Косівський інститут та міська рада не можуть поділити землю

 

/data/blog/65931/430f6ced6558579fccb2f0d79942a283.jpg

 

Депутат Косівської міської ради Юрій Плосконос у соціальній мережі Фейсбук висвітлив ситуацію, яка виникла навколо майна Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.

 

Він стверджує, що проблема може бути гостра і болюча, і вимагає висвітлення всіх подробиць для громади, передає Фіртка з посиалнням на Версії.

 

Як відомо, декілька тижнів тому відбулися громадські слухання. На яких ректор несподівано заявив, що подає в суд на косівську міську раду з метою відсудити право власності на будівлі ІПДМ.

 

Але, повернемось трохи назад. У 2010-му році Львівська академія мистецтв звернулася з проханням до Косівської міської ради визнати право власності на будівлі інституту за нею. Сесія Косівської міської ради відмовила в даній заяві. Пам’ятаючи долю таких об’єктів, як «Гуцульщина», пише в соціальній мережі депутат.

 

«Сирзавод,- міською радою було прийнято рішення виготовити свідоцтво на право власності над даними будівлями за косівською територіальною громадою в особі міської ради. Що й було зроблено. Мотиви даного рішення – заклад почав свою історію ще в 19-му столітті,землю під нього і значна частина коштів виділялась представниками громади (і не тільки косівської,а й навколишніх сіл), тому будівлі, земля і нерухоме майно повинно належати громаді Косова,а не львівській академії,яка появилась на горизонті на початку 2000-их років», – переконаний Юрій Плосконос.

 

І додає, що разом з тим, ще в 2008 році інституту було видано свідоцтво на право користуватись земельною ділянкою під будівлями,так як вони були користувачами.

 

«Маючи цей документ,і керуючись тим,що існує нібито якесь розпорядження міністерства освіти про те, що будівлі повинні знаходитись в державній власності, ректор Мартинюк С.Л вирішив відсудити будівлі. 9 грудня профспілковий комітет інституту запросив мера та групу депутатів на своє засідання, щоби дізнатись про ситуацію з перших вуст, так як намір ректора подати в суд викликає в багатьох представників колективу (які,одночасно, є представниками косівської громади) питання. Зустріч відбулася, ректор,зробивши коротку доповідь, в якій подав дуже своєрідну точку зору, відразу втік, а ми 2 години спілкувались з представниками колективу», – написав депутат.

 

На питання до ректора, чому ж тоді він своєю заявою просив міську раду визнати будівлі майном Львівської Академії – конкретної відповіді депутат не отримав. Проте, головний бухгалтер заявила, що відсутність у них права власності на будівлі створює певні незручності в роботі. Але, які саме незручності не пояснила. Юрій Плосконос вважає, що ніхто більше,ніж косівська громада,не зацікавлений в успішному функціонуванні вузу.

 

«По-перше – це престиж, місто з населенням 9тис чол. має вищий навчальний заклад, який готує і випускає спеціалістів, котрі набувають реальних професій. По-друге – це гроші і робочі місця. Не секрет, що студенти, які привозять і тратять свої гроші тут, наймають квартири. Ми говоримо про розвиток туризму і забуваємо – що студенти – це практично туристи,які проводять в нашому місті більшу частину року. Багато міст в Європі тільки й живе за рахунок навчальних закладів. По-третє – успішні люди,які закінчили наш вуз,назавжди пов’язані з нашим містом, роблять йому рекламу. Тому міська влада ніколи не втручалася в діяльність вузу, не ставила ніяких майнових претензій,не вимагала ніякої оплати. І не збирається цього робити в майбутньому», – переконує депутат.

 

Натомість, депутата дивує позиція ректора. Який міг би формальні проблеми вирішити і без позову до суду.

 

Ось заява, в якій керівництво інституту просить міську раду визнати право власності на будівлі, на яку депутати дали відмову.

 

косів2

Отримавши відмову, приносять папір, на якому пише, що воно є державною власністю.

косів 3
А осьсвідоцтво, де написано,кому і що належить…

косів4

rjcsd5
Депутат написав запит на ім’я голови Фонду державного майна України. Та пообіцяв, що коли отримає відповідь ініціюватиме проведення позачергової сесії міської ради. Сподіваючись, що тоді проблема вирішиться.

останнє косів


23.12.2014 1238 0
Коментарі (0)

30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

1482
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

1931 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4654
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2584
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2791
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5858

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

568

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1389

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1327
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

4795
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15958
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7960 3
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

418
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

602
26.06.2026

У суботу, 27 червня, у Погінському монастирі відбудеться проща «За мир в Україні і повернення додому внутрішньо переміщених осіб».

596
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4263
25.06.2026

За словами акторки, найбільше її тішить, коли військові з фронту повідомляють, що отримали пакунки допомоги і що з ними все гаразд. Іноді вони надсилають у відповідь прапори чи символічні подарунки — наприклад, перстень із кулі як знак вдячності. 

2521 3
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

580
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

858
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1112
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

2063