Агенція Новин "Фіртка" отримала лист від батьків Любомира Якубіва, який вже три роки перебуває в слідчому ізоляторі, але якого не поспішають випускати на свободу , порушуючи все нові кримінальні справи...
Якубіва Михайла Васильовича
Якубів Марії Михайлівної
---------------------------------------------------------
Адреса: 76018, м. Івано-Франківськ
Вул.. Коновальця, 2 кв. 8
Звернутися до Вас нас змусила важка життєва ситуація в якій опинився наш єдиний син Якубів Любомир Михайлович, а разом із ним і ми, його батьки, які на даний час вже досягли похилого віку, і через втрачене з роками здоров’я розраховували на його допомогу.
Якубів Любомир з 2006 року працював керуючим Тисменицьким відділенням Ощадбанку України. Три роки тому, а саме 22-го березня 2011 року, нашого сина, після проведеного обшуку у квартирі його дружини по вул. Вовчинецькій в м. Івано-Франківську, де він спільно проживав із своєю сім’єю, його було затримано слідчим прокуратури Івано-Франківської області, після чого взято під варту за підозрою у вчиненні особливо важких злочинів у сфері службової діяльності. Нашому синові згідно пред’явленого обвинувачення вмінено організацію злочинної групи та діяльність в її складі ( ст. 28 ч.3 КК України) з метою заволодіння державними коштами Ощадбанку в особливо великих розмірах ( ст. 191 ч. 5 КК України) та вчинення при цьому службового підроблення, яке спричинило тяжкі наслідки ( ст. 366 ч. 2 КК України). Кримінальна справа за № 321131, в якій обвинувачується Якубів Любомир містить 15-ть томів письмових матеріалів, обвинувальний висновок викладено на 100 сторінках. Незважаючи на великий обсяг нібито зібраного слідчою групою доказового матеріалу, ми, прості люди, раз у раз відвідуючи судові засідання які чомусь проводяться в Коломийському міськрайонному суді, а не по місцю вчинення злочину, як це передбачено ст. 37 КПК України не можемо збагнути суті вини нашого сина та не розуміємо у який спосіб і з якою метою, потрібно було «склеїти» цю справу.
Враховуючи суть обвинувачення пред’явленого Якубіву Любомиру та іншим особам, які нібито спільно з ним діяли, яке було оголошено перед судом прокурором, то таке зводиться до нібито заволодіння 217 тис. гривень державних коштів, які протягом 2007-2008 років були видані в якості 7-ми кредитів окремим фізичним особам, і на час порушення кримінальної справи ними не повернуті. В ході проведених судових слухань, було встановлено, що жодної підробки кредитних договорів, договорів поруки, кредитно-розрахункових документів не має. Усі позичальники, добровільно приходили в банк, особисто заповнювали заявки на взяття кредитів та анкети поручителів, і власноручно підписували договори, завіряли подані ними копії паспортів та ідентифікаційних кодів, та самостійно отримували на руки кредитні кошти. Цей факт визнали усі без винятку позичальники та їх поручителі, однак, з метою ухилення від сплати кредитів, останні посилались на те, що нібито кредити вони оформляли не особисто для себе, а для свого знайомого Воротняка Ігоря Михайловича, мешканця міста Івано-Франківська, з яким вони були раніше знайомі, і останній їм пропонував за взяття кредитів забезпечити їх в майбутньому високооплачуваною роботою на власній фірмі. Воротняк І.М. помер у липні місяці 2009 року, допитати відповідно його слідство можливості не мало, а отже спростувати наговори щодо померлої людини з об’єктивних причин не можливо. Воротняка І.М. слідство заочно включило спільно із Якубівим Любомиром, як організаторів злочинної групи, туди ж в якості виконавців увійшли одна з позичальників та ще працівниця банку – кредитний інспектор. На нашу думку, детективна історія, яка описана в 15-ти томах кримінальної справи, навіть по суті свого змісту не є логічною чи послідовною, не кажучи вже про якусь доказову перспективу. В ході судових слухань, викликані та допитані свідки, а саме учасники взяття кредитів, тобто самі позичальники і їх кредитори, почали давати істотно відмінні покази від тих, що були зафіксовані у протоколах слідства, визнаючи тим самим факт, що слідчий самостійно формував пояснення та відповіді свідків, які не відповідали фактичним обставинам. Особливої уваги, вимагає той факт, що протоколи допиту різних свідків, який проводив слідчий прокуратури Яковишин С.З. по своєму змісту ідентичні один в один, навіть у допущених орфографічних помилках, а це безумовно вказує на те, що такі протоколи допитів свідків писались працівником правоохоронного органу ідентично шляхом копіювання наперед виготовленого одного і того ж протоколу. Однак, навіть цей очевидний факт не дає уявлення про масштаби фальсифікації кримінальної справи відносно нашого сина. Так, скажімо, позичальники та кредитори визнали факт виготовлення та подання ними завідомо недостовірних довідок про доходи хоча самі вони в той період не працювали, про те довідки представили із відомих підприємств: ВАТ «Прикарпаттяобленерго», ДП «Прикарпаттрансгаз», Національно технічного університету нафти і газу та інших. Такі довідки були належно завірені, підписані та скріплені печатками і не викликали жодних сумнівів у їх правдивості, про те, виправдовуючи позичальників та їх поручителів, слідство відмовило у порушення щодо них кримінальної справи, визначивши їх процесуальний статус, як свідків. Слідство навіть не встановило у який спосіб вказані особи отримали фальшиві довідки про доходи, чому позичальники та їх поручителі збрехали банку при свої доходи та фінансові можливості особисто заповнюючи кредитні заявки та анкети. Така лояльність слідства пояснюється одним, в числі так званих обманутих позичальників, діяли колишні працівники правоохоронних органів. Тож існуючі корупційні зв’язки, дозволили їм уникнути від цивільно-правової відповідальності, а Якубіва Любомира спільно з іншими притягнути до кримінальної відповідальності з одночасним покладенням обов’язків по відшкодуванню усіх виданих кредитів. Більше того, навіть при закінченні слідства не було встановлено, яка саме сума непогашених кредитів залишилась, та чи взагалі вони погашались, якщо так, то де тоді описаний в обвинуваченні намір у банкіра привласнювати державні кошти. А насправді, кожен з вказаних кредитів сплачувався до певного часу, а саме поки не наступила фінансова криза. Характерним є те, що ніхто з позичальників від часу взяття кредиту не заявляв про якийсь обман, аж поки прокуратура міста в інтересах відділення Ощадбанку не почала стягувати з них кошти у позовному провадженні через суд, тоді об’єднані єдиною метою та керівництво, вони почали стверджувати про фіктивний характер отриманих кредитів.
У цій справі є багато надуманих, відверто сфальсифікованих речей та чисто перекручених фактів, однак, навіть їх приблизний аналіз зайняв би багато аркушів цього звернення. Ми звертаючись до Вас, бажаємо викласти тільки суть справи. До написання цього звернення нас спонукали ще одні обставини, бо зважаючи на явний розвал у суді вказаної кримінальної справи, прокуратура області діє уже пропрацьованим політичним методом добавлення особі кримінальних справ, і вже 17-го лютого 2012 року проти Якубіва Любомира порушено другу кримінальну справу за № 327763 за схожим звинуваченням та його вже було пере арештовано, а от спільник, який дав покази на нашого сина ( бо інші докази відсутні) перебуває на волі. Де ж справедливість та рівність перед законом? Таким же чином, 27.02.2012 року порушено щодо Якубіва Любомира третю кримінальну справу за № 316513. Можливо будуть і інші. Цікавим є фінал першої кримінальної справи, де Коломийський міськрайонний суд по одній із підсудних проводить перекваліфікацію злочинних дій на службову недбалість та звільняє її від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, навіть не зазначаючи в постанові об’єктивних ознак вчиненого злочину, а Якубіва Л.М. ( при невизнанні вини! ) засуджує до 4-х з половиною років позбавлення волі, в тому числі на 2-ва роки за ст. 366 ч. 2 КК, термін давності притягнення по якій вже минув. Апеляція засудженого слухалася майже рік: то змінювалась колегія, то вступав до справи новий прокурор, то не доставляли підсудного. Кожен раз вигадувалась нова причина для відкладення апеляційного розгляду. Надалі, суд провівши коротке слухання тривалістю до 30-хв., відкинув раніше задоволені клопотання захисників та підсудних щодо проведення по справі повного судового слідства та обмежився за слуханням двічі змінених апеляцій прокурора та коротко вислухавши покази підсудних і обмеживши виступи захисників в дебатах, трішки виправив судовий вирок змінивши його та пом’якшивши покарання до 3-х років позбавлення волі.
22-го березня 2014 року син вже відбув під вартою в Івано-Франківському СІЗО 3-ри роки позбавлення волі, але на неї так в і не вийшов. Причина цьому, півторарічний розгляд Калуським міськрайонним судом кримінальної справи за № 327763. Абсурдність пред’явленого звинувачення взагалі вказує на втрату здорового глузду прокурорами, але справа є, чотири організовані злочинці нібито розкрадали кошти Богородчанського відділення Ощадбанку, серед них керуючий цього відділення та двох його спільників, ходять на волі а Якубів Л.М., який жодного відношення до цього банку не мав – арештований. Докази у цій справі вкрай сумнівні, - двоє підсудних поверхнево вказують на те, що гроші отримані від позичальників везли до Якубіва Л.М., а він їх між ними ділив!? Серед допитаних більш ніж ста свідків – ніхто Якубіва Л.М. не знав та не бачив. Третій підсудний взагалі заперечує будь-яку участь Якубіва Л.М. Ані впливати, ні керувати Богородчанським відділенням Ощадбанку, ані можливостей розпоряджатись коштами іншого територіального відділення Якубів Л.М. не мав. В суді усі відмовились давати покази. Ось Вам і звинувачення. Є принцип достатності, повноти і допустимості доказів для звинувачення особи. Далі в судовому засіданні прокурор просить дати час для зміни звинувачення та активно вимагає від Якубіва Л.М. визнати свою вину у скоєному, бо інакше на волю не вийде. Чергове засідання і прокурор каже, що не готовий до судових дебатів, про зміну обвинувачення мовчить. Суд уклінно відкладає розгляд справи, а що робити, не виносити ж щодо прокурора окрему постанову? А син вже більше два роки ув’язнений по новій справі. Ось Вам і правосуддя, яке докотилось в Україні до суцільного маразму. Хто поніс покарання за тисячі сфальшованих кримінальних справ, відповідь – ніхто, хто відповість за тисячі скалічених людських доль – ніхто.
Конвеєр правоохоронної системи працює невпинно і виключно на шкоду суспільству, так як породжує у людей ненависть до системи, подальше існування якої суперечить загальним умовам справедливості та людяності.
Україна прийняла національні та міжнародні стандарти судочинства, які вказують на необхідність дотримання принципів своєчасного, справедливого та безстороннього розгляду і вирішення судових справ відповідно до Закону з дотриманням засад і правил судочинства. Кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. На нашу думку декларативний характер цих правових норм немає нічого спільного з реальністю у судах нашої області.
Ми не можемо повірити в те, що наш син, який у 2006 році у віці 29-ти років прийшов працювати на посаду керуючого Тисменицьким відділенням Ощадбанку, який вивів за показниками діяльності відділення на 2-ге місце в області, добросовісно виконував покладені на нього обов’язки, за що неодноразово нагороджувався почесними грамотами та відзнаками, сумлінно працюючи впродовж 5-ти років на вказаній посаді, проходячи неодноразові перевірки, займаючи активну громадську позицію, будучи депутатом Тисменицької районної ради, на сьогоднішній день вже більше трьох років перебуває ув’язненим в Івано-Франківському СІЗО, без найменших перспектив на звільнення.
Безумовно, що ми безсилі на сьогоднішній день протидіяти могутній і пов’язаній правоохоронній системі, яка не стоїть на сторожі охорони права та свобод громадян, а виконує планово-показникову функцію по розкриттю злочинів. Нам до гіркоти душі прикро, що єдиний син, який ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризувався, добре вчився, в майновому плані нічого істотного не набув, на вихованні якого зараз малолітня 5-ти річна дочка, вже більше року переконує суд у своїй невинності, а в той час прокуратура породжує нові кримінальні справи, щоби спаплюжити ім’я людини, знищити її особистість та захистити честь власного мундира, підтверджуючи силу репресивного механізму. Доведені життям до відчаю, ми звертаємось до Вас, в межах наданих Вам можливостей виразити чітку громадську та правову позицію, проявивши принциповість і взаємну згуртованість та вжити активних заходів по захисту нашого сина Якубіва Л.М. від необґрунтованих звинувачень, шляхом забезпечення належного судочинства у даній справі у відповідності до задекларованих його засад.
З повагою,
Батьки: Якубів Михайло
Якубів Марія
P.S. від Фіртки: Зауважимо, що українські суди виносять чи не найменше в світі виправдальних вироків за кримінальними справами - лише близько 1%. При тому, що в європейських країнах цей показник сягає 20%. Навіть в Росії він становить близько 10%. А українські суди вважають, що якщо є кримінальна саправа, якщо "працювали" слідчі і прокурори, то "хтось повинен сидіти"... Тобто - жодної реальної змагальності по кримінальних справах в українських судах немає...
