Стовпи біля франківських університетів рясніють оголошеннями. Ті різнокольоровими фарбами запрошують купити контрольні роботи, курсові, дипломні, навіть, магістерські. Дуже часто студенти спокушаються на такі пропозиції, проте не завжди їхні наукові керівники задоволені результатом. Мовляв, «халтуру» видно одразу.
Для себе і друга
Є безліч способів замовити написання курсової роботи. Багато сайтів пропонують замовити написання саме у них, проте студенти зазвичай обирають «перевірені» варіанти. Одне із підприємств навіть запрошує прийти у їхній офіс, що розташований на вулиці Вовчинецькій в Івано-Франківську.
«Перевага наших авторських робіт над іншими, які ви можете знайти в інтернеті, полягає в тому, що наші курсові, дипломні роботи, реферати ваш викладач ще не бачив. Натомість більшість сайтів пропонують одні й ті самі роботи, які викладачі вже знають напам’ять. Ми займаємося написанням робіт з 2001 року і ставимося до цього відповідально», – кажуть в офісі та просять анонімності.
Аргументація така: Франківськ – місто невелике, тому викладачі легко можуть впізнати своїх колишніх студентів. І зразу називають ціну: курсова робота коштуватиме близько 1000 грн., дипломна – від 150 доларів. Дорого? «Фахівці» заспокоюють: якщо замовити чотири роботи з однієї дисципліни, то оплатити треба буде лише три.
Конкуренти контори на Вовчинецькій також заманюють клієнтів «акційними» пропозиціями – якщо замовити роботу для себе і для друга, то можна зекономити 15 % від загальної вартості.
Зазвичай завдання виконують студенти, аспіранти, інколи – навіть викладачі. Це підтверджують і ті, хто приймає замовлення.
«Роботу може писати навіть доктор наук, але ваші персональні дані ми йому не передамо. Може статись так, що вашу тему опрацьовуватиме викладач, який і прийматиме її захист, але тоді ми це попередньо узгодимо з вами», – каже мила дівчина у переобладнаному під офіс підвалі неподалік Прикарпатського національного університету (ПНУ).
Сергій, який професійно займається написанням робіт і отримує за це додатковий дохід, на умовах анонімності розповів про особливості своєї роботи.
«Дуже добре, коли ти пишеш роботи для студентів тієї спеціальності, на якій сам навчався. Тоді ти знаєш уподобання викладачів і підлаштовуєш роботи під їхні вимоги», – говорить він.
Виявляється, таких «консультантів» практично неможливо притягнути до відповідальності.
«Ми лише допомагаємо студентам – аналізуємо літературу, збираємо матеріали і надаємо їх студентам для ознайомлення. Усе чисто», – усміхається Сергій.
Дорога наука
Ціна робіт на замовлення варіюється в залежності від терміну їх написання. Зазвичай на контрольну роботу в Івано-Франківську просять кілька днів, на курсову – тиждень, а дипломну «склепають» за два тижні. Проте при бажанні клієнта курсову зможуть підготувати й за години, а дипломну – за день. Але вартість одразу зростає в рази.
Тим студентам, які не можуть оплатити дороге авторське написання, пропонують альтернативу – купити вже готове. Зазвичай такі роботи вже пройшли етап захисту в університетах. Коштують вони на 50 % дешевше, ніж авторські.
Проте курсові є не тільки у студентів-гуманітаріїв. Якщо роботу, наприклад, з юриспруденції ще можна написати методом компіляції, то завдання з хімії таки доведеться розв’язувати. Студентам технічних і точних спеціальностей пощастило менше – все дорожче. Так, курсова для «фізика» коштує близько 2000 грн.
Студенти-медики курсових не пишуть, але за один навчальний рік здають більше десяти історій хвороб. Не смійтеся, їх також можна замовити. Вартість – десь 200 грн. за кожну.
Наприклад, студент Роман (прізвище також просив не писати) за одне розв’язане завдання з вищої математики платить 10 грн., а з теоретичної механіки – від 35 до 70.
У вирі подій
А от магістрант-історик ПНУ Дмитро Кавацюк стверджує, що жодного разу не купував готову роботу і навіть не розуміє тих, хто таке практикує.
«Сидиш годинами у бібліотеці чи архіві, читаєш документи – і час летить непомітно. Ти ніби опиняєшся сам у вирі подій, переживаєш разом із діячами, аналізуєш їхні рішення», – захоплено розповідає Кавацюк.
Тема його магістерської – «Українські представництва в австрійському парламенті у 1848-1914 роках».
«У ті часи Галичина була у складі Австро-Угорської імперії, – каже студент. – В результаті виборів українці потрапляли у Відень. Мені надзвичайно цікаво дізнаватись, як «нарізали» округи для виборів, які петиції подавали галицькі депутати, їхні вимоги, до яких фракцій входили депутати та які закони підтримували».
Дмитро Кавацюк переконує: головне – це самоствердження. Коли над чимось працюєш сам, то завжди залишаєшся задоволений результатом. Тим більше, це полегшує процес доповіді під час захисту.
Шапка горить
Професор ПНУ, доктор історичних наук Сергій Адамович також упевнений, що краще навчитися писати курсові роботи власноруч.
«Коли студент пише свою першу курсову, то викладач всяко допомагає йому, – говорить Адамович. – Якщо другокурсники не освоїли методику написання наукових робіт, то у подальшому вже віддають перевагу купити готові праці. Проте захист дипломних чи магістерських є публічним і дуже часто без п’яти хвилин випускники університетів можуть поплатитися своєю легковажністю. Двійка під час захисту означає, що студент наступного року знову оплачуватиме вартість навчального семестру, звісно, якщо хоче отримати диплом».
За словами Сергія Адамовича, під час захисту одразу зрозуміло: купив студент курсову чи працював над нею самостійно.
«Видно рівень. Буває навіть так, що робота написана досконало, але студент не може пояснити елементарного», – пояснює Адамович.
Він додає: навіть спеціальна перевірка на плагіат не змусить усіх студентів власноруч писати курсові. Адже куплена робота може бути й авторською.
За роки навчання студенти мають написати десятки самостійних, контрольних робіт чи рефератів. Дуже часто це є простою формальністю для допуску до заліку чи іспиту. То чи не тому в Івано-Франківську процвітає оригінальний вид прибуткового бізнесу?
