Майбутнє за акумуляторами, які десятиліттями шукали науковці, стартапи та корпоративні армії досліджень та розробок, - цілком можливо, - щоб лише тонкий аркуш керамічного матеріалу, який досить еластичний, щоб його можна було зігнути між двома пальцями.
Але ніхто поза стартапом Силіконової долини не може знати, з чого він створений. Навіть колір цієї штучної речовини є секретом, який, звичайно, ніколи не аналізувався самостійно.
І цей матеріал для акумуляторів вже зробив Джагдіп Сінгха мільярдером, задовго до того, як він пробився до єдиного електромобіля. Його компанія, QuantumScape Corp., вийшла з режиму невидимки стелс наприкінці минулого року для публічного розміщення акцій, підтвердженого обіцяючими даними, але відсутністю комерційного продукту та нульовим доходом.
За короткий час компанія ненадовго перевершила оцінку Ford Motor Co., яка продала понад пів мільйона легкових автомобілів і вантажівок у США в останньому кварталі 2020 року.
Стрибок заряду акумулятора, про який заявляють Сінгх та його команда, обіцяє розширити асортимент електромобілів на цілих 50% у порівнянні з сьогоднішніми літій-іонними технологіями, водночас зменшивши час заряду для тривалої їзди до лише 15 хвилин. Інвестори, охоплені манією на Волл-стріт щодо спеціальних компаній, що займаються придбанням, або SPAC, здається, особливо приносять стартапи, пов'язані з акумулятором, без прибутку.
На сьогодні претензії QuantumScape становлять близько 20 мільярдів доларів. Щоб зрозуміти чому, потрібно поглянути на склад самого акумулятора. Історія QuantumScape - це історія, в якій сотні інженерів та вчених провели цілодобові лабораторні зміни, переосмислюючи кожен атом сучасної літій-іонної батареї. Не демонструючи публіці нічого конкретного донедавна, навіть не розповідаючи, хто, що зробив.
"Я не хочу називати імена, - говорить Сінг, співзасновник, який виконує обов'язки головного виконавчого директора, - тому що я не хочу ризикувати, щоб інші люди турбували їх".
Компанія навіть вимагала використання кольорового фільтра, щоб фотограф робив знімки, щоб справжній відтінок матеріалу не давав підказки.
Секретність є стандартною для розробки батареї. Це тому, що QuantumScape навряд чи є одиноким у своїх пошуках: стартапи, такі як Solid Power, ProLogium Technology та Ilika, а також великі компанії, такі як Toyota Motor та Samsung Electronics, претендують на великий, важливий приз щодо накопичення енергії наступного покоління.
Вважайте, що літій-іонні акумулятори, зі скромними оновленнями, захопили світ з часу їх першого комерційного використання в 1991 році, живлячи все, від споживчих пристроїв до електричних мереж. Оскільки витрати впали більш ніж на 90% лише за останні 10 років, продуктивність акумулятора щороку лише трохи покращувалася.
Ці додаткові вигоди отримані завдяки повільному зменшенню кількості матеріалів, необхідних для зберігання однакової кількості енергії, або незначному доопрацюванню хімічного складу.
Мікроскоп для аналізу компонентів.
Фотограф: Келсі Макклеллан для Bloomberg Green
Невидиме внутрішнє життя акумулятора охоплює трильйони заряджених атомів літію, які мчать між двома електродами - катодом і анодом - в рідкому електроліті, що робить можливим швидке переміщення.
Поставте електричний автомобіль або смартфон на зарядку, і те саме відбувається у зворотному напрямку. І, так само як шини зношуються при використанні, акумулятор зазнає деградації з кожним закрученим назад-вперед великим шматком складових атомів.
Прорив, обіцяний QuantumScape, підтримується лише обмеженими попередніми даними, опублікованими з грудня.
Це досягнули значною мірою шляхом заміни рідкого електроліту чимось твердим - досягнення, яке довго шукали, яке породило б нову назву: твердотільна батарея. Але є приголомшливий ризик, пов’язаний із вірою в чужий невидимий винахід.
Мало хто з акумуляторних батарей піддає свою технологію незалежній верифікації, тому порівняння фактично неможливі. Застережливі розповіді про надмірно розширені батареї легко знайти. Британський виробник побутової техніки Dyson Ltd повинен був записати придбання стартапу під назвою Sakti3 Inc, який обіцяв твердотільну батарею, на 90 мільйонів доларів. Pellion Technologies Inc., нібито, створила літієву батарею наступного покоління лише для того, щоб інвестори зробили це, коли вартість виробництва зросла до сотень мільйонів доларів.
"Це те, що одна компанія може зробити з великими грошима", - каже Фріт. "З грошима, що розливаються по всій галузі, уявіть, чого зможуть досягти всі інші компанії, будь то стартапи чи гіганти".
Ця конкуренція починає повзати. У березні компанія General Motors Co. оголосила, що співпрацює зі штатом Массачусетс SolidEnergy Systems Corp. для створення твердотільної батареї. Того ж місяця європейський виробник акумуляторів Northvolt AB придбав заснований у Каліфорнії стартап Cuberg Inc. Раніше Ford та BMW AG інвестували в стартап Solid Power Inc., що базується в Колорадо. Daimler AG працює з Blue Solutions SA у галузі твердотільних технологій.
І деякі з цих конкурентів виготовляють батареї наступного покоління, не стикаючись із завданням, яке QuantumScape поставив перед собою. Наприклад, Кюберг створив літій-металеву батарею, яка, можливо, подолала проблему дендриту для рідкого електроліту.
Також існує тиск на те, що він є найбільшою американською компанією, що продає акумулятори. Підтримувати таємницю стає важче, коли доводиться звітувати про прогрес щокварталу та пропонувати інвесторам хоч трохи прозорості - хоча б про очікування, поки доходи не виростуть.
Після того, як у грудні аналітик із Санфорда К. Бернштейна попередив, що виробничий ризик QuantumScape високий, ціна акцій компанії впала на 24%. У лютому, коли компанія оголосила про технічний тріумф раніше, ніж очікувалося, ціна підскочила на 17%.
"Ми не сподіваємося на те, що не можемо задовольнити", - говорить Сінгх. "Тому що як публічна компанія, якщо ви втрачаєте очікування, реакція є швидкою і нещадною".
за матеріалами Вloomberg
