На Івано-Франківщині за підтримки німецької молоді та школярів триває проєкт «Шелтер»

Івано-Франківськ відвідали представники німецької благодійної організації «SHL Shüler Helfen Leben», зокрема її виконавчий директор Йонас Хекман та керівник проєкту Україні Міхаель Хільберт.

Німецькі благодійники підтримують в Україні два проєкти. Це — проєкт «Шелтер», який діє в багатьох українських містах, зокрема Івано-Франківську та Верховині, Полтаві, Чернівцях, Львові, Стрию, Києві та в Шептицькому.

«Шелтер» — це простори взаємодії та розвитку, які покликані надати підтримку людям, що опинилися в складних умовах, зокрема внутрішньо переміщеним особам, дітям з окупованих територій та зон бойових дій.

Інший проєкт має на меті підтримати молодих людей в реалізації різноманітних проєктів.

Про це кореспонденту Фіртки розповів виконавчий директор «SHL Shüler Helfen Leben» Йонас Хекман.

Йонас вперше в Україні:

«Я вражений Україною та українцями, їх вмінням підтримувати одні інших у важких ситуаціях. Коли ми приїхали до Львова, то я був також вражений таким красивим європейським містом.

Перед Івано-Франківськом ми відвідали окрім Львова ще Стрий, Шептицький, Верховину і Чернівці. І всюди ми відчували велику гостинність — це ще одна риса українців, яку я відчув».

Керівник «SHL Shüler Helfen Leben» розповів про географію проєктів, його організацію та діяльність.


Розкажіть про історію вашої організації та географію її діяльності?


Організація створена понад тридцять років тому, коли почалася війна на Балканах, в Югославії. Німецькими школярами був ініційований проєкт «школяр до школяра», або «молодь до молоді». І ця організація працює до сьогодні. Вона повністю керується молоддю. Є обраний керівний комітет, і саме молодь розв'язує питання підтримки проєктів.

Зараз ми й далі працюємо на Балканах. Ми дбаємо про сталість проєкту. Є офіси в Сербії, Албанії, Боснії. Була Хорватія, але зараз вона член Європейського Союзу, а наші проєкти працюють з країнами за межами ЄС.


У чому специфіка вашої роботи в Україні?


В перші години повномасштабної війни у 2022-му році, ми одразу ж вирішили почати працювати в Україні. Ми проводили консультації та збори. Ми працювали кілька днів без зупинок, коли приймали рішення.

На початку робота була іншою. Тоді ще були певні обмеження пов’язані з коронавірусом і ми почали працювали онлайн.

Ми тоді зібрали перші 100 тисяч євро на проєкти в Україні. Також ми працювали з Україною через Польщу і Молдову. На початку це була допомога першої потреби: їжа, медикаменти та інше.

Потім ми розпочали проєкт соціальної допомоги для внутрішньопереміщених осіб «Шелтер». Це і психологічна підтримка, і підтримки навчальних проєктів та активностей. Саме проєкт «Шелтер» розпочав підтримку саме такого плану.

Паралельно із «Шелтером» ми запустили ще один проєкт, який називається «Спроможність молоді» (Youth Empowerment Program Ukraine), яка має на меті підтримати молодь, дати знання і спонукати молодь стати активною, включеною в різні проєкти.


Які джерела фінансування ваших проєктів загалом та в Україні зокрема?


Джерела шукаємо різні, але основою нашої діяльності є так званий «соціальний день», коли школярі в Німеччині в цей день йдуть працювати в різні фірми та заклади, а заробіток віддають на проєкти нашої організації. 60 тисяч учнів шкіл та молодих людей беруть участь в такому «соціальному дні». Є декілька відділень нашої громадської організації. Там є волонтери, які займаються організацією цього соціального дня.


Шістдесят тисяч молодих людей — це дуже багато. Як ви їх знаходите, організовуєте, яка структура вашої організації?


Про структуру. Збори нашої організації обирають Раду з п’ятнадцяти осіб. В середньому вік Ради — 22 роки. Ця Рада обирає менеджера-управлінця, який керує проєктами. Він також набирає на роботу персонал, працівників, які відповідають за різні напрямки та різні проєкти.

Вони вже на щорічній основі набирають волонтерів, і ці волонтери мають однорічний етап стажування. Вони працюють в офісі та допомагають найманим менеджерам реалізовувати проєкти.

Крім того, в нас є дуже багато прихильників, які працюють як амбасадори, також як волонтери, — розповідають про нас і додають нам багато учасників.


Цікавий досвід. Чи є щось подібне в інших країнах?


Так, подібні організації є і в інших країнах Європи. Є 11 схожих до нашої організацій в інших країнах. І ми разом маємо таку «парасолькову» організацію, яка координує нашу мережу подібних громадських організацій в різних країнах.

Всі одинадцять організацій працюють незалежно в питаннях збору коштів, реалізації проєктів. Єдиною вимогою є те, що це мають бути молодіжні проєкти – робота скерована на активність молоді.

І ці одинадцять організацій з різних країн проводять спільний Форум, на якому збираються близько 150 учасників їх організацій

Мета форуму координуюча, щоб учасники з різних країн могли познайомитися, поділитися досвідом, налаштувати свої мережі для взаємодії.

У Форуму є аплікаційна форма, будь-хто з учасників наших проєктів може податися. І якщо його оберуть, то вся подорож і участь в форумі оплачується.

Також є форма, за якою можуть до нашої діяльності доєднатися волонтери. В останні три роки в нас є й учасники з України.

Ми дуже очікуємо миру в Україні. І коли він настане в нас вже зараз є дискусія про розширення нашої діяльності в Україні. Ми бачимо нашу майбутню діяльність. Вона так і буде спрямована на молодіжні проєкти.


Отже, проєкт «Шелтер» — це про простори для зустрічей, взаємодії, гуртків та активностей, для психологічної підтримки внутрішньопереміщених осіб. А який ваш інший проєкт в Україні?


Це проєкт також скерований на молодь. Ідея — підтримати реалізацію якихось своїх маленьких проєктів у своєму локальному середовищі, у своїх містах.

Молодь подається на грантові проєкти та реалізовує їх. Це проєкти для того, щоб молодь могла впливати на середовище навколо, щоб навчити молодь бути активними учасниками суспільства.

За нашої підтримки в різних містах України молодь реалізовувала екологічні, туристичні, навчальні та інші свої проєкти.

Це не політичні проєкти, вони більше націлені на дрібні напрямки, але їх суть в тому, щоб молодь генерувала проєкти та вчилася їх реалізовувати.

Гості з Німеччини відвідали Івано-Франківський простір «Шелтер»


Олександра Федорук, координатор проєкту «Шелтер» в Івано-Франківську, розповідає про діяльність осередку:

«Сімейна групова терапія, різноманітні майстер-класи, психологічна підтримка, гуртки та екскурсії, подорожі в Карпати, консультації та профорієнтація, робота з тренерами та різноманітні дитячі гуртки, зокрема клуб «Балакунчик» для дітей віком від п’яти до семи років, який відвідала найбільша кількість дітей, — це навіть неповний перелік наших активностей.

Багато українців опинилися в важких ситуаціях, вони через вторгнення російських військ, бойові дії та окупацію, руйнування міст і сіл, втрату житла і роботи, були змушені потрапити в категорію «внутрішньопереміщених осіб».

Для таких людей, родин, вже третій рік в Івано-Франківську діє простір для взаємодії та розвитку «Шелтер». А ще наш простір для тих людей, які можуть поділитися досвідом адаптації, підтримати морально та психологічно, допомогти соціалізуватися, розвиватися, знайти друзів, отримати фахову консультацію.

За весь період роботи наші заходи відвідали тисячі учасників.

До речі, для зацікавлених, інформацію про нас можна знайти в соціальних мережах Facebook або Instagram за нашою назвою.

Всі заходи та активності є безкоштовним для наших учасників, адже наш грантовий проєкт реалізується міжнародною неурядовою організацією Stiftung Schüler Helfen Leben (SHL) у співпраці з українською партнерською організацією «Альянс Розвитку». 

Цікаво, що проєкт, який підтримали німецькі партнери, стартував у селищі Верховина у 2022 році. Керівницею громадської організації  «Альянс Розвитку» і національною координаторкою проєкту «Шелтер» є Марія Маківничук, яка розповіла про історію його реалізації:

«Проєкт Shelter Ukraine розпочався у Верховині 1 травня 2022 року. Саме там ми зробили перші кроки, відкривши простір підтримки для людей, які постраждали від війни.

Потреба була настільки великою, що після Верховини ми продовжили діяльність в інших містах: Івано-Франківську, Львові, Стрию, Шептицькому, Києві, Полтаві та Чернівцях.

Станом на сьогодні ми працюємо вже у восьми містах України, і коли ми починали, ми навіть не очікували такого масштабу запиту від людей.

Дякуючи нашим німецьким партнерам, ми успішно завершили першу хвилю проєкту у січні 2025 року. У лютому 2025 року ми розпочали новий етап — продовження проєкту, що стало можливим саме тому, що партнери побачили реальну потребу у нашій роботі під час своїх візитів до наших локацій.

Коли ми говорили з партнерами про продовження, ми домовилися: якщо ситуація в країні зміниться, якщо закінчиться війна і потреба в наших активностях зменшиться, або якщо людям буде потрібна інша форма підтримки, — ми будемо адаптувати діяльність.

Поки ж ми продовжуємо працювати так, як працювали й раніше. Ми надаємо:

  • соціально-психологічну підтримку,
  • індивідуальні психологічні консультації,
  • спортивні активності,
  • креативні заняття,
  • активності на свіжому повітрі,
  • виїзні заходи та поїздки для спільнот.

Під час відвідування шелтерів і спілкування з людьми я щоразу переконуюся, що наші команди — це дуже сильні люди. Попри повітряні тривоги, обстріли та постійний стрес, вони щодня прокидаються і йдуть допомагати іншим. Вони кажуть просту фразу, яка для мене стала ключовою: «Допомагаючи іншим, ми допомагаємо собі».

Ще один важливий момент, про який постійно говорять українці в наших шелтерах: завдяки проєкту вони залишаються в Україні та не виїжджають. Для багатьох це не просто набір активностей — це підтримка, натхнення, відчуття спільноти та місце, де можна знайти сили жити далі».


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Розділений на два напрямки: як в Івано-Франківську працюватиме унікальний за функціональністю реабілітаційний центр (ФОТО)

Капітальні ремонти та сучасне медичне обладнання: на Івано-Франківщині відкрили реабілітаційне відділення (ФОТО) 


17.11.2025 3248
Коментарі ()

24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

612
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4190
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2275
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2502
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5606
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21360

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

260

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1106

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1087

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1870
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7707 3
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15724
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9140
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4047
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

992
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

913
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5169
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42628 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

611
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

847
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1779
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1693