Упродовж 2024—2025 років на Івано-Франківщині видали п’ять офіційних дозволів на археологічні розвідки та розкопки — як на суходолі, так і під водою.
Йдеться про дослідження залишків людської діяльності, що збереглися під землею. Усі дозволи видало Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Про це Фіртці повідомили в управлінні культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА у відповіді на журналістський запит.
Перший дозвіл отримав Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України — 17 червня 2024 року. Усі предмети та колекції, знайдені під час робіт, передали на постійне зберігання до фондів Львівського історичного музею.
У березні 2025 року дозвіл видали спеціалізованому приватному підприємству «Гарант». Археологічні знахідки передали до фондів Івано-Франківського краєзнавчого музею.
25 квітня 2025 року до переліку додався Інститут археології НАН України. Речі та колекції, здобуті під час досліджень, передали до наукових фондів Археологічного музею цього інституту.
Ще один дозвіл Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України отримав 28 травня 2025 року. Знахідки передали до Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського — на постійне зберігання.
Останній із перелічених дозволів датований 17 липня 2025 року. Його отримало державне підприємство «Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України”» Інституту археології НАН України. Усі виявлені предмети передали до фондів Івано-Франківського краєзнавчого музею.
Палац Потоцьких і Галицький замок: що відкрили археологи на ключових пам’ятках Прикарпаття
Археологічні дослідження на території Палацу Потоцьких в Івано-Франківську у 2025 році провели фахівці державного підприємства «Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України”» Інституту археології НАН України. Роботи відбувалися у співпраці з науково-дослідним відділом комунального підприємства «Простір Інноваційних Креацій “Палац”».
Про це повідомив директор підприємства Володимир Гайдар.
Обстеження проводили під час прокладання зовнішніх інженерних мереж. Археологи дослідили 1 363 квадратні метри території.
У результаті виявили та законсервували 14 об’єктів культурно-історичної й археологічної спадщини. Серед них — два археологічні та 12 архітектурних, цивільних і фортифікаційних об’єктів.
Зокрема, зафіксували алебастровий мур, водостічний колектор між корпусами А і Б, а також багатошарову цегляну вимостку.
Крім того, зібрали 320 індивідуальних археологічних знахідок, які відображають матеріальну культуру періоду від XVII до першої половини XX століття. Серед них — фрагменти кахелю.
Попередня атрибуція виявлених об’єктів є гіпотетичною. Археологи рекомендують продовжити розкопки для точного датування та ідентифікації.
Роботи виконували за договором № 69-08-25 у межах грантового проєкту «Міжкультурна свідомість багатонаціональних міст: толерантність нових поколінь (InterCities)».
У межах досліджень заклали чотири локації — три стаціонарні розкопи та одну траншею загальною площею 90 квадратних метрів. Роботи проводили на ділянках з імовірними підземними архітектурними та фортифікаційними об’єктами.
Метою було перевірити картографічні джерела, попередні знахідки з 2012 року та результати досліджень 2024 року, щоб краще зрозуміти етапи розвитку комплексу — від дофортечного періоду до часу фортеці та функціонування військового шпиталю.
Паралельно археологічні дослідження тривають і на території Галицького замку в Національному заповіднику «Давній Галич».
У 2024 році археологи заповідника розпочали розкопки вхідних дверей нульового ярусу в’їзної вежі замку, що датуються XIV—XVII століттями. Роботи стартували 28 жовтня й були зосереджені на розчищенні заваленого сміттям входу, який, імовірно, закрило внаслідок вибуху стіни під час облоги замку турецько-татарськими військами у 1676 році.
Дослідники виявили прохід, який може вести до коридору або іншого приміщення зі склепінчастою стелею. Глибина завалу сягала понад два метри. Виявлені артефакти датуються XVI—XVII століттями.
Попередні обстеження у 2023 році за допомогою відеокамери підтвердили наявність дверей і можливого двоповерхового підземелля.
.jpg)
Роботи виконують науковці заповідника під керівництвом Володимира Олійника за консультацій Юрія Лукомського та за участі Ігора Креховецького. За словами Креховецького, археологічні дослідження підземель тут проводять уперше за багато століть, що дає змогу отримати доступ до нульового приміщення замку.
У 2025 році роботи в Галицькому замку продовжили. Археологи зібрали значний обсяг матеріалу, який допомагає краще відтворити оборонну історію замку, події XVII століття та історичні ландшафти Галича.
2025 рік став активним для археології Івано-Франківської області, хоча сенсаційних відкриттів поза ключовими локаціями не зафіксували.
Найпомітніші результати дали дослідження на території Палацу Потоцьких в Івано-Франківську, а також роботи на пам’ятках Національного заповідника «Давній Галич». Саме ці об’єкти залишаються основними осередками археологічних досліджень у регіоні.
Археологи продовжують роботу, тож нові знахідки на Прикарпатті ще попереду.
Більше читайте у матеріалі: Що знайшли археологи у 2025 році на Івано-Франківщині?
