Рух після нічиєї в Харкові, Прикарпаття – після поразки в Луцьку, обидва суперники залишилися невдоволеними. А, отже, й надмотивованими. Уже з перших хвилин пішли гострі моменти, й стало ясно – господарі мають твердий намір цього разу розжитися максимумом очок.
Відкривати рахунок вони могли вже в самому дебюті, коли Кондраков бив головою після закидання Брікнера. На ударну позицію також виривався Заставний, а після випаду Русина голкіпера підстрахувала стійка. А підсумком цих небезпечних атак став епізод із пенальті, коли після флангового загострення Заставного м’яч відскочив до Мисика, який мітив точно в площину воріт, але під м’яч метнувся захисник Данищук і десь зачепив його рукою. Кондраков легким ударом із позначки розвів м’яч і воротаря по різних кутах – 1:0.
Гості спробували оперативно зміцнити атаку, випустивши чистого форварда Дитка замість атакувального хавбека Кузьмина. Але не встигли особливо розгорнути гру за іншим планом (згадується хіба неточний удар Борисевича здалеку), як пропустили вдруге. Тепер Копина дав діагональ в карний майданчик, де на місці центрфорварда опинився правий латераль Заставний і холоднокровно переграв голкіпера – 2:0. А тут же – ще одна неприємність. При вкиданні ауту на лівому фланзі форвард гостей Барчук навіщось пішов у підкат на Брікнера, скосивши його з газоном. За фол і бурхливу реакцію по ньому форвард отримав жовту і слідом за нею червону картки.
Здавалося, після першого тайму інтризі кінець – два голи й меншість сторони, що програє. Але гості потужно почали другий тайм і доволі швидко скоротили відставання до мінімуму. Власне, повинні були це робити ще раніше, коли Худобяк, щойно вийшовши на поле, зі штрафного ледве не забив (воротар перевів м’яча в поперечину). А за дві хвилини після подачі Конкольняка бразилець Сідней не зміг ні винести, ні зупинити м’яча, тож Цюцюра з близької відстані розстріляв кут воріт – 2:1.
У господарів вистачало моментів, щоб забити й почуватися впевненіше. Вульчин потягнув розкішний удар Мисика, Кондраков дивом не замкнув одну з подач із глибини, Русин, знову ж таки, дивом двічі не забив із близької відстані, з близької відстані не влучив у ворота Брікнер, а в кінцівці супер-шанс був у Синиці… Добре, що Прикарпаття в меншості просто не знайшло сил і можливостей відігратися. Єдиний гострий шанс у кінцівці був у Худобяка, але його удар накрив воротар, а ще був момент Дитка, але він і в ворота не влучив, і офсайдної пастки не уник – спроба виявилася марною.
Man of the Match: Володимир Заставний (Рух)
Для нинішнього Руху він уже старожил – приходив у команду, ще коли вона була в Другій лізі, а взагалі має навіть єврокубковий стаж. У матчі з прикарпатцями він дуже активно відіграв на своєму фланзі, забив де-факто переможний м’яч, ще не раз опинявся на ударних позиціях і допомагав з атаками Русину, Мисику та Кондракову.
У "Прикарпаття" залишилося шість очок, "Рух" ж набрав вісім і разом з "Оболонню-Броварем" ділить 3-4 місця після четвертого туру. У наступному поєдинку підопічні Кучука вирушать в Волочиськ до "Агробізнесу". Іванофранківці прийматимуть на своєму полі "Миколаїв".
Чемпіонат України. Перша ліга. 4 тур
«Рух» (Львів) - «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) - 2:1 (2:0)
Голи: Кондраков (23, пен), Заставний (37) - Цюцюра (48).
Рух: Мисак, Заставний, Нємчанінов, Копина, Мисик (Синиця, 61), Кондраков, Русин (Банасевич, 85), Дуць, Сідней (Леандро, 57), Калюжний (Марушка, 82), Брікнер (Мартинюк, 76).
Прикарпаття: Вульчин, Данищук (Худобяк, 46), Бочкур (Француз, 82), Ковальчук, Яневич, Борисевич, Оринчак (Януш, 60), Цюцюра (Семотюк,64), Кузьмин (Дитко, 27), Конкольняк, Барчук.
Попередження: Данищук (23), Барчук (41). Вилучення: Барчук (41).
17 серпня 2019 року. Львів, стадіон "Скіф" - 18:00
Арбітр: О.Титов (Донецьк). Асистенти арбітра: Р.Соботюк (Житомир), Т.Чопілко (Київська обл.).
4-й арбітр: Я.Леськів (Львівська обл.). Спостерігач арбітражу: В.Криницький (Рівне).
Володимир КОВАЛЮК, головний тренер "Прикарпаття":
- Якщо брати в загальному всю гру, то вона була цікава. Це західноукраїнське дербі, простих ігор «Рух» - «Прикарпаття» ніколи не буває. Стосовно гри: то напевно я програв, тому що бачив психологічний стан футболістів після гри з «Волинню», коли вигравали 2:0, а програли 3:2. Поміняв у складі 4 гравців, думав, що це навпаки принесе користь команді. Ви самі бачили, перший тайм ми провалили. Після пенальті нам тяжко було одразу. Зрозуміло, Барчук нас підвів, не можна такого робити. Ще минулого року ми боролися, що має бути ігрова дисципліна. Ну сталося так, порушив правила, але огризатися не можна. Ми з ним розберемся, оштрафуємо, напевно, і будемо рухатись далі.
Другий тайм мені сподобався. Зрозуміло, контроль м’яча був за «Рухом», вдесятьох старались грати від оборони, чекали на моменти в контратаках і ви бачили, що ця гра могла закінчились внічию. Якби на останній хвилині Худоб’як пробив сильніше, гадаю, воротар би не зреагував. Просто удар не вдався, але тоді рахунок би був не по грі. А так, вважаю, «Рух» заслужено переміг, бо в них було на одного футболіста більше, і ініціативою володіли. Хотів би побажати команді «Рух» перемог, але не з нами, щоб добилися своєї цілі, яку ставлять перед собою. Команда мені симпатизує, казав вже про це до гри, стала на голову сильніша, ніж минулого сезону, отже рухається у правильному напрямку. Хочеться, щоб наша команда не опускала рук, бо без поразок нема перемог. Гадаю, всі ці помилки ми проаналізуємо, чому перший тайм був такий провальний. Це мене бентежить, але, вважаю, що всі перемоги у нас ще попереду.
У перерві казав хлопцям, що можемо 0:5 програти. З таким ставленням, з яким вийшли на перший тайм. Вивчили «Рух», знали, як він буде грати, але футболісти вирішили не виконувати установку тренера. Почали грати самі за себе і вийшло, що ніхто не знав, кого тримати. Хоч у кожного було конкретне завдання, кожен відповідав за свою зону, суперників. Тому й почався у нас безлад. Подумав, якщо нічого не зробимо у перерві, то 5:0 точно буде. Але хлопці зібралися.
У нас в роздягальні завжди є дискусія. Якщо гравець чогось не розуміє, то він питається тренера. Але коли приїхали у Львів, то в перші хвилини відверто розгубилися. Десь психологічно боялись не пропустити. Кожна людина може тренувати, але тим хороший тренер, якщо він хороший психолог. У першому таймі налаштувати гравців не вдалось, а в перерві спокійно з ними поговорив, аби позакривали зони, щоб не проходили довгі передачі. У підсумку хлопці впорались, хоч і грали в меншості.
