Новий профіль вулиці Івана Павла ІІ. Або чому острівці не по середині

 

 

Ми розпочинаємо серію публікацій, у яких будемо знайомити Вас із планами щодо реконструкції вулиць нашого міста. Як Ви, мабуть, помітили, останнім часом на дорогах Івано-Франківська регулярно з’являються різні елементи сучасного дизайну вулиць.

 

Сюди можна віднести острівці безпеки, мінікільцеві розв’язки, підвищені пішохідні переходи, антикишені та велосмуги. Треба визнати, що протягом минулого року подібні об’єкти дорожньої інфраструктури з’являлися точково, і були покликані вирішити локальні проблеми на окремих ділянках вулиць. В першу чергу, ставка робилася на заспокоєння трафіку та підвищення безпеки незахищених учасників дорожнього руху. По суті, це був “тактичний урбанізм”.

 

Проте, час вимагає від нас більш рішучих кроків у перетворенні радянських “магістральних” доріг на сучасні інтермодальні вулиці. І тут потрібен комплексний підхід. Коли ми говоримо про європейські вулиці, то маємо на увазі не лише рівний асфальт для водіїв, але й продуманість, зручність, і найголовніше - безпеку для всіх учасників дорожнього руху.

 

 

Великий Enrique Peñalosa колись казав: “Немає жодної конституції у світі, яка б гарантувала право на безкоштовну парковку чи високу пропускну здатність. Але у кожній конституції гарантується невід’ємне право людини на життя”.
 
 
Підтвердження цих слів можемо знайти у статті 27 основного Закону України. Отже, головною ознакою правильної вулиці у цивілізованому місті є саме острівці безпеки, достатня кількість переходів, велодоріжки, роздільні смуги між зустрічними потроками та інші засоби організації руху, які впорядковують трафік і роблять пересування вулицею безпечнішим.
 
 
 
 
Найголовніше те, що для переосмислення вулиці не завжди потрібно витрачати купу бюджетних коштів. Для початку, достатньо просто розумно перерозподілити простір. Зробити це можна звичайною розміткою, та рядом дрібних інженерних рішень, як от антикишені чи острівці безпеки. Один зі стандартних прийомів, які використовуються в цивілізованих країнах, називається дорожня дієта.
 
Пропонуємо ознайомитися з цим методом на прикладі вулиці Івана Павла ІІ. Отже, перед нами типова чотирисмугова “магістраль” радянського планування завширшки 15,5 м. Її недолугість починається вже на перехресті з вул. Івасюка, і закінчується аж на поєднанні з вул. Миру, котра має лише по одній смузі руху в кожному напрямку.
 
 
Потрібно зауважити, що при будь якій фазі світлофору на перехресті з Івасюка, сюди можна в’їхати лише з однієї смуги руху. Тобто вулиця Івана Павла ІІ ніколи не працювала як чотирисмугова дорога! І в такому вигляді вона просто немає змісту. Зверніть увагу, на крайній правій смузі постійно паркуються автомобілі. Деякі вантажівки стоять там місяцями, і вже обнесені багатосантиметровим шаром пилу та бруду. За кольором асфальту можна легко проаналізувати траекторію руху автомобілів.
 
 
 
 
Обслуговувати таку дорогу вкрай важко. По суті, це поле асфальту, яке потрібно постійно прибирати, латати, і раз на рік розмічати. Коефіцієнт корисної дії від таких витрат стрімко наближається до нуля. Вдумайтеся лише, семиметрова вулиця Миру має таку ж пропускну здатність, і приносить місту стільки ж користі, будучи вдвічі вужчою.
 
 
 
 
Давайте подивимось на профіль вулиці у поперечному перерізі. Маємо чотири широченні смуги руху, з яких працюють лише дві, і то в півсили. Маршрутки зупиняються у крайній правій, лінуючись заїжджати у непотрібні кишені на зупинках. Велосипедисти маневрують між автомобілями, громадським транспортом, вибоїнами та припаркованими вантажівками. Все це виглядає насправді сумно.
 
 
 
Чи можна використовувати увесь цей простір більш раціонально, підвищуючи корисність проїжджої частини? Звичайно можна! Ось альтернативна конфігурація смуг руху, яка повинна бути запроваджена на вулиці Івана Павла ІІ. Як бачите, з непарної сторони вулиці (праворуч) можна облаштувати легальну смугу паркування. Таким чином, вісь проїждої частини, а отже і роздільна смуга з острівцями безпеки, зміститься трохи лівіше по відношенню до існуючої осі дороги. На проїжджій частині з легкістю можна розмістити дві смуги руху для автотранспорту, дві велосипедні смуги, та роздільну смугу з острівцями безпеки та “віднесеними лівими поворотами” посередині.
 
 
 
 
 
Саме з урахуванням нової схеми організації руху й були були облаштовані острівці безпеки, дивне розташування яких викликало масу запитань у дописувачів Комуналки. Для кращого розуміння, порівняємо два профілі: старий і новий.
 
 
 
 
До речі, помістити велосмуги у цій концепції вкрай важливо! Велосмуги на перших порах можуть замінити дороговартісні велодоріжки, а це дозволить місту зекономити значні суми коштів , які можна буде спрямувати на більш термінові проекти. За задумом, вулиця мала б виглядати ось таким чином: По середині - розділка з острівцями безпеки та лівоповоротками. Обабіч - смуги руху автотранспорту завширшки 3,5 м. Далі - велосмуги по 1,5 м. З північної сторони - смуга паркування.
 
 
 
 
Така вулиця буде значно приємнішою для руху, більш зрозумілою, а головне - безпечною. Для більш детального ознайомлення додаємо схему організації дорожнього руху.
 
 
На першому аркуші Ви можете бачити новий острівець безпеки і новий перехід. Тепер питання про його перенесення повинні відпасти самі по собі, адже, як бачите, на місці старого переходу буде лівоповоротна смуга.
 
 
 
 
 
Другий аркуш: принцип той самий, додаються лише кишені на зупинках громадського транспорту.
 
 
 
 
 
Ну і третій аркуш. На перехресті з Івасюка додаються дві смуги: для правого та лівого повороту.
 
 
 
 
 
Ну і вся вулиця однією картинкою (клікабельно): Для порівняння, на нашому сайті Ви можете ознайомитися зі старою схемою руху, розробленою ще ДАІ-шниками за посиланням: https://drive.google.com/file/d/0Bw...


Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1235
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1353
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1208
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3333
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2150
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3321

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

847

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1176

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1254

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2545
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

408
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6154
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6163
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

509
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

767
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1598
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1815
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16534
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

870
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1537
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1800
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2802