Коротка історія ОУН-УПА для поляків на випадок розмови з українцями

 

 

 

Більшість поляків асоціюють УПА тільки з вбивствами на Волині. В роки ПНР найгіршим злочином УПА вважалося вбивство генерала Кароля Сверчевського, за котрим сьогодні навряд чи хто жалкує. Лише в 70-ті й 80-ті роки дозволили говорити про Волинь, чого до того уникали, тому що вона належала до "кресів".

УПА була представлена згідно із радянською моделлю, тобто як колабораціоністи Гітлера і криваві націоналісти. Не могло бути інакше, бо Москва хотіла Україну русифікувати. Українець, що не бажав стати радянською людиною, обвинувачувався в націоналізмі, а ще краще – у фашизмі.

УПА для такої пропаганди була надзвичайно корисною. Роздмухування в Польщі страху не тільки перед німцями, а й перед українцями легітимізувало тезу про потребу польсько-російської (радянської) дружби. Але досить про пропаганду.

Історія українського національного руху стане заплутаною, якщо ви не будете брати до уваги шок і травми, які викликали катастрофічні для українців результаті Першої світової війни. Навіть малі народи, як литовці чи естонці, здобули незалежність, в той час як найбільша в регіоні українська громада не отримала власну державу.

  Невідомі упівці. Всі фото цієї публікації з сайту cdvr.org.ua

Українське націотворення у дев'ятнадцятому столітті і до війни було переважно орієнтоване на соціал-демократію і лівацтво. Катастрофічна поразка викликала дискусію про її причини та поворот до націоналізму.

Однак, це відбулось не одразу. Частина української інтелектуальної еліти короткий час сподівалася на незалежність новоствореної Української Соціалістичної Радянської Республіки. Не без причини, але і не без ілюзій.

На початку двадцятих років українська культура могла розвиватися там більш-менш вільно. Вперше в історії молоді люди могли навчатися в україномовній школі. Слід зазначити, що на польському боці український руху не мав аж таких свобод.

Однак з 1927 року Сталін почав чистки українських "націоналістів", що знаменувало кінець ілюзії про облаштування російсько-українських відносин на рівноправній основі. Водночас значно послабилися ліві тенденції в українському національному русі. Голос, натомість, отримало праве крило і націоналісти. Вони могли зорганізуватися тільки в Другій Річі Посполитій і за кордоном.

Серед української молоді, лідером якої став вояк І Світової війни Євген Коновалець, починається радикалізація. То був момент, коли з’явився "Інтегральний націоналізм" Дмитра Донцова, який став майже Біблією українського націоналізму.

 Євген Коновалець

Ці процеси призводять до утворення Організації українських націоналістів. Її перший установчий з'їзд, що об'єднав вже існуючі групи, відбувся у Відні в січні-лютому 1929 року. ОУН мала антибільшовицьке ставлення до подій в Українській РСР. Вона також мала антипольську позицію, протиставляючи себе тій течії українського національного руху, яка була пов’язана з ім’ям Петлюри.

Польські обіцянки українцям не були виконані (в тому числі створення українського університету у Львові), а українське культурне життя та освіта в Польщі щоразу сильніше утискалися. Поява ОУН тільки поглибила негативні тенденції з польського боку, а подальша радикалізація ОУН призводила до усе сильнішої взаємної ворожнечі.

Це сформувало особливу доктрину дій українського національного руху, яка значною мірою була віддзеркаленням теорії Донцова. У 1938 був убитий Євген Коновалець. Боротьба за його політичну спадщину призводить до серйозних розколів, в лідери вибивається остаточно звільнений з польської в’язниці в 1939 році Степан Бандера.

Справжнім початком війни для українського національного руху є рік 1938. Українці трактують відрив Закарпаття від Чехословаччини як свого роду П'ємонт. Там організовується збройне повстання і створюється одноденна держава. Все це скінчується цілковитою поразкою.

На початок німецько-польської війни ОУН реагує військовими акціями. На теренах Галичини вибухає антипольське повстання. Воно придушувалося як диверсія проти Польщі, але набагато гіршими для українців були совєти, які з’явилися тут 17 вересня 1939.

В 1939-41 рр. центром українського політичного життя стає Краків. Лідери ОУН, передбачаючи початок російсько-німецької війни, розраховують на появу на радянській території окупованої зони. Їхня діяльність толерується з німецької сторони.

Після початку німецько-радянської війни та захоплення Львова, ОУН оголосила там відновлення незалежності. Проте Німеччина не погодилась на це, і Степана Бандеру депортували в концентраційний табір.

Українсько-німецьке співробітництво тривало протягом певного часу, але ОУН зрештою усвідомило власні ілюзії. Безперервні реквізиції і вивіз робочої сили в Німеччину призвели до того, що українці почали організовувати загони самооборони. Перша така формація була утворена на Волині під керівництвом Тараса Бульби-Боровця.

Українці почали розуміти, що вони змушені воювати на два фронти – з Третім Рейхом і Радянською Росією. Українці покинули ряди допоміжної поліції окупаційної влади. Момент, в який з’являться УПА (Українська повстанська армія) важко визначити, тому що це ім'я застосовується для означення декількох утворень.

В кінцевому рахунку початок УПА в якості підпорядкованої ОУН організації – це кінець 1942 р. З цього слідують важливі висновки. Тоді як ОУН можна закинути співпрацю з Третім Рейхом у 1939-1942 рр., Українська повстанська армія не співпрацював з Рейхом, а боролася з ним.

Керівництво ОУН і УПА уявляло собі закінчення Другої світової війни подібним до кінця І війни – великі держави регіону мали бути зруйновані, в результаті чого мусила з’явитися політична порожнеча. В ній ОУН хотіла вибороти місце для своєї держави. З цієї точки зору важливими конкурентами в районах Волині та Галичині ставали поляки. Звідси намір їхнього вигнання, який в кінцевому підсумку спровокував масові вбивства поляків.

Трагедію спричинили конкретні деморалізуючі умови війни і давні соціальні відносини (у тому числі конфлікти між панською садибою та селом). Ті вбивства нічого не дали ОУН-УПА, натомість стали надзвичайно складним історичним баластом.

Поляків виселив в кінцевому підсумку Сталін (що, імовірно, відбулося би в будь-якій ситуації), а УПА в безнадійній боротьбі проти Рад пережила в повоєнні роки криваву баню, ставши об’єктом безпрецедентних репресій.

В післявоєнний час доля вояків УПА дуже схожа на долю польських "проклятих солдатів". Трудно сказати, коли завершилася боротьба УПА. У кожному разі, в 1950 році гине командир Роман Шухевич. Боротьба вщухає, а репресії тривають протягом тривалого часу.

Хата в с. Старий Угринів де народився Степан Бандера

Радянська Росія мобілізувала гігантську пропагандистську машину, аби повністю дискредитувати УПА. Основним закидом було співробітництво з Третім Рейхом. Насправді, пакт Гітлера-Сталіна (Молотова-Ріббентропа) була набагато більш серйозною співпрацю з без порівняння більшим значенням і впливом, ніж наповнені ілюзіями спроби співпраці з боку українського національного руху. Будь-яке інше представлення УПА, ніж як тільки нацистами і колабораціоністами, руйнували радянський нарратив ІІ світової війни - "Вітчизняної війни".

Для патріотично налаштованих українців УПА, натомість, в основному через післявоєнний мартиролог, стала легендою, змістом якої були посвята і жертва. Як і з усіма легендами цього типу, іноді про власні гріхи було важко говорити, тим більше, що російська пропаганда не залишала на УПА живого місця. Легенда була, зрештою, дійсно поширена тільки в Західній Україні.

Сьогодні від легенди залишилося не так багато. Навіть чорно-червоний прапор, що будить у Польщі так багато суперечок, для більшої частини молодого покоління більше не пов’язаний з УПА. Чим більше Україна буде стояти на своїх власних ногах, тим більш легенда про УПА буде блякнути. Про це свідчать погані результати на виборах організацій, які покликаються на УПА.

Нова українська держава також має власну легенду про Небесну Сотню і, по суті, інших легенд не потребує. Критичний перегляд свого минулого буде, проте, можливим, лише коли боротьба за незалежне існування, яку українці в даний час ведуть з Росією, буде завершена.

Поляки про вбивства на Волині не можуть забути, але пам’ять про трагедію та її жертви може служити примиренню з українцями. Ненависть же не служить пам’яті про мертвих, але губить душу живих.

 

Джерело: kazwoy.wordpress.com

Переклад з польської Сергія Громенка


19.11.2014 1529 0
Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

874
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3024
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1839
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3050
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2217
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2226

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

555

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

908

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

994

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2289
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5924
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29642
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11536 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1319
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1545
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23773
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

2011
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43899 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

541
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1257
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1544
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2548