З перших днів повномасштабної війни волонтерство стало щоденною справою для прикарпатки Наталії Стасюк. Поштовхом до цього став ранок 24 лютого 2022 року — тоді її син, який перебував у Харкові, подзвонив і повідомив про початок вторгнення.
Про початок діяльності та ранок 24 лютого 2022 року волонтерка Наталія Стасюк розповіла журналістці Фіртки.
За словами волонтерки, її син зателефонував вранці й сказав, що разом з іншими людьми перебуває у підвалі.
«Пам’ятаю його дзвінок: “Мам, війна, ми в підвалі”. Це змусило мене взяти себе в руки. На третій день, поки він добирався додому, чоловік сказав: “Наталка, плач нічого не допоможе — треба щось робити.
Збирай людей і йди до клубу плести маскувальні сітки”. Так і почалася наша довга ниточка допомоги військовим», — пригадує жінка.
Перші сітки плели у Народному домі. Людей приходило настільки багато, що, за словами волонтерки, «не було де голці впасти». Місцеві приносили одяг і постіль, які різали на смужки та вплітали в основу.
Спершу використовували садову сітку, однак згодом від неї відмовилися.
«З’ясувалося, що вона може бути небезпечною: пластмаса плавиться й може пошкодити органи або очі», — каже Наталія Стасюк.
З часом волонтери вдосконалили роботу — почали закуповувати якісні матеріали та працювати на професійному рівні.
Жінка також пригадує, як один із військових пожартував над «леопардовим» забарвленням сітки: «Відколи в лісах України водяться леопарди?».
Паралельно Наталія Стасюк долучилася до співпраці з громадською організацією «Націократи», яка допомагала бійцям полку «Азов». Разом із чоловіком, отцем Василем Стасюком, вони організували виготовлення м’ясних продуктів для військових.
«Ми обробляли туші свиней. За місяць виготовляли до тисячі банок тушонок і м’ясних каш. Із села за тиждень виходило до трьох тонн готової їжі. Люди були дуже вмотивовані, але з часом частина вигоріла, а потреби змінилися», — розповідає волонтерка.
Згодом вона почала співпрацювати із засновницею благодійної організації «Волонтери Добра» Мар’яною Заграй.
За час повномасштабної війни волонтери обробили близько 250 туш свиней, виготовили тисячі маскувальних сіток, а також налагодили виробництво енергетичних батончиків і сухих каш.
Водночас Наталія Стасюк принципово не оголошує публічних зборів.
«Я не відкриваю зборів, бо розумію, що рано чи пізно держава вимагатиме звітності за кожну копійку. Мені допомагають односельці, друзі, колеги — добровільно. Це люди, які довіряють мені й підтримують із 2022 року», — підсумувала волонтерка.
Більше читайте в матеріалі: Сотні сіток, десятки тонн допомоги та одна мрія: історія волонтерства прикарпатки Наталії Стасюк (ФОТО)
