Схоже, український істеблішмент свято вірив, що кінець світу таки мав настати 2012 року. Хтозна, може навіть у деяких чиновників календарі племені Майя висять у кабінетах…
Схожі припущення виникають, коли справа доходить до аналізу дій керівництва країни за останні два з половиною роки. Однак, як почали твердити і доводити науковці, кінець світу відміняється. Шкода, адже це природнє чи надприроднє явище спрацювало би на руку українській владі.
Тож перш за все уряд просто-таки був змушений подати, а Верховна Рада прийняти закон про бюджет 2013 року.
В новому бюджеті урядовці збільшують фінансування силових структур. Приміром, міліція додатково отримає 1 мільярд гривень. І це при тому, що закладені раніше витрати на МВС і без того одні з найбільших у бюджеті – понад 15 мільярдів. 40 додаткових мільйонів отримає СБУ.
Такі видатки передбачені неспроста, адже керівництво почало раціонально оцінювати ситуацію, що склалася. Вони бояться за власну шкіру!
Фінансова стабільність діятиме на працівників органів правопорядку і безпеки задобрюванням. Уряд створюватиме примару стабільності й добробуту стражів порядку, щоб ті, у разі заворушень, захищали їх від простолюду.
Це не новаторство, за схожими схемами функціонують силові структури Білорусі, Єгипту, колись Лівану.
Факт страху керівництва держави доходить ледь не до абсурду, наприклад, на дамбі водосховища поблизу Вишгорода декількома тижнями раніше було розміщено "мобільну вогневу групу протиповітряної охорони", неподалік всім відомого Межигір'я.
Ще один цікавий пункт нового бюджету – це фінансування Української православної церкви Московського патріархату – понад 30 мільйонів гривень.
Це також не дивує. Ну як другові не допомогти?
Давно відомо, що православне духовенство тісно товаришує з депутатами, бізнесменами, багатіями. Ба більше – вони благословляють їх та їхній бізнес, а це вже щось сакральне, навіть містичне.
Духовенство не гребує гуляти разом з ними дні народження, церковні і нецерковні свята, тощо. А після всього – на службу, хто куди. Одне слово, 30 мільйонів – для замолювання кінця світу.
А кінець світу був потрібен.
Жодному парламентарю не довелося б ходити на сесії Верховної Ради, лупитися з свободівцями, виступати з трибун державною мовою, створювати фракції та комітети.
Міністрам не довелося б іти у відставки, а потім знову обиратися на ті ж самі посади.
Якби не відміна кінця світу, державі вдалося б оминути численні труднощі, з якими, можливо, ми ще не зустрічалися. Україна б оминула фінансову кризу, а так – розгрібай.
Вітчизняній феміді не потрібно було б виправдовуватися перед Заходом і доводити, що ув'язнені опозиціонери є злочинцями. У свою чергу, пан Кузьмін не шумів би про візи і листи до Обами.
Кінець кінцем, Януковичу вдалося б зберегти, так би мовити, нейтралітет між ЄС та Митним союзом і вийти сухим із води.
Але 22 грудня настане, доведеться далі жити у країні, яку ми втратили.
Роман Кравець, для УП
