заяви її очільника за наступну емісію: скільки? 500? Виступає – каже емісія буде необмеженою(!), по мірі необхідності. І що – це свідчення краху американської, а за нею світової економіки? Паніка? Не вгадали! Біржові індекси ростуть. На фондових ринках радісне пожвавлення.

 

Економіст, який оповідав мені за це, мав вираз обличчя третьокласника, який раптом з жахом дізнався, що хлопчики буває мають секс із хлопчиками. Мого економіста неможна вважати наївним: вже зо два роки він насміхається над загальною містичною вірою в Китайський економічний локомотив, в те, що зростання китайської економіки продовжиться і, що саме ця економіка витягне решту з кризи.

 

Виявляється, останні роки оптимізм інвесторів ґрунтувався на цифрах економічного зростання Китаю, які визначалися за методикою, геть відмінною за прийняту у ринкових демократіях. Якщо в Європі економічні покажчики визначаються за складною методою, то в Китаї дані економічної статистики нерідко беруться зі стелі кабінетів очільників КПК, так само, як це здійснювалося колись у Радянському Союзі. Проте, віра біржових акул капіталізму у чесність і прозорливість китайських комуністів до останнього часу була незворушною. Лишається загадкою, як взагалі вдавалося порівнювати капіталізацію китайських банків з американськими. В усьому світі вважається неприпустимим банківським гріхом кредитування «пов‘язаних осіб», натомість китайські банки всіляко заохочують кредитування родичів, знайомих і сусідів співробітників та керівників банківських відділень, тобто видачу кредитів, повернення яких не передбачається.

 

Фондові ринки ігнорують китайські мости, які падають, порожні новозбудовані міста та затоварені склади, вони прагнуть реляцій ЦК КПК, бо світова економіка тримається не стільки на виробництві, не стільки на фінансовій дисципліні, не на бюджетній збалансованості, але в першу чергу на оптимізмі.

 

Економічна наука з‘явилася одночасно з науковою психологією. В них приблизно однаково наукового. У кожного дилетанта, на зразок мене, є небезпечна спокуса розважати на економічні та психологічні теми. Ми, дилетанти, навіть не уявляємо, наскільки ми всього цього не розуміємо. Кожний здатен насвистіти марш Мендельсона, але нехай спробує накидати партитуру.

 

Проте, жодному дилетанту не заборониш висловлювати свій захват від процесу! Саме це я в цю мить і роблю. Найбільше мене ваблять «історії хвороб», написані адептами дазайн-аналізу (екзистенціальної психіатрії). Це оповідання, сповнені метафор, жодної устійливої термінології. Нині такими є статті провідних економістів. Нічого незрозуміло, але звучить, як музика (якщо читати вголос).

 

Колись світова економіка була подібна на просте, мов банан лібідо, нині – на підсвідомість з її сублімаціями, снами, невнятностями, сюрпризами і фрустраціями.

 

Економіка – є прагматичною і тверезою містикою, на зразок античної. Виробників, лихварів та гендлярів недостатньо для економіки, потрібні оракули та авгури – економісти, які заклинають лібідо, підтримують первісний оптимізм.

 

Економічна криза не є і не буде катастрофічною, бо всі хочуть добра. Катастрофічною була криза кінця двадцятих-тридцятих років, бо всі хотіли війни.

 

Незабаром – черговий з‘їзд ЦК КПК, який заспокоїть Лондонську фондову біржу. Женмінь Жибао стверджує, що затоварку китайських складів спричиняє відсталість технічних і маркетингових підходів японських фірм, бо Японія своєю купівлею китайських островів довела свою нездатність реабілітуватися після Другої світової війни й увійти до спільноти цивілізованих народів, яка складається з китайців та маньчжурів. От бачите: все буде добре, або ще краще!

 

Дмитро Корчинський,

Братство

 

 


Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1152
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1275
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1155
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3289
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2110
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3285

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

803

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1131

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1217

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2501
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6109
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6132
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29861
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

718
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1558
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1770
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

24000
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16498
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

829
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1496
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1765
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2759