«Регіонали» прагнуть будь-якими методами здобути на виборах більшість. Не тільки для того, щоби закріпитися при владі. Партія регіонів у парламенті нового скликання готує конституційний переворот. Його результатом має стати диктатура Януковича&К. «В цих умовах голос кожного з нас має велику вагу», – відзначає кандидат у народні депутати України Володимир Грабовецький.
Драматургія виборів 2012 року від Партії Регіонів очевидна – використати всі можливості, щоби провести до парламенту своїх маріонеток. До вищого законодавчого органу країни пропихають родичів і прислугу. На Донеччині за списками «регіоналів» балотується син прем’єр-міністра Азарова, сестра керівника Адміністрації президента Льовочкіна, шофер Ахметова і особистий лікар Януковича. Та інтрига розвитку дії полягає навіть не в цьому. Впродовж виборчої кампанії має бути втілений своєрідний «план-300». Цей сценарій повинен гарантовано забезпечити «регіоналам» у новообраній Верховній Раді конституційну більшість – 300 мандатів.
«Регіонали зі своєю політикою та базовими інстинктами, коли пройдисвіти стають респектабельними партнерами, брехуни – державними діячами, а беззаконні закони отримують статус «недосконалих», проте цілком легітимних документів, не здатні здобути більшість у відкритій боротьбі, – аналізує публіцист Микола Рябчук. – Тому вони мусять застосовувати інші прийоми, серед яких мімікрія під політичні сили, що мають підтримку виборців». Це означає, що на час виборів яничари «регіонів» одягають личину опозиції.
Соціологічні дослідження показують стрімкий темп падіння рейтингу Януковича – за два роки кількість його прихильників скоротилася втричі і складає сьогодні менше 15%. Втрати відчутні навіть на Донбасі, який завжди був «цитаделлю» Партії регіонів. Янукович розуміє, що в цих умовах поразка на президентських виборах одразу відправить його на лаву підсудних. Звинувачень буде багато: від корупції та зловживання службовим становищем до зради національних інтересів. Межигір’я, «Харківські угоди», «мовний закон» — надто багато питань є сьогодні до глави держави. Єдиний спосіб уникнути в’язниці – скасувати прямі народні вибори і перенести обрання президента до парламенту. До того парламенту, який буде сформовано з приборканої і дресированої більшості.
Власне для цього Партія регіонів і намагається зібрати триста парламентських тіл. Саме тому для «регіоналів» перемога на цьогорічних виборах до Верховної ради – це одночасно і виграш президентської кампанії 2015 року.
«Регіонали» всіляко мобілізують свій електорат у південно-східних областях. Під своїми партійними прапорами вони розраховують узяти приблизно 33%, що дорівнює 75 мандатам. Замало для конституційної більшості. Очевидно, решту – 225 мандатів, — здобуватимуть іншими шляхами. Один з них – проникнення у лави опозиції. Такий прийом політтехнологи Партії регіонів приберегли спеціально для Західної України.
Якщо уважно спостерігати за діями Об’єднаної опозиції «Батьківщина», стає зрозуміло: відбувається підміна. Багато соратників Юлії Тимошенко, які всіляко підтримували її у суді та не зрадили своїх переконань, не потрапили у виборчий список Опозиції. Йдеться про Олеся Донія, Тараса Стецьківа, Юрія Кармазіна. А люди, які мають досвід і можуть здійснювати реальні кроки в новому парламенті, до прикладу – Андрій Шкіль та Юрій Гримчак, чомусь включені у його непрохідну частину. До того ж, наголошують аналітики Фонду відкритого суспільства, у більшості одномандатних округів від Опозиції балотуються або маловідомі, або досить слабкі кандидати.
За таких обставин політологи припускають співпрацю певних осередків Об’єднаної опозиції з Партією регіонів. Адже висунення слабаків на округах – прямий шлях до перемоги провладної сили.
Тенденцію викривають факти. Так, на Буковині опозиція відкрито веде у Верховну раду людину Медведчука. Олександр Фищук, колишній головний податківець, кучміст і есдек, на виборах 2004 року підтримував біло-синіх. Тепер цей пан є головою обласного осередку «Фронту змін» і кандидатом в народні депутати у мажоритарному окрузі. Журналістам газети «Україна Молода» стало відомо про його домовленості з «регіоналом»-головою Чернівецької ОДА про негласну підтримку в окрузі. Аналогії напрошуються і на Прикарпатті.
Бачимо, що в парламент під брендом «Батьківщини» прямують політичні «перешиванці» і хамелеони, партійні діячі радянського періоду та колишні комсомольські функціонери. Вони ж навішують ярлики на тих, хто йде на вибори шляхом самовисування. Використовується ще одна технологія Партії регіонів – гра на стереотипі «хто не з опозицією, той проти неї». Так на Галичині розраховують дискредитувати сильних самостійних кандидатів, які є справді опозиційними до чинної влади. Політичні експерти та громадськість Івано-Франківщини здивовані: чому в списках Об’єднаної опозиції немає Володимира Грабовецького та Юрія Дерев’янка, які працюють в області не один рік? Чому опозиція «здала» Снятин? Який сенс виставляти на округи слабких кандидатів та забирати звідти своїх же сильних? Схоже, що в багатьох місцевих осередках Об’єднаної опозиції окопалася потужна «п’ята колона», яка чекає виборів, щоби вдарити в спину як самій опозиції, так і виборцям.
Відомий політолог Володимир Фесенко в ефірі «5 каналу» заявив: «Виглядає на те, що серед депутатів зі списку опозиційних фракцій буде більше слабких місць і потенційних нових «тушок». Натомість серед мажоритарників, які пройдуть у парламент, їх буде менше». Володимир Грабовецький підтверджує, що регіонали діють за «принципом зозулі» – підкидають в опозиційні списки своїх кандидатів та намагаються витіснити з округів тих, хто становить справжню загрозу діючій владі.
Відтак, можна стверджувати, що у виборців на мажоритарних округах значно менше ризику обпектись, голосуючи за самостійних кандидатів. На місцях варто підтримати справжніх патріотів, які, прийшовши до парламенту, докладуть максимум зусиль для повалення кримінально-олігархічного режиму Партії регіонів.
Катерина СМОЛІЙ
