Микола Саєвич: «Хороші підприємства треба підтримувати і розвивати»

 

 

 

Недавно в Україні відбулися вибори, після цього почався бум зростання тарифів. Не обминув він і КП «Івано-Франківськводоекотехпром». Загалом, тариф на водопостачання та водовідведення уже з 1 липня зросте на 80%. З чим це пов’язано, «ГК» розповів генеральний директор підприємства Микола Саєвич.

 

 

 – Пане Миколо, в чому полягала необхідність піднімати тарифи аж так високо?

Не було необхідності піднімати аж так високо, була потреба зробити їх економічно обґрунтованими. З 2007 року тарифи не підвищувалися, лише коригувалися на кілька копійок. А треба, щоб вони покривали всі витрати підприємства. Тому політика держави надалі буде така, що не буде відшкодування різниці тарифу, а все ляже на споживача.

– А як було раніше?

Раніше держава повинна була виділяти субсидії, які мали покривати різницю в тарифах. Така субсидія ніби виділялася, але реалізувати її не було можливості, тому що цей механізм був дуже складний.

– То який був тариф і скільки він становитиме з 1 липня?

Тариф з водопостачання був 2,74 грн. за куб, а з водовідведення – 1,79 грн. Зараз водопостачання буде по 3,88 грн. за куб, а водовідведення – 4,40 грн.

– Тобто фактично втричі зростає тариф на каналізацію?

У 2,5 рази. Загалом, на воду і каналізацію тариф зросте на 82,7%. Разом було 4,53 грн. за куб, а з 1 липня буде 8,28 грн.

– У тариф закладена тільки затратна частина чи ще щось?

Є загальна структура тарифу. Національна комісія її затвердила, розрахувала по кожній затратній частині і дала нам розрахунок. Крім того, підприємство, яке бере участь у кредитуванні Світового банку (тобто в програмі розвитку інфраструктури), вносить у тариф повернення тіла і відсотків кредитів. Так до водопостачання нам додалося 4 коп. (тобто якщо водопостачання коштує 3,88 грн., то 4 копійки з них йдуть на повернення кредиту, а 3,84 грн. – це собівартість). А от у водовідведенні на кредит закладена 81 коп.

– Можна вкладати у тариф кредити?

Звичайно. Це є інвестиційна складова. А умовою кредиту було те, що інвестиційна складова буде закладена в тариф. Уже п’ять років освоюється кредит, а в тарифі такої складової досі не було. Затвердили аж тепер.

– Тобто повинно повертати населення?

Кредит розбитий на 15 років, це є частка капіталовкладень, які робляться. Так чи інакше, у тариф закладають вартість матеріалів. Це те саме. Є реконструкції, закуплені матеріали, сировина, обладнання. Кредит – це ті ж самі матеріали, тільки звучить по-іншому. Бо платити треба буде меншу суму і впродовж тривалого терміну.

– Як так сталося, що для одних споживачів тариф зріс, а для інших ні?

Зараз встановлений єдиний тариф для всіх: і для населення, і для бюджетних установ, і для інших організацій. І це не тільки в нас, це на всеукраїнському рівні. Але тільки там, де розраховують новий тариф. Станом на 23 травня тариф встановили лише восьми водоканалам. Вони змогли подати весь пакет документів і обґрунтувати його.

Пов’язано це з тим, що раніше було перехресне субсидіювання на тариф, тобто населення платило менше, а підприємства, навпаки, більше. Виглядало, що людям так краще. Хоча насправді підприємства закладали свої витрати у продукцію. Вартість товару виходить більша, а людина все одно більше сплачує.

Тепер вирішено не робити перехресного субсидіювання. Усі будуть платити однаково, і вважаю, що це правильніше.

– Вісім водоканалів підняли тариф. А решта?

Теж піднімають. Просто хтось ще не здав документи, хтось не зміг обґрунтувати чи довести. Йде тенденція по всій Україні. В когось уже великі тарифи, і він не буде подавати. Для прикладу, от у мене є тарифи на 1 червня: Дніпропетровська область – 7,50 грн., Павлоград -  7,54 грн., Краснодон – 10,22 грн., Боярка – 12,90 грн., Запоріжжя - 10,75 грн…

– А найменший який?

На сьогодні найменший тариф, напевно, у Вінниці: водопостачання – 1,38 грн., а водовідведення – 1,01 грн. Там якраз йде перехресне субсидіювання. Населення за водопостачання і водовідведення платить 2,39 грн., бюджетні установи - 12,05 грн., а інші споживачі – 12,35 грн. Тобто в шість разів більше. Сьогодні такі водоканали і не хочуть подавати документи на підняття ціни. Бо не хочуть єдиного тарифу. З підприємства завжди легше стягнути кошти, ніж з населення.

– Як виглядає процедура стягнення боргу у населення?

Сама процедура стягнення боргу через суд не є важкою. Ми подаємо заяву, суд одразу її розглядає і без присутності представників нашу заяву про стягнення вносить у постанову суду, так зване наказове провадження. Якщо людина її не оскаржує, то постанова стає чинною.

Буває, що навіть маючи рішення, не можемо стягнути борг, бо нема з чого. Тоді використовуємо інший метод: припинення водовідведення.

– Останній раз, коли у ЗМІ широко говорили про підприємство, мова йшла про те, що у вас великі борги, нестача коштів і підприємство переходить на чотириденний графік роботи. Це пов’язано із тим, що тариф був замалим?

Тариф піднімається незалежно від того, в якому стані підприємство. Є складові та нормативи, які повинні використовуватись. Якщо підприємство має борги з виплати зарплати, то ніхто у тариф не вкладає більше зарплати. Вкладає рівно стільки, скільки підприємство повинно нарахувати щомісяця.

Тоді був такий стан, що приймалося рішення про скорочення. Але станом на сьогоднішній день підприємство розраховується з людьми повністю та вчасно.

– То, попри те, що з нового року було заплановане скорочення людей, його не відбулося?

Хтось знайшов роботу і розрахувався, а інші залишилися. Сьогодні ми не збираємося нікого звільняти. А якщо нам ще додадуть послугу з водопостачання, то ми, напевне, навпаки будемо добирати людей.

Бо сьогодні ця ціна – це є вартість води як товару. І водопостачання ми повинні надати до будинку. А все, що вже робиться в будинку, – це вже послуга: труби, розподільчі мережі і т.д. Ця послуга входить у вартість утримання будинків і прибудинкових територій. Але є зміни до законодавства, де визначено, що виконавцем послуги будуть виробники, тобто «Теплокомуненерго» і «Водоекотехпром».

– Коли це вступає в дію?

Скоро. Наразі немає самого порядку розрахунку оплати, тарифу і порядку виконання цих робіт.

– А великі втрати води?

Так, маємо великі втрати при водопостачанні – це 42%. Вони більші, ніж норматив, який складає 30%. Але, підкреслюю, що в тариф вкладено 29,98% втрат. А решта 12% - ми беремо на господарські витрати, тобто збитки від діяльності.

Тобто економимо на електроенергії та витратах, які враховуються по нормативу, а тут втрачаємо. Так воно балансується. Крім того, ми маємо й інші види господарської діяльності, які не пов’язані з ліцензією. Наприклад, прокладаємо каналізацію, робимо аналізи тощо.

 

 

– Ви повернулися на це підприємство через суди. Чи не відчуваєте тиску з боку влади: від мера, заступників, правлячої партії?

Немає ані тиску, ані застережень. Працюю за принципом: головне, щоб не заважали. Так, стежать за роботою, ставлять завдання. Але мені навіть так краще. Я відповідаю за підприємство, переймаюся колективом, думаю про місто, яке отримує наші послуги.

І знаю, що є неправильною філософія влади, яка говорить: якщо підприємство хороше, то давайте на нього ще якусь функцію накладемо, щоб воно стало трохи гіршим чи зрівнялося з іншими.

Я вважаю, що хороші підприємства потрібно підтримувати і розвивати. Говорю це з досвіду свого попереднього керування. От зверталися ми до депутатів, щоб виділили кошти, а вони відповідали: ви й так багаті, будемо давати на жеки. От давали жекам, а їм завжди не вистачало.

Світова практика показує: погане підприємство ніхто не підтримує, з ним щось роблять. Підтримують підприємство, яке розвивається. Наголошую, що ми ж платимо великі податки. За минулий рік це майже 23 мільйони гривень податків і зборів до бюджету та фондів. Таким, як ми, треба допомагати розвиватися. Буде в нас більше роботи, буде працювати більше людей, і ми платитимемо більше податків.

– Отже, боргів у вас нема, а несплачені кредити є?

На сьогоднішній день ми практично вийшли з усіх боргів, крім того кредиту, який брали у Світовому банку. Тут залишилося сплатити більше 3 млн. грн. Але ми не Світовому банку повертаємо кредит, їм гроші повертає Мінфін. А ми повинні повернути Мінфіну… Проте кредити дуже вигідні, і їх треба брати. Адже це дуже малі відсотки, а ефект величезний.

– Востаннє тариф піднімався сім років тому. Наступне підняття буде теж не швидше, ніж через сім років?

Думаю, якщо не буде спаду економіки, не буде великого росту інфляції, не буде стрибка долара і не подорожчають матеріали, то такий тариф ми зможемо втримати довго. Бо якщо нам ці роки корегували на 8 копійок і ми якось виживали, то тепер буде легше.

Насправді останніх кілька років тариф потребував підвищення. Адже він не покривав фактичних витрат. Ми всі бачимо, скільки коштувало дизельне пальне кілька років тому, а скільки коштує тепер. У нас 71 одиниця техніки. Будь-який трактор чи екскаватор – все це їздить на дизелі. А техніка нам потрібна, бо ми постійно виконуємо роботи. Будь-яка аварія, навіть невеличка, а люди ж вручну не копають, а – екскаватором.

До речі, ми до вересня повинні освоїти всі кошти Світового банку, тому плануємо ще докупити техніки. Купимо хороший екскаватор, аварійні машини, компресор…

– На цій посаді ви будете ще довго?

До листопада.

– І які ваші очікування? Продовжить міський голова з вами контракт?

Якщо оцінить мою роботу, то продовжить.

– А чому він уклав з вами угоду тільки на рік?

Це право мера. Договір укладається не менше, ніж на рік, але не більше, ніж на три роки. В рішенні суду не було вказано терміну, на який слід укладати контракт. Хоча минулого разу, коли я керував підприємством, то не добув на посаді 2 роки і 7 місяців. І, на мою думку, саме на стільки треба було переукласти зі мною контракт, як мінімум.

– Якщо він зараз не укладе контракту, може, ви знову підете до суду?

Час покаже. Було б добре на цю тему поговорити з колективом.

 

Розмовляла Тетяна СОБОЛИК,

Галицький кореспондент


12.06.2014 1428 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1263
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1372
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1224
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3351
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2163
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3334

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

862

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1191

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1267

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2556
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

436
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6167
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6174
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

545
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

783
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1613
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1830
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16547
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

885
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1550
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1814
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2815