Я цілком усвідомлюю, що зараз ступаю на хиткий місток. Адже писатиму про церкву. Та ще й про греко-католицьку. Та ще й в Галичині. І хоча я не торкатимусь теології, та все ж.
Не так давно УГКЦ в Івано-Франківську нарешті повернула собі приміщення на вулиці Шевченка.
Це напевно краще, ніж військова частина, чи комісаріат, навіть якщо там поселиться півтори черниці. Тим більше, що від української армії вже майже нічого не залишилося, а от кількість церков по області свідчить про те, що армія священнослужителів вже чисельно переважає збройні сили.
За ремонт повернутої у власність церкви будівлі найняті бригади взялися з завзяттям і (що дивно для наших широт) з завидним професіоналізмом. Настільки завидним, що в мене навіть майнула думка передати у власність УГКЦ цілу вулицю Шевченка. Тоді б з ремонтом вулиці не було б всіх цих остогидлих зволікань.
Майнула така думка й одразу ж була придушена внутрішнім цензором, який в даному випадку діяв швидше як запобіжник. Я пригадав, як кілька років тому в задньому крилі цієї будівлі церква відкривала школу (яку міщани охрестили школою для мажорів). Тоді було зрізано дві старі, але цілком здорові, липи , які аж ніяк не заважали ані школі, ані школярам.
Які були мотиви такого рішення невідомо. Але відомо, що шляхи Господні несповідимі.
Я просто зрозумів, що у випадку передачі цілої вулиці церкві, мешканцям не вдалося б відстояти старі липи. Церква не влада, з нею не посперечаєшся. Бо якщо влада в нас апріорі гріховна, то церква безгрішна, хоча, безгрішним може бути лише Господь.
Чому я вважаю, що церква не стала б церемонитися з деревами? Та з однієї простої причини. Вона вже це зробила. Біля будови про яку йде мова.
Як бачите, за парканом не лишилося жодного деревця. А вони там були. Прекрасні ялинки. На зразок тих, що ще ростуть через дорогу, під будівлею суду.
А від їхніх, менш щасливих сестер, залишилися лише пеньки.
Звідки така нелюбов до дерев? Я не знаю. Можливо це якийсь вірус в повітрі, а може помста язичникам друїдам, котрі, як відомо, вклонялися деревам.
Подейкують, що і будівля в якій зараз розташовується господарський суд, також скоро перейде до УГКЦ. То ж деревам, які там ростуть також загрожує знищення. А якщо врахувати, що позаду будівлі суду розкинувся невеличкий парк, то церкві буде де розвернутися.
От тільки прорахувалися ті, хто дав команду зрізати ялинки саме зараз. Треба було б зробити це напередодні Різдва. Був би, хоч і невеличкий, але вигідний ґешефт.
Володимир Мулик, Версії
