Фото: www.telegraf.in.ua
Вчора Уряд України своєю постановою призупинив процес підготовки України до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, мотивуючи це неготовністю економіки країни до такого кроку.
Такі дії українського керівництва викликали нерозуміння зі сторони Європи і потішили Росію.
В самій же Україні розпочалися акції протесту. Допоки до великої акції готується столиця - там заходи заплановані на неділю, 24 листопада, - свої маленькі майдани з'явилися в багатьох містах України.
Сьогодні вночі наметове містечно розклали і в Івано-Франківську. Організатори "євромайдану" обіцяють, що стоятимуть до 28 листопада, коли, власне, і має розпочатися саміт ЄС у Вільнюсі, а також запевняють, що кожного дня о 18.00 проводитимуть багаточисельні віче на головній площі міста. Перший мітинг пройде вже сьогодні.
Тим часом, журналісти "Фіртки" вирішили поцікавитися у відомих людей краю, чи не варто українцям очікувати другого майдану і чи зможуть громадяни відстояти своє право на євровибір.
До речі, сьогодні дев'ята річниця початку "помаранчевого майдану". Знаково...
Руслан Марцінків, народний депутат України, ВО "Свобода"
Все залежить від нас. Чи ми вийдемо, чи будемо єдині і чи нас буде тисячі людей на майданах. Потрібно зробити зусилля для себе, своїх дітей, своєї нації та країни. Треба це робити. Чекаємо, що до 24 числа мобілізуємо максимум людей. Віримо в себе. м. Київ Івано франківськ.
Микола Палійчук, депутат Івано-Франківської облради
Потрібно зробити все можливе, щоб договір з ЄС був підписаний, навіть якщо для підписання потрібні майдани. Сьогодні у 18-00 у Івано-Франківську, завтра у 10-00 сесія ОР, після сесії на Київ. Всіх небайдужих прошу підтримати!
Сергій Адамович, депутат Івано-Франківської обласної ради ВО "Свобода"
Я вже сьогодні вранці долучився до майдану. Сьогодні дуже важко говорити про готовність. Революція – це дуже непередбачувана річ. Мабуть, що найбільші інтелектуали та аналітики не скажуть чи можливо це зробити. Але, якщо не робити опору, то ми скоро будемо переселені в Хабаровську область.
Богдан Федьків, депутат Івано-Франківської міської ради, Партія регіонів
На жаль, у 2004 році величезний майдан, який збирали у Києві та на місцях, вбив в людей довіру до таких заходів. Впродовж п’яти років відбулися дуже неприємні процеси: ідоли, яких люди носили, портрети Ющенка, які люди цілували та падали перед ним на коліна як перед образом, - потім розчарувалися у подіях помаранчевої влади. Те, що у людей немає сьогодні віри – результати їхньої діяльності. Навіть, якщо люди не вийдуть на майдан, то у душі вони будуть дуже ображені на дії нинішнього українського уряду. В них залишився дуже великий осад від того, що сталося вчора. Євроінтеграційних курс у нас передбачений законодавством та задекларований у програмі Партії регіонів, яка є сьогодні провладною і несе повну відповідальність за все, що відбувається. Донедавна керівництво держави агітувало себе та інших обрати цей курс і люди, навіть ті, які дивилися у бік Росії, вже були готові на те, щоб Президент підпише догорів про асоціацію. Вчора це був грім серед ясного неба. Люди відчувають себе жертвами якихось шахрайський, нечесних дій. Я говорю, можливо, навіть про свої відчуття. Як представник Партії регіонів я переконаний у тому, що майбутнє України та Українців з великою об’єднаною Європою.
Ігор Россипайло, депутат Івано-Франківської міської ради, "УДАР Віталія Кличка"
Вірю в український народ. Він доведе свій вибір.
Роман Ткач, громадський діяч
Ми не повинні дивитися на наших партійних лідерів, коли вони будуть збиратися. У цю хвилину кожна думаюча людина має собі сказати - я українець, я громадянин. Сьогодні відбувається наш завтрашній день. Ми маємо собі сказати - ми не хочемо у Європу, ми європейці і Європа уже давно тут. Своєю прсутністю на таких ось майданах ми маємо показати всьому світу, що не треба нас нікуди вести - ми самі хочемо
Тарас Лутчин, політолог
Революції не буде. Люди до кінця не усвідомлюють суті питання. Усі знають, що ЄС - це класно. Але, які зобов'язання має Україна і що після підписання буде пересічному громадянину не відомо. Просвітницької акцій, яка б переконала у правильності не було взагалі. Натомість, на Сході, Півдні і в Центрі України була проведена потужна антиєвропейська акція на підтримку проросійського курсу. Взагалі, наступна революція буде соціальною за своїм змістом. Не було народного збурення після "Харківських угод", "мовних законів", "митних воєн". Людям набридла політика. Єдине, що виведе людей на вулиці - соціальні питання: рівень життя, оплата праці, купівельна спроможність тощо. Політики це повинні зрозуміти.
Віктор Кімакович, громадський діяч
Я думаю, що це просто бажання народу довести європейцям і нашій владі, що ми не погоджуємося із рішенням Уряду. Людям потрібно просто вийти і заявити якимось чином. Чи це буде другим майданом? Не знаю, не можу сказати, але якимось чином показати громадянську позицію потрібно.
Ігор Дебенко, політолог
Як на мене, сьогодні лише вірити чи не вірити у «другий Майдан» вже недостатньо. У тій чи іншій формі його слід творити. Найперше – врешті перейти від голослівної, повсякденної балаканини до свідомих, рішучих дій. Задекларований відхід влади від курсу на євроінтеграцію є зрадою національних інтересів й волі мільйонів громадян на користь гарантій політичного виживання окремого політичного суб’єкта. Й якщо Президент, на противагу суспільству, красномовно дає зрозуміти, що готовий демонстративно начхати на волю мільйонів, громадяни просто зобов’язані засвідчити власну позицію. Чи зможемо ми відстояти власний європейський вибір? Якщо не спробувати – взагалі про це ніколи не дізнаємося. Все залежить від самих громадян, нашої дієздатності. За протилежних обставин – диктатура із золотим унітазом замість престолу.
Василь Кедик, політолог
На мою думку, ті події, які ми переживаємо у ці дні, є чудовим тестом на громадянську свідомість і громадянську активність українців. Все ж таки, те розчарування, яке наступило в останній період у зв'язку із політичною конюктурою, воно є неостаточним. Зрештою, ми побачили, що по всій Україні, незалежно від регіону, люди вийшли за євроінтеграцію. Чому важливо, щоб люди вийшли? Звичайно, що це ніяк не вплине на рішення нашої влади, але якщо буде певна критична маса на майданах країни і в Києві, тоді європейські посадовці якимось чином на це прореагують. Думаю, що в рішенні Вільнюського саміту має бути реакція на таку громадянську позицію. Тому зараз дуже важливо, щоб вийшло якомога більше людей. Чи варто говорити про якісь революційні поії? Скоріш за все ні, хоча знову ж таки все залежить від того, яка кількість людей збиреться. І, в першу чергу, в Києві. Думаю, якщо євромайдан скомпроментують політки, то люди його покинуть. Якщо акція вдасться, то якесь майбутнє у нього може і буде.
Володимир Єшкілєв, письменник
Я думаю, що ймовірність другого майдану дійсно існує. Все залежить від тих ресурсів, які матимуть у своїх руках організатори. Влада веде політику, яка незрозуміла народу. Такі політичні ігри багатьох людей дратують та створюють ситуацію суспільної недовіри. Безперечно, що однією з можливих реакцій на таку політику і є публічний протест.
Роман Куцишин, політолог
Думаю, що мало просто вірити в "майдан". Його потрібно творити. Потрібно сказати свою думку і позицію щодо свого майбутнього та наступних поколінь. Але віра повинна супроводжувати постійно. Без неї ніяк. Віра і впевненість. Переконаний, що початок Євромайдану засвідчив краще, ніж будь-який зріз громадської думки, про європейські прагнення значної частини українського суспільства. Далі все залежить від "кількості" (хоча й "якість" відіграє важливу роль). Якщо в найближчі дні в Києві та інших українських містах на площі і майдани вийдуть сотні тисяч, мільйони громадян, то Угода про асоціацію з ЄС стане реальною ще у Вільнюсі. В іншому випадку європейське майбутнє - це завдання наступного, нового президента.
Руслан Коцаба, журналіст
У ЄвроМайдан вже не вірю (став дорослішим ), але вдома сидіти не планую. Отож, до зустрічі на барикадах. Але вкотре закликаю прислухатися до поради одного мудрого чоловіка: революції планують ідеалісти, здійснюють революцію фанатики, а от плодами революції користаються негідники. Пам'ятаймо про це. Принагідно звертаюся до депутатів-свободівців із знаменитої "чаювальної" міської ради, які чомусь (може якась хитренька і підступна щодо бандюковичів комбінація!?) скликають позачергову сесію для голосування по черговій імпотентській заяві, яку ніхто (навіть депутати і журналісти!) ніколи не читають Отже, звертаюся до депутатів-свободівців словами з народної співанки: "Поїхали з нами, з нами - козаками, краще тобі буде як в рідної мами!" Хлопці, то не біда, що похолодання пророкують - візьміть теплі куртки і чоботи; то не біда, що телекамери будуть некомунальні - попіаритеся, коли повернетеся домів; то не біда, що київські беркутівці не знають франківських міських депутатів у лице і гримнуть разок-другий кийком по задниці - буде що згадати і переказувати про власний небачений і нечуваний героїзм! Потерпіть кілька днів без чаю за 30000 баксів... Бо доля України вирішується не у загумінковому Франківську, а на столичному Майдані Незалежності, тому може бути так, що у неділю, о 10-й годині, вашу гіпер-супер-радикальну фракційну заяву слухатимуть хіба кілька депутатів з партії регіону... Схаменіться! Тим більше, що ваша орлиця вже на київському Майдані.
