"Моя родина у росії підтримує війну". Історія росіянки, яка втекла на Івано-Франківщину

Свою історію та про взаємини з родиною з Росії жінка розповіла Суспільному

З метою безпеки редакція змінила ім'я жінки, передає Фіртка.

"Це буде важка розмова. У мене багато родичів — усі підтримують війну. Всі бажають смерті українцям", — починає свою розповідь Поліна.

Жінка — родом з РФ та наразі проживає на Івано-Франківщині. В Україну вона переїхала ще до подій 2014 року, тому що закохалася. Вийшла заміж. У 2022 році у подружжя народилася дитина. Батьки Поліни приїхали з РФ на народження онуки. Їх повномасштабна війна також застала в одному з південних міст України. Всі разом вони втікали на захід країни. 


"Ваші діти повинні сидіти у підвалах"


Коли я говорила: "Росіє, зупинися, перестань нас бомбити",  моя двоюрідна сестра відповідала, що моя дитина повинна сидіти у підвалах, щоб вона не виросла нацисткою. Каже мені: "У нас, у Росії, я хочу, щоб мій син спав спокійно й у нього не було під боком нацистів і НАТО".


"Це — як фільм жаху"


Коли Херсон захопили, війська почали рухатися на наше місто. І ось ти сидиш з дитиною і не знаєш, куди тобі бігти? Коли танк їде, то він б'є по житлових будинках. В мене трусилися руки у підвалі і я просто стільки плакала на руках з дитиною, що у неї весь комбінезон зимовий був мокрим від сліз. А потім залетіли гвинтокрили у наше місто і почалася висадка російського десанту. Я не могла зрозуміти, як це. Це  як фільм жаху.


"Снаряди розриваються... І твоє життя нічого не вартує"


Коли ми виїжджали з рідного міста, то колону обстрілювали росіяни. Там було стільки дітей і вони так кричали. Ось такий крик, як... Я навіть не знаю, з чим його порівняти. Ось такий жах. Ці снаряди падають та розриваються. Й ти розумієш, що твоє життя нічого не вартує. І якщо зараз буде ще один приліт, тебе ось так раз і не буде.


"Проїхала всю Україну з російським паспортом"


І я зі своїм червоним паспортом — російським — проїхала всю Україну. Десь 30 блокпостів з моїми батьками. І коли в машину заходили хлопці із ЗСУ, вони просили показати паспорт. Я показувала свій документ та своїх батьків. І жоден військовий не сказав: "А що ви тут забули?" Не було такого. Вони бачили дитину і дуже швидко нас пропускали.

Пригадую, було 8 березня 2022 року, й один український військовий з автоматом зайшов в автобус. Він відчиняє двері, а ми всі заплакані. Він каже: "Дівчата, зі святом вас, ми повернемо всі міста". І коли мої знайомі чи родичі з Росії кажуть, що українські воїни — якісь демони, то це не так. Таких воїнів треба ще пошукати. Коли вони бачать, що дитина в автобусі, то одразу пропускають.


"Мій колишній сусід вже втретє їде убивати людей в Україні"


У мене є однокласники, сусіди, які воюють проти України. Я колись питала своїх знайомих, чи знають вони, скільки дітей тут убили їхні чоловіки? Коли він тобі приносить золоті ланцюжки, сережки, це все — звідси. Всі мої знайомі, уявіть собі, усі, а я навчалася у трьох школах, в університеті, в мене багато родичів, — усі підтримують війну. Коли я писала, що нас бомблять і ми не спимо сьому добу, то мені відписували: "Ви — самі по собі. Ви — хохли, так вам і треба". Знаєте, коли мій чоловік колись давно, перший раз у своєму житті, приїхав у гості до моєї родини, на нього кожен казав — хохол. Коли я приїхала в Україну, мені жоден не сказав, що я — кац**ка чи мос**лька. Це багато про що говорить.


Батьків викликали у ФСБ через доньку в Україні


Мої батьки згодом повернулися у РФ, то десь через тиждень їх викликали у ФСБ. Це — як СБУ наше. Їх питали: що ви робили в Україні? А де донька, а чому вона там живе? Моя мама так і казала, що виїхали у січні 2022 року. Хіба це заборонено було? І чому донька не може жити в Україні? Це що, заборонено? Моя подруга дитинства, щоб написати мені, так шифрується, що я розумію — люди там не відчувають себе у безпеці.


"Вони дуже люблять Путіна"


Вони дуже люблять Путіна, підтримують його, хоч кажуть, що проти війни. Але коли спитаєш: чий Крим? Вони скажуть: "Він — наш". Мій брат двоюрідний говорив: "В Україні немає українців. Це — російські землі. Це — російські люди. Немає такої нації як українці. Такої нації не повинно бути". Ось так вони до цього ставляться.


"Я ніколи не прощу росіянам"


Я не хочу бути пов'язаною з цією країною — з Росією. Ніяк. Я дуже люблю місто, в якому народилася. Воно нічого поганого не зробило. Але оці люди, однокласники, одногрупники, друзі — їх не існує більше для мене. Тих, хто побажав смерті мені, моїй дитині, назвав мою дитину нацисткою, сказав, що я народила "бандерівку". Як так можна?

Ми за рік повернулися у квартиру, з якої втікали на початку вторгнення РФ, а там — 24 лютого. Ніби час застиг. Як стояла пелюшка на ліжку, на якій я годувала дитину, так і стоїть. Це — такий біль, який може розуміти лише та людина, яка з тим стикнулася. Я ніколи не прощу росіянам. Вони перевзуються, росіяни перевзуються. Вони скажуть потім: ми не знали й справді думали, що ви самі себе бомбите. Знаєте, які вони ще там всі актори.


"Мені гидотна російська мова"


Я почала спілкуватися українською за своїм бажанням — не тому, що мені хтось потикав. Я сама не хочу розмовляти російською. Мені гидотна ця мова. Може, не всі слова знаю українською, але я намагаюся розмовляти. І моя донька буде розмовляти українською. І ніколи в житті моя донька не скаже, що ми — один народ з росіянами. Ні. Ми — різні люди.


"Планую отримати українське громадянство"


У моєї доньки був вибір громадянства: російське або українське. Тут навіть питання не стояло. І я теж дочекаюся кінця війни. У мене у запуску теж переоформлення паспорта. І буде українське громадянство. Я дуже пишаюся українцями. Це — справді дружний народ. Українці, ви подивіться, як ми тут усі. Ось ГЕС підірвали — вся гуманітарка їде, дітей рятують, тварин рятують. Цей народ — дуже сильний.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних


Коментарі ()

30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2374
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2015 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4778
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2682
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2875
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5947

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

658

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1503

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1403
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

4889
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

16033
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

8047 3
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

523
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

694
26.06.2026

У суботу, 27 червня, у Погінському монастирі відбудеться проща «За мир в Україні і повернення додому внутрішньо переміщених осіб».

675
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4338
25.06.2026

За словами акторки, найбільше її тішить, коли військові з фронту повідомляють, що отримали пакунки допомоги і що з ними все гаразд. Іноді вони надсилають у відповідь прапори чи символічні подарунки — наприклад, перстень із кулі як знак вдячності. 

2598 3
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

660
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

936
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1203
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

2140