Менше предметів, більше вибору: в Івано-Франківську розповіли, як зміниться старша школа з 2027 року

У середу, 21 січня, заступниця міністра освіти й науки України Надія Кузьмичова провела очну зустріч із батьківською спільнотою в Івано-Франківську.

Під час заходу обговорили реформу старшої профільної школи, яка стартує з 2027 року.

Подію відвідала журналістка Фіртки.

За словами Надії Кузьмичової, перший цикл реформи завершиться у 2030 році — коли теперішні восьмикласники випустяться із закладів освіти.

«Часто чули про те, що реформа старшої профільної школи придумалась протягом повномасштабного вторгнення. Це не так. Специфіка освітніх реформ у тому, що вони довготривалі.

З 2017 року українська система освіти перебуває в реформі “Нової української школи”. Наразі проводять її останній етап, тому ми не можемо ставити процес на паузу через складні умови в країні», — зазначила посадовиця.

Заступниця міністра наголосила, що складність для держави полягає у впровадженні реформи, яка починалася ще у відносно мирний час.

Серед ключових змін у старшій школі Надія Кузьмичова назвала якість викладання, реальний вибір профілю для учнів та поглиблене вивчення предметів у його межах.

«Самі підлітки говорять, що хочуть вивчати те, що їм знадобиться у житті. У десятому класі діти вивчають 19 предметів, які, очевидно, знають не на однаковому рівні. Тобто чіткий запит на подібну зміну був.

Світ не буде чекати, поки ми переможемо у війні, він рухається далі, з'являються нові професії, вимоги. Якщо не будемо встигати за всім, то не побудуємо кращого майбутнього.

Нова реформа передбачає індивідуальні освітні траєкторії, оновлений освітній простір й адаптивність/гнучкість учнів», — пояснює посадовиця.

фото: Надія Кузьмичова

Після дев’ятого класу, як і раніше, учні зможуть обрати: продовжити навчання у 10 класі або вступити до закладів професійної освіти. Водночас із 2027 року, за словами посадовиці, ці напрями будуть чітко розмежовані.

Учні, які оберуть професійний шлях, навчатимуться у профтехах або фахових передвищих закладах — професійних коледжах. Там вони здобуватимуть професію протягом трьох років і зможуть вступити до закладу вищої освіти.

Ті, хто продовжить навчання після дев’ятого класу, навчатимуться в академічних ліцеях, орієнтованих на вступ до вишів.

«Ця ланка обов’язково передбачатиме профілізацію. Не буде третьої сутності — якоїсь звичайної школи, щоб просто довчитися. Можливості для дітей зберігаються», — наголосила Кузьмичова.

фото: захід

За реформою старшокласники обиратимуть профіль та предмети в його межах, окрім базових дисциплін, обов’язкових для всіх. Також буде можливість обирати предмети поза своїм профілем — для розширення кругозору чи розвитку навичок.

Для цього передбачили запровадження кар’єрного радника, який допомагатиме з профорієнтацією, супроводжуватиме вибір учня та оцінюватиме його задоволеність обраною траєкторією.

Надія Кузьмичова зазначила, що не кожен заклад зможе стати академічним ліцеєм через вимоги законодавства.

«Ліцей повинен запропонувати мінімум три активні профілі для вибору. Щонайменше два класи мають навчатися в такому закладі. Не може існувати академічний ліцей лише з одним профілем, наприклад математичним.

Проте, якщо ваш ліцей має історичні надбання чи фокус на мовах, то це не буде проблемою, щоби відкрити там ці три профілі, аби запропонувати варіацію дітям.

На рівні регіону не менше третини закладів мають пропонувати профілі в межах STEM-класів», — говорить посадовиця.

фото: захід

Навчання старшокласників також організовуватимуть не за класами, а в групах за обраними предметами.

«Організаційно це складно, тому розклади формуватимуть у спеціальних програмах. Але це посилить індивідуалізацію навчання. Поділ — на групи від 16 дітей, мінімальна група — восьмеро учнів», — сказала посадовиця.

А тому реформа передбачає і трансформацію шкільних просторів: можливість групування столів, створення зон для творчості та самореалізації. Держава також інвестуватиме у практичні лабораторії для вивчення природничих наук.

«Суть не в тому, щоб просто переклеїти шпалери чи переставити парти, а в ремонті та підведенні електрики й води до кожного робочого місця, щоб дитина могла експериментувати самостійно. На цьому шляху вже перебувають 136 громад», — зазначила Кузьмичова.

До пілотування реформи на Івано-Франківщині зголосилася Бурштинська громада. Її ліцеї отримали по 10 мільйонів гривень на переоблаштування навчальних просторів.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Старша школа по-новому: все про реформу середньої освіти в Івано-Франківську


Коментарі ()

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2076
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1111
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1417 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2284
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3760
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2721

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

749

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2501

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

926

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1378
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2476
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2544
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19915
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1451
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21446
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9254 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

794
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

698
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1450
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1229
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1601