Між Тигром і Кроликом

Підведення політичного року стало традицією. Зазвичай аналітики обирають номінації «політик року», «політичний сюрприз  року», «політичний дебют року», «політичне фіаско року». Ми в аналітичній групі «Фіртка-Магус» вирішили урізноманітнити номінації. 2010 рік був настільки багатим політичними подіями, що люб’язно надав нам таку можливість.

 

Хамелеон року

 

В цій номінації переміг електорат Галичини. Ще в лютому виборці нашого краю одностайно підтримали ліву популістку Тимошенко, віддавши «українській Евіті Перон» свої сповнені патріотичних прагнень серця і, на додачу, від 85 до 93 відсотків голосів на президентських виборах 7 лютого.

А вже 31 жовтня половина (за іншими даними – більшість) того самого електорату самовіддано проголосувала вже за право-радикальну «Свободу». Цим політично-цирковим «кульбітом» виборці колишнього «українського П’ємонту» продемонстрували собі і світові як повну відсутність в Галичині традиційної для Європи політичної культури, яка передбачає більш-менш чіткий поділ на «лівих» і «правих», так і загрозливо високу релятивність елекрорального поля.

Простіше кажучи, в умовах соціального або ідеологічного стресу наші шановані виборці здатні проголосувати за кого завгодно. Зрозуміло, при умові, що цей «хто завгодно» за бідних і проти Путіна. Це дозволяє зпрогнозувати, що у майбутньому цією релятивністю користуватимуться різноманітні пройдисвіти від політики, як місцеві, так і заїжджі гастролери.

У іноземних аналітиків (особливо тих, що живуть на берегах Вісли) все це викликало спазми глибокого загостреного песимізму. Вони зрозуміли, що їхні найчорніші підозри справдилися: гроші, які були потрачені на гранти і тренінги для «перспективної еліти Галичини» пішли під хвіст котові. Чи то пак кроликові.

 

Коматозник року

 

В цій номінації переміг українській лібералізм. Він і в 2009 році був недалеким від коми, але у дві тисячі десятому укрлібералізм подивився на світ сумними очима й тихо-тихо проминув межу між самоусвідомленням і самозаглибленням.

Причиною такої трансформації стала повна відсутність в українському суспільстві широкої підтримки ліберальної ідеології. Раптом виявилось (а розумні знали про це вже давно), що у нас під свободою розуміють зовсім не те, про що говорили Гердер у вісімнадцятому і Поппер у двадцятому століттях.

Більше того, проповідники ліберальної ідеї так і не змогли подолати інерції патерналізму азійського типу, який глибоко укорінений в українському суспільстві. Народ не взяв в свої руки своєї долі, а продовжив шукати «доброго царя». Коли Ющенко виявився профнепридатним для такої ролі, народ обрав собі іншого, більш «царистого».

При цьому у другому президентському турі не було жодного представника лібералів. Навіть представника націонал-лібералів. Ліва популістка Тимошенко змагалась тоді з представником соціал-реставраційної ідеології Януковичем. Пізніше ліберальні сили ще й програли місцеві вибори тим таки соціал-реставраторам плюс соціал-націоналістам.

Останні «динозаври старої ліберальної гвардії» на кшталт Гриценка чи Катеринчука виглядають практично безнадійними політичними лузерами. Яценюк, який намагається грати на ліберальному полі, також космічно (й одночасно – комічно) далекий від іміджу «успішного хлопця». Купка прозахідних інтелектуалів так налякана, що навіть забуває час від часу боротись за права українських геїв і лесбійок. Останнім можна тільки поспівчувати.

 

«Тєрпіла» року

 

Ним став Ющенко, на якого тепер звалюють усю недолугість і  непрактичність команди, що втопила «помаранчеві цінності», виплекані в далеких від польових умов України політтехнологічних лабораторіях й урочисто проголошених на Майдані-2004.

«Я не шкодую, що був на майдані, я шкодую, що там був Ющенко», - вирок Віктору Андрійовичу від журналіста Сергія Рахманіна, під яким підпишуться сотні тисяч «помаранчевих революціонерів».

Найголосніше звинувачують екс-президента якраз ті, хто найактивніше проголошував його месією. Тепер за все відповідає Ющенко. Він, мовляв, був і лінивим і нерозбірливим, і не тих призначив, і не туди ходив, і тому подібне.

Йому мстять за власну недолугість такі ж як і він «вічні невстигаючі». Вірними Ющенкові залишається лише група людей, які й далі отримують гроші від структур і людей пов’язаних з «Нашою Україною». Але персоніфікація наших поразок від часів гетьманів (тоді «тєрпілами» були Виговський і Дорошенко) нікого ще не врятувала.

Навпаки, причини поразок так і залишились затуленими від світла портретами «тєрпіл». Народові ж завжди казали, що він правий. Народ у це й досі щиро вірить. Тому так підтримує популістів, які йому лестять. Що добре видно під час голосувань на ток-шоу.

 

Фуфло року

 

В цій номінації переміг «антиподатковий Майдан-2010» з його намаганнями поставити на коліна уряд Азарова. Наші професійні «борці із владою» вже розкатали губи до колін, розповідаючи на кухнях один одному, що «революція почалась», що натовп верескливих бариг біля «колони з бабою» от-от піде на штурм Банкової, що Оксана Продан ледь не «валькірія свободи» і тому подібні хвантазії.

Все це фуфло надто свіже, щоби про нього довго балакати. Найкумеднішою була картинка з президентом, якого в наметі оточили «революціонери» з холопсько-підданськими запопадливими пиками і просили «батюшку царя» покарати поганих «бояр» - авторів Податкового кодексу. «Батюшка-цар» милостиво погодився. Навіть звільнив якусь пенсіонерку, яка і сама б вже планово пішла на пенсію.

 

Кровосіся року

 

Спеціальна номінація для тих, хто найбільше збагатив українську мову в звітному році. Тут ніхто не сумнівався в перемозі Миколи Азарова. Старіючий, але твердий у своїх переконаннях в перемозі бабла…, перепрошуємо, – добра над злом, Микола Янович хотів щось сказати про кровососів (вампірів, вурдалаків, тощо?), але сказав він це на своїй азаровсько-українській мові, якою, окрім нього, вміють балакати лише актори з «95 кварталу» і продавці матрьошок на Андріївському узвозі.

Тому українській словник збагатився словом «кровосісі», яке має безліч гіпертекстуальних конотацій та аперцептальних смислових трансгресій. Майбутні філологи ще оцінять внесок Азарова у справу примноження і збагачення українського лексикону.

 

Аналітична група «Фіртка-Магус»


Коментарі (10)

5 2010.12.30, 09:03
5
++ 2010.12.30, 11:57
Цікава текстовуха. Сумно правда, що серед такого гівна живемо.
Іван 2010.12.30, 12:10
Фігня, а не текст. Таким чином можуть приколюватися підлітки.
Василь К. 2010.12.30, 12:20
Йой Йване, не переоцінюй нашх підлітків. Вони канєшна зноють шо таке "тєрпіла" і "фуфло", але точно не знають половини слів з того тексту. Шо воно таке лібералізм, право-радикальність, соціал-реставраційна ідеологія і т. д. - то для наших дебілкуватих тінейджерів - терра інкогніта (і це вони також не знають шо означає). Така біда....
читачки 2010.12.30, 13:02
... а у номінації "ще один космополітичний тіпа сайт" перемогла "Фіртка!
Кекс 2010.12.30, 13:39
Читач-ко, а "космополітичний" то, на твоє думаннє, - добре чи зле? Чи ти тАки з того "Сільпа" жи "свій до свого по своє"?
Вася К. 2010.12.30, 13:46
А світ до речі завжди(тисячі років) був космополітичним, хто не знає. Бо всі жили Єдиними Вічними Істинами. А потім за останні років чотириста люди почали ділитися за націями, племенами, релігіями і іншими розріщняючими ознаками. Так і живемо ми зараз роздрібнюючи, розділяючи та розрізняючи світ на своїх і чужих.
да уж 2010.12.31, 12:20
Люди на Франківщині, мабуть, чи не вперше (бо не Ольга Бабій)створили щось думаюче, і видали людям (думаючим) прочитати, але ж де там... Це мабуть відповідає той самий "електорат Галичини"... ДА---УЖ!!!!
taurus 2010.12.31, 13:41
Мартишки з нацюківського зоопарку вже добре вивчили слово "космополітизм". певно їм розповіли їхні діди-вертухаї, а тим казали на "сталінських пятихвилинках" у 52-ому. Славні нащадки славних традицій! Так тримати!
Universal 2010.12.31, 13:48
А де номінації "коцаба року" і "г...мноїд року"? Вузько мислите, нема польоту мислі. Вулицями франківська ходить стільки кандидатів на книгу Гівнеса, а ви вперлись у того шлапатого яновича як миші в совок.
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1217
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1332
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1196
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3320
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2138
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3308

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

832

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1163

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1242

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2535
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

390
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6139
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6154
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

492
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

751
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1584
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1799
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16522
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

856
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1523
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1789
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2787