З якими характерними для нашого краю патологіями стикаються медики? Як впливає довкілля Прикарпаття на перебіг фізіологічних процесів? Відповіді на ці питання шукали науковці з усієї України.
6 квітня в ІФНМУ відбулась науково-практична конференція «Вплив довкілля Прикарпаття на перебіг фізіологічних процесів». У ній взяли участь фахівці з різних медичних вишів нашої країни, інформує прес-служба ІФНМУ.
Серед питань, які досліджували науковці, не оминули генетико-демографічну ситуацію в області щодо дитячого населення. Основне завдання, над яким працюють спеціалісти, – прогнозувати майбутнє населення і розробити алгоритми обстеження будь-якої популяції.
Як показують дослідження, в Івано-Франківській області (попри те, що ми вважаємо її рекреаційною зоною) частіше зустрічаються спадкові хвороби, – розповідає завідувач кафедри медичної біології та медичної генетики, професор Лариса Ковальчук: «Особливо часто – хвороби обміну, гіпотереоз. Іноді діагнози не підтверджуються клінічно, але на генетичному рівні це можна встановити. Також фенілкетонурія, коли у здорових батьків-носіїв можуть народитися хворі діти». Відсоток ризику у такій ситуації – 25%. Якщо такі хвороби діагностувати невчасно – це веде до розумової відсталості.
Наш регіон йододефіцитний, а коли у жінки є нестача йоду, то це може призвести не до генетичних, а до епігенетичних факторів, – продовжує Лариса Ковальчук: «Діти можуть народжуватись із затримкою психічного, розумового розвитку, психічними розладами». 20 років тому експедиція київських генетиків відвідала Верховинський район нашої області, продовжує науковець: «Ми побачили велику кількість дітей з вродженими вадами. Але там інша ситуація. Ці райони характеризувалися як ізоляти. Сім’ї були між близькими людьми. А тепер посилились процеси міграції. Ми раділи з того, що гени, які в популяції були патологічні, ніби розчинилися». Однак зараз виникла маса екзогенних чинників, які знижують імунітет – і якщо вони не впливають на самі гени, то впливають на їхню функцію.
Також під час конференції фахівці приділили увагу дефіциту вітаміну D та йоду. 80 % новонароджених дітей від жінок, які мають виражений дефіцит вітаміну D, потрапляють у зону ризику астми, схильності до цукрового діабету І типу, розсіяного склерозу, шизофренії, – наголошує у доповіді завідувач кафедри ендокринології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, професор Юлія Комісаренко: «Більше 80% населення – у зоні D-дефіциту, 13, 5 % – нестача вітаміну D3, 95 % населення – ризик втрати кісткової маси».
Які ж фактори зумовлюють гіповітаміноз, – продовжує науковець: «Недостатнє надходження вітаміну D3 через шкіру, канцерофобія. Використання сонцезахисних кремів, вони не дають можливості у шкірі утворювати вітамін D3». Окрім того, м’ясо і молоко, які б мали містити цей вітамін, його майже не мають, бо тварини мало бувають на свіжому повітрі. Також додає ризику сидячий спосіб життя, постійне перебування в закритих приміщеннях.
Як підкреслюють медики-науковці, червень – вересень найбільш сприятливий час для утворення вітаміну D3 в організмі. Отож чекаємо на відкриття вітамінного сезону і нових досліджень у галузі фізіології.
Стежте далі за нашими публікаціями про науково-практичну конференцію «Вплив довкілля Прикарпаття на перебіг фізіологічних процесів».
