Хто очолить Музей мистецтв Прикарпаття: що обіцяють претенденти?

У Музеї мистецтв Прикарпаття оголосили конкурс на нового директора. Донині 15 років його очолював Михайло Дейнега.
 

Управління культури, національності та релігій ОДА оголосило конкурс. Зголосилися чотири кандидати: художник Микола Джичка, директор громадського ЦСМ Анатолій Звіжинський, науковий співробітник музею Віталій Козінчук та археолог Василь Романець. За умовами конкурсу кожен із них має бути громадянином України, вільно володіти українською, мати вищу освіту за спрямуванням і стаж в культурі понад трьох років. Документи приймали до кінця листопада. Кожен мав надати рекомендації та концепцію розвитку музею. То що ж вони обіцяють, пише Репортер

 

Інтерактив і технології

На рахунку Миколи Джички – 14 персональних виставок та півсотні спільних проектів в Україні, Польщі, Німеччині, Нідерландах і Туреччині. Окрім художньої освіти, у 2016 році почав навчання на юридичному факультеті в ТНЕУ. Є членом Української галицької партії.

 

Джичка був співорганізатором молодіжної мистецької формації «Форумс», з ініціативи якої створені «Школа мистецтв вихідного дня» та «Школа фотографії». Він активно налагоджує спів­працю з Дрезденом, зокрема забезпечив цьогоріч участь митців з України на бієнале OstгаІе.

 

Рекомендації для нього підготували директор департаменту освіти ОДА Віктор Кімакович і завідувач відділу реставрації краєзнавчого музею Валерій Твердохліб.

 

За словами Джички, музею потрібен командний дух, інтерактивні проекти та інноваційні технології. Для покращення матеріальної бази прагне залучати інвестиційні кошти.

 

Стратегію розвитку музею він вклав у 10 кроків. Це інтерактивні екскурсії, музейна бібліотека з комп’ютерами та Wi-Fi, оновлення і розширення площ для експозицій, аудіогід українською, польською, англійською та німецькою мовами, власний візуальний стиль та сувенірна продукція музею, електронний реєстр експозиції й фондосховищ, щорічний каталог експозицій та великий каталог найцінніших творів, створення віртуального туру та дискусійного клубу.

 

Співпраця і тренди

Анатолій Звіжинський з 1991 року курував програми сучасного мистецтва у Франківську, роботу галерей «Марґінеси» у Києві та Франківську, українського розділу на бієнале «Східна Європа: Spatia nova» в Санкт-Петербурзі 1996 року. Був співредактором мистецького альманаху «Кінець кінцем». За кермом муніципального ЦСМ організовував виставки, запрошував митців з-за кордону.

 

На посаду директора музею його рекомендують Микола Яковина, президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визнач­них місць (ICOMOS), Павло Гудімов, арт-менеджер і директор «Я Галерея», голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький і головний художник обласного театру ляльок Ростислав Котерлін.

 

«Іноді мені здається, що Франківськ недооцінює діяльності Звіжинського, бо ніяк інакше я не можу собі пояснити ситуацію з програванням виборів на посаду директора ЦСМ, – пише в рекомендації Гудімов. – Але програвши, він не здався і продовжив роботу як громадський діяч, це вилилося у професійному втіленні фестивалю Porto Franko цього року, де я бачив його професійну роботу».

 

У концепції розвитку музею Звіжинський виділив шість основних етапів. Це й обмін досвідом, і співпраця з ICOMOS та європейськими партнерами, зміцнення репутації музею, підвищення якості контенту, використання цифрових технологій та формування мистецьких трендів.

 

Палац і світський живопис

Віталій Козінчук має ступінь доктора філософії за спеціальністю «богослов’я», проходив трирічну практику при Ватиканському музеї та Папській базиліці в Римі. З 2014 року є науковим співробітником музею мистецтв.

 

Рекомендації йому надали зберігач фондів філії Національного військово-історичного музею України «Герої Дніп­ра» Галина Брицька, директор обласного музею визвольної боротьби імені Бандери Ярослав Коретчук і голова Коломийської регіональної організації НСХУ Катерина Каркадим.

 

У стратегії розвитку Козінчук пропонує перенести музей у приміщення палацу Потоцьких. Створити при музеї відділ сучасного мистецтва, відкрити галерею модерного малярства, школу сакрального і світського живопису.

 

Також Віталій Козінчук нагадує про негайний капітальний ремонт як костелу, в якому розміщений музей, так і його філії – церкви Святого Духа в Рогатині.

 

Реставрація та розширення

Василь Романець щодо освіти вказує Харківський художньо-промисловий інститут, спеціальність – художник декоративного мистецтва. У здобутках пише про багато реставрованих об’єктів на Прикарпатті. У стратегії обіцяє: збирати, зберігати, досліджувати прикарпатське, українське та світове мистецтво, поширювати знання про нього в Україні та за кордоном.

 

Зокрема Романець пропонує опрацьовувати колекції музею, впроваджувати новітні техніки реставрації та експонування творів, співпрацювати з музейними кураторами, підвищити стандарти музейної роботи. З часом планує утворити відділ – Центр сучасного мистецтва.

 

Аби оновити сприйняття музею, пропонує розширити його площі на палац Потоцьких, запровадити друк каталогів, співпрацю з радіо й телебаченням. Окрему увагу в стратегії Василь Романець приділяє збереженню будівель музею, зокрема власне колегіати та церкви в Рогатині.

 

Крім того, Романець нагадує, що свого часу допоміг музею отримати додаткові приміщення на Низовій, 2, а як реставратор працював над відновленням інтер’єру з фресками, реставрацією фасадів та пониженням пам’ятки до історичного рівня, аби зменшити замокання стін.

 

Рекомендують Василя Романця гендиректор заповідника «Давній Галич» Володимир Костишині голова історико-крає­знавчого об’єднання «Моє місто», краєзнавець-колекціонер Зеновій Жеребецький.

 

Потрібен менеджер

«Я схиляюся до того, що директором має бути людина молода, креативна і мисляча сьогоденням, – говорить Михайло Дейнега. – Людей пенсійного віку не розглядаю зовсім. Тут потрібен менеджер, бо для господарської діяльності є заступник. Директор мусить представляти музей, думати про його майбутнє, розвиток музейної сфери у Європі. Має знати про досягнення у сфері науки, розумітися в збереженні культурної спадщини і творів мистецтва. А ще – знати мови, аби вільно представляти музей за кордоном».

 

Дейнега пояснює, що його контракт закінчується і він вже не має наміру продовжувати. Нарікає на те, що музей майже не отримує підтримки від обласної влади.

 

«При всій повазі до влади, у мене немає бажання продовжувати діяльність. Приїжджають гості – вкладаєш свої кошти, їдеш до Києва – береш свої кошти, – говорить Михайло Дейнега. – Художник сам робить виставку, оформляє художні роботи, купує матеріали, сам везе виставку. А влада абсолютно нічого не хоче. Лиш тішиться, що відбувається стільки виставок».

 

Втім, за 15 років вдалося налагодити добру співпрацю з музеями та митцями Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії. За словами Дейнеги, графік виставок на наступний рік вже заповнений.

 

«Нині ми маємо нормальні умови для роботи фондів і адміністрації музею. Але немає нормальних умов для самого музею, – додає Дейнега. – Приміщення, яке є сьогодні – сакральне, має служити громаді за призначенням. Пам’ятка у плачевному стані. Самотужки музей нічого не може зробити. Ні Мінкульт, ні обласна влада не роблять нічого. У нас є програма розвитку міста, але де там музеї? Місто не має жодного. ЦСМ, який з Шевченка тепер перенесли на Підгірянки, – це кімнатка. Все, що нині відбувається в мистецтві – наперекір тому, що робить держава».

 

Обиратиме директора комісія від ОДА. Нині відомо, що до неї увійдуть три представники від громадськості – Микола Капак від обласного товариства охорони пам’яток історії та культури, Наталя Сербин від ГО «Залізний тризуб» і Ростислав Кондрат від Національної спілки фотохудожників в області. Хто буде від чиновників – ще не відомо.


13.12.2017 Ольга Суровська 3232 1
Коментарі (1)

Олег 2017.12.15, 10:26

Звіжинський

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4006
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2186
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2408
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5507
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21263
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3231

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

989

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1017

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1792

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1761
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7506 2
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15649
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9058
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3964
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

914
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

824
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5097
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42542 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

526
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

759
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1680
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1611