Мода на соціальні мережі все більше поширюється серед українських політиків, політологів і громадських діячів. Не відстає й Івано-Франківськ. Найбільша «тусовка» зараз у фейсбуці (Facebook, всесвітня соцмережа). Тут іноді можна навіть напряму поспілкуватися з відомими особистостями, а не з їхніми віртуальними клонами.
Між сім’єю та політикою
Одним із найактивніших мережевих політиків є відомий «герой» скандального відео, колишній бютівець Олег Ляшко. Його сторінка вражає вже на порозі – нардеп постає у плавках і бейсболці. Він має понад 3300 друзів і веде бурхливу фейсбучну діяльність. Ляшко активно піарить себе та партію свого імені, при цьому не забуває публікувати статті, де негативно згадується Юлія Тимошенко.
На сторінці – десятки фотоальбомів. Є фото і столичні, і регіональні – із Чернігова, Луганська, Рівного, навіть Франківська. Політика там перемішана з особистим життям нардепа й усе представлено дуже детально. Так, у фотосесії під назвою «Купив труси на хмельницькому базарі» аж 23 світлини. Він із чоловіками, і з жінками, і з дівчатами – настільки близький до народу, що аж страшно.
Натомість, лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк, який має ще більше віртуальних друзів – 4600, ділить свою сторінку на особисте та професійне. У першій частині він згадує про родину та вивішує сімейні фото. А в «політичній» – приділяє увагу підтримці братів Кличків, альтернативному законопроекту про Пенсійну реформу, і навіть арешту «одного з лідерів народу».
До речі, якось Яценюк примудрився написати про те, що готовий віддати по 10 квитків на дві вистави нашого облмуздрамтеатру в Києві – «Солодка Даруся» й «Нація». Охочих зголосилося стільки, що головний «фронтовик» був змушений перекласти розповсюдження квитків на прес-службу.
Опозиція критикує, влада чекає
Варто зазначити, що опозиціонери значно краще представлені у соцмережах, ніж влада. Активні нардепи: Борис Тарасюк, Андрій Парубій, Микола Томенко, Володимир Ар’єв. Як правило, у своїх публікаціях вони критикують владу. Наприклад, Андрій Парубій останнім часом зосереджував увагу на судах, які намагалися відібрати героїзм у Бандери та Шухевича. Борис Тарасюк переконує, що демократія потребує захисту. А Володимир Ар’єв пропонує дати відсіч. «Якщо не вийдемо проти режиму у ці дні – скоро навіть лікті кусати не зможемо, бо руки будуть заламані за спину», – написав зовсім недавно Ар’єв.
А от провладні політики не так активно ідуть у мережі. Напевно, таки не хочуть «почути кожного»… Так, із Партії регіонів лише одиниці є у фейсбуці. Та й то – чи дійсно це вони, чи клони, чи прес-служба? От, віце-прем’єр Борис Колесников з’явився у мережі, друзів збирає, пише зовсім мало. Може, й не сам. Тут Євро 2012 скоро – який фейсбук?
А от стосовно прем’єр-міністра Миколи Азарова всі запитання відпали. Він просто причепив відео із самим собою, де, шкода що не українською, повідомив: фейсбуком користується сам, аби знати, як люди сприймають дії уряду. Навіть пообіцяв особисто відповісти на найцікавіші запитання. Хто там хоче знати «про лопату»? Прем’єр у мережі – чекає, просимо.
Ще нам вдалося знайти політика, який не використовує фейсбук у власних цілях і не додає до своїх друзів усіх підряд. Це бютівець Андрій Шевченко. Він один із небагатьох користується соцмережею, щоб спілкуватися з друзями.
Свободівці випереджають
Прикарпатські політики і тут не пасуть задніх. Голова обласної «Свободи» Олександр Сич зареєструвався одним із перших. Правда, після того, як він став головою облради, з’являється у фейсбуці нечасто. І, як правило, ввечері.
Крім Сича, у фейсбуці є половина свободівських депутатів міськради. Вони там більше розважаються. То Віталія Сарабін чіпляє фото, де вона цілує подругу. То Андрій Грималюк розповідає, як він набирає пшеницю в мішки та складає їх до комори, або повідомляє про те, що надворі – злива. А от Мар’ян Вагилевич не так пише, як виставляє власні фото: тут депутат в оточенні блондинок, тут – у горах, а це – на футболі. Натомість, Оксана Криволінська бере приклад у всеукраїнських політиків. Вона публікує фото з акцій, в яких бере участь. І, виглядає, що не змішує фейсбук із особистим життям.
Крім юних свободівців, у фейсбуці є й міські депутати від «Фронту змін», «Громадського форуму», «Удару». Але вони не настільки активні, користуються мережею у приватних цілях, коментують і пишуть нечасто.
У фейсбуці можна знайти багатьох. Членів міськвиконкому – Андрія Лиса та Руслана Руска. Депутатів облради: Андрія Романчука, Юрія Романюка, Петра Шкутяка, Володимир Олійника, Миколу Палійчука, Миколу Зелінського, Василя Поповича. З них у плані піар-технологій соцмережу використовують наймолодші – Попович та Олійник. Перший останнім часом взявся популяризувати сайт «Свободи», а другий регулярно повідомляє про геть усі проекти, до яких має хоча б мінімальний стосунок.
Ще доволі активним, як на свій вік та статус, є екс-нардеп Євген Гірник. Він то калуського мера Насалика трохи критикує, то вимагає української влади…
Одним словом, вибори ще не почалися, а соцмережі вже пішли в рух. Припускаємо, що далі буде тільки більше піару. І, напевно, більше чорного.
До теми
Олександр Сич, голова облради:
«Фейсбук я використовую виключно в цілях комунікації. Мені цікаво, коли на це є час, пізнавати людей, знаходити в мережі своїх друзів, знайомитися з новинками та ділитися думками. Знаю, що соціальні мережі активно використовують у політичних чи технологічних цілях, але я цього не роблю і робити не буду.
Правда, мене дратує, коли мене без мого відома включають у якісь групи. Принаймні, можна було б запитати дозволу. Бо я, не маючи змоги часто переглядати свою скриньку, отримую півтори-дві сотні листів. Якби я хотів їх читати, то нічого іншого вже б не встигав. Звісно, з групи можна вийти, але не буває дня, щоб мене знову не включили в якусь групу. Без цього перебування у фейсбуці було би комфортнішим».
Юрій Романюк, голова фракції «Батьківщина» в облраді:
«Багато хто користується фейсбуком самі не знають чого. Напевно, тому, що це круто, модно, популярно… Скажу чесно, я ніколи навіть думки не мав використовувати фейсбук з метою піару. І жодного інформаційного приводу політичного характеру я туди не виносив. Для цього у мене є персональний сайт. А фейсбук – це соціальна мережа. Тут люди просто спілкуються, обговорюють інтереси, новини, анекдоти. Не можна ж усе замикати на політиці.
Спам мене не дратує. Фейсбук дозволяє уникнути цього. Наприклад, можна зареєструвати сторінку на іншу поштову скриньку. А якщо ти нічого не робиш, щоб убезпечити себе від цього, то тоді терпи».
Богдан Федьків, депутат міськради, Партія регіонів:
«Про соцмережі я не думаю нічого поганого, але реєструватися там не планую. В будь-якому випадку це крок вперед до прогресу, і якщо багатьом це потрібно, то хай розвиваються. Якщо комусь треба там висловити свою позицію: розказати, що він робить, де і з ким спить, чим харчується, вивернути душу навиворіт, то, будь ласка, ніхто не забороняє.
Я – людина іншого покоління, я з тих, хто своє потаємне намагається не віддавати на загальне. Бо якщо поспілкуватися з товаришем, то я можу йому більше сказати. А коли тут ти закидаєш в ефір, і не знаєш, хто і як цим буде користуватися, чи не повернеться це бумерангом для тебе і твоєї родини…
А що стосується партійної діяльності, то в нас є свої сторінки в інтернеті. І фейсбук тут не потрібен».
Тетяна Соболик,
