Поводир: «Заплющ очі. Дивися серцем»

 

/data/blog/63947/c8bfc204aef7e3b4003751c0f3689a0d.jpg

 

Якщо ви очікуєте чергового фільму з голлівудським сценарієм, напханим спецефектами, переховуваннями, втечами, вбивствами і звісно ж хепіендом – насмілюсь розвіяти ваші уявлення про українське кіно. Це щось незвичайне, щось особливе, щось що захопить вас і вже не відпустить.

           

Фільм Олеся Саніна має на меті не просто популяризувати українське кіно, а змусити замислитися. Він, розповідає історію, що має знати кожен українець.

           

Події фільму розпочинаються зі зображення руху потяга, а згодом історія розповідає початок про 1930-х років, коли велася боротьба проти українського націоналізму. Американський інженер Майкл Шемрок(Джеф Барел) разом зі своїм десятирічним сином Пітером приїздить до Харкова працювати в якості іноземного спеціаліста, де закохується в актрису Ольгу Левицьку, яку блискуче зіграла Джамала. До рук Шемрока потрапляють секретні документи про заплановане радянською владою масове вилучення продовольства та репресії. На жаль, все складається так, що син Майкла стає випадковим свідком убивства батька. Пітеру дивом вдається втекти від переслідувачів у чому йому допоміг сліпий бандурист Іван Кочерга. Хлопчик пристає до сліпця і стає його поводирем. Наприкінці стрічки постає той самий потяг. Дивно, але особисто у мене склалося враження, ніби оцей потяг є вісником недоброго, ніби він мандрує в часі і наче той Харон перевозить душі з одного світу у інший, така символіка заворожує.

           

Не хочеться, відкривати усі карти відразу,але повірте ви не пошкодуєте переглянувши цю стрічку. У мене навіть зараз, пальці від тремтіння перестрибують на інші букви. Досі все всередині перевертається через якісь двоякі відчуття. З одного боку відчуваю гордість, з іншого – біль, розгубленість, сум. Фільм в основі якого лежать реальні події не залишить вас байдужими. Хочеться кричати, щоб про нього почули всі.

           

На мою думку, насамперед його потрібно дивитися молоді, адже він розплющує очі на події, про які не розповідають в школі чи у соціальних мережах, це сумна дійсність, ще одна кривава сторінка історії України, яка чомусь не відома для широкого загалу. Кіно – один з найкращих способів відтворити її не тільки не загубивши деталей, а й відтворюючи справжні почуття. Плеяда талановитих акторів,дрібка чуттєвої музики й перевернутий піщаний годинник минулого, кожна піщинка якого ще один подих давнини – от вам і рецепт проникливого фільму.             Доповнює всю гаму часточка колориту та ментальності української нації, її боротьби за свою свободу. Мурашки пробігають по тілу сотні, а то й тисячі раз. Одним словом, немає значення яким фільмам ви надаєте перевагу, обов`язково внесіть у свої плани перегляд цієї надзвичайної стрічки, в якій відображено один із унікальних фактів кобзарства.

           

Я б назвала цю картину дотиком до душі. Остання сцена фільму, кардинально відрізняється від попередніх – сонце, теплі промені, які торкаються двох спокійних облич, на яких видніються лагідні, ледь помітні посмішки, дві постаті – одна велика та кремезна, поряд зовсім маленька - наче дві планети, які зійшли зі свої орбіт, щоб зустрітися тут, біля Сонця. Така атмосфера тепла, затишку, надії і віри на краще переноситься з екрану у зал, а разом з тим у серце, і наповнює його непереборним бажанням робити все для того, щоб таких трагічних подій у нашій історії не було.

           

Після такого фільму з`являється віра у світле і щасливе майбутнє України,як країна яка дала світу нескорених співців, яких навіть смерть не поставила на коліна, вона не має права перетворити в прах пам`ять про них. Користуючись слоганом фільму, хочу порадити: дивіться серцем і ви побачите набагато більше, ніж очікуєте.

 

©Олеся Парфан

© Школа професійної журналістики


25.11.2014 Олеся Парфан 987 1
Коментарі (1)

Petro Boychuk 2014.11.25, 18:32
Дуже гарно!
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

1990
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

1957 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4705
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2610
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2810
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5881

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

589

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1420

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1351
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

4829
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15978
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7985 3
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

456
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

626
26.06.2026

У суботу, 27 червня, у Погінському монастирі відбудеться проща «За мир в Україні і повернення додому внутрішньо переміщених осіб».

618
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4282
25.06.2026

За словами акторки, найбільше її тішить, коли військові з фронту повідомляють, що отримали пакунки допомоги і що з ними все гаразд. Іноді вони надсилають у відповідь прапори чи символічні подарунки — наприклад, перстень із кулі як знак вдячності. 

2544 3
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

604
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

881
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1131
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

2084