Прадавні ліси України: чим вони унікальні та як їх врятувати від вирубок

Українські реліктові ліси, які збереглися з доісторичних часів з мінімальним впливом людини, можуть зникнути через формально дозволені вирубки.

Врятувати їх може вчасне створення і розширення національних парків, кажуть екологи, пише Фіртка з посиланням на BBC NEWS Україна.

Саме у таких лісах зустрічаються рідкісні тварини та рослини, яких в Україні все менше.


Унікальні ліси

Чорний лелека - один з птахів, які живуть у старих лісах

Природних прадавніх лісів в Україні взагалі залишилося не так і багато, тож від Міністерства із захисту довкілля та природних ресурсів залежить, чи вдасться захистити ці масиви від подальшого вирубування.

Екологи пропонують створити кілька нових національних парків та розширити старі:

"Приірпіння та Чернечий ліс" (Київська область);

"Дніпровсько-Тетерівський" (Київська область);

"Чорноліський» (Кіровоградська область);

"Холодний Яр" (Черкаська область);

"Ізюмська лука" (Харківська область);

"Дермансько-Острозький" (Рівненська область - розширити);

"Верховинський" (Івано-Франківська область - розширити);

"Джарилгацький" (Херсонська область - розширити; це не ліс, але локація розташована на землях лісового фонду).

Національний парк - це територія, де заборонені будь-які вирубки та є низка інших обмежень присутності людини, але водночас дозволені відпочинок чи збирання грибів.

Зараз в Україні 52 національних парки, утім, як кажуть захисники природи, цього явно недостатньо.

"Це унікальні ліси, які мінімально постраждали від людини і збереглися у відносно мало порушеному стані. Вони ж є домом для багатьох рідкісних видів", - пояснює BBC News Україна експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгор Гриник.

Наприклад, серед таких видів - чорні лелеки, яких в Україні лише кілька сотень.

"Чорний лелека гніздується в лісах, які не порушені людиною. Якщо ж там постійно відбуваються вирубки, то ці птахи там не живуть", - каже еколог.

А Чорноліський масив на Кіровоградщині - це великий дубовий ліс у степовій зоні.

В українському степу таких лісів майже немає. Він може стати першим нацпарком у регіоні, більше таких локацій у Кіровоградській області немає.

"Дермано-Острозький ліс - це "Мале Полісся" у лісостеповій зоні на півдні Рівненщини. Там вже є нацпарк, але він складається з окремих шматків, що абсолютно неадекватно для охорони природи. Тож його треба розширювати", - пояснює Єгор Гриник.

Реліктовий Холодноярський ліс на Черкащині - місце, де зустрічаються два рідкісних види підсніжників (підсніжник складчастий та підсніжник білосніжний).

Старі ліси збереглися поки що навіть під Києвом.

Старі ліси можна все ще можна зустріти навіть біля Києва

Наприклад, біля Ірпеня, а також на південь від Боярки і у бік Дніпра, де є проєкт нацпарку "Приірпіння та Чернечий ліс".

"Ці дуже давні ліси прямо біля столиці, вони мають великий потенціал для туризму, щоб туди їхали люди з Києва. Хоча зараз в районі Боярки відбуваються інтенсивні рубки", - попереджає Єгор Гриник.

Це 17 тисяч гектарів біля Києва, де з радянських часів продовжуються вирубки.

"Колись це були віддалені від Києва землі і, щоб забезпечити якусь зайнятість, було прийнято рішення про таке використання лісових ресурсів. Часи змінились - наразі це передмістя мегаполісу і головна функція лісів рекреаційна, а не промислова", - пояснюють ініціатори створення нацпарку.

Загалом же старих природних лісів, які потребують охорони, в Україні більше, однак щодо згаданих семи масивів принаймні вже почався процес створення національних парків.


У чому проблема

Створити національний парк в Україні - довгий процес.

Потрібні дозволи від лісників, наукове обґрунтування, підтримка Міністерства захисту довкілля й, нарешті, - указ президента про створення нацпарку та виділення коштів на це.

Про допомогу зі створенням нацпарків екологи звернулися до міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського. Утім зараз в міністерстві можливі кадрові зміни, що, ймовірно, затягне весь процес

Щодо деяких лісових масивів вже є напрацювання й кілька природозахисних організацій звернулися до міністра захисту довкілля Романа Абрамовського, щоб пришвидшити процедуру.

Міністерство може, наприклад, вплинути на процес отримання необхідних дозволів та погоджень.

Крім того, воно ж може не видавати дозволи на знищення реліктових лісів там, де є проєкти нацпарків.

Вирубки лісів, після яких територію засаджують новими деревами, в Україні як правило зводяться до створення стандартних посадок з сосен чи дубів, де вже немає того біорізноманіття, яке було у старих природних лісах

"Ліси належать лісгоспам, які перебувають на самозабезпеченні - що вони зрубають, те й зароблять. А нацпрак - це бюджетна установа, на яку держава виділяє кошти, й ця територія вже не залежать від рубок", - пояснює Єгор Гриник.

Для реліктових лісів небезпечні навіть дозволені "санітарні" вирубки, після яких самий ліс начебто й не зникає як такий, але повністю змінюється його структура і біорізноманіття.

"Без статусу нацпарку прадавнім лісам у їхньому нинішньому вигляді загрожує знищення. Тобто, ліс там залишиться, але все засадять рядочками сосен", - попереджає еколог.

Радник міністра захисту довкілля та еколог Петро Тєстов повідомив, що у міністерстві справді триває робота щодо розширення нацпарків.

"Сьогодні черкаські лісівники погодили створення національного природного парку "Холодний Яр" на площі більше чим 6500 га. З включенням найцінніших лісових масивів, всіх яких просили науковці. Робота над цим йшла з 90-х років, але результат вдалось отримати лише зараз - впершу чергу завдяки особистому втручанню міністра", - написав він у вівторок.

Водночас на весь процес з нацпарками можуть вплинути чергові кадрові зміни в уряді, зокрема можлива відставка міністра захисту довкілля Романа Абрамовського, про яку заговорили цього тижня.


Читайте також:

Як "запускають" гірські річки в Карпатах, перекриті ще за Австро-Угорщини

Прикарпатське село-привид показали з висоти пташиного польоту (ВІДЕО)


16.12.2020 1849
Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1087
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1228
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1118
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3256
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2079
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3250

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

773

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1103

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1186

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2471
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6077
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6099
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29827
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

681
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1529
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1743
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23971
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16469
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

799
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1462
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1733
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2729