Бурштинський енерговелетень «ожив» в квітні 1965-го, коли запустили перший з 12-ти його енергоблоків. А дещо раніше, в лютому, завершився монтаж 180-метрової витяжної труби. Її зводила бригада висотників московського управління «Спецзалізобетонбуд». Робота була дуже ризикованою: на гору добиралися по риштуваннях, працювали ні за що не тримаючись… Попри все, здали трубу на чотири місяці раніше плану. В її «тіло» вклали 2 600 куб. м бетону, 250 тонн арматури та 400 тисяч цеглин!
Одразу по тому приступили до зведення ще двох «витяжок» заввишки по 250 метрів. Тут роботи просувалися значно швидше, оскільки будівельників доправляв на роботу ліфт та застосовувалися деякі спецпристрої. Правда, час від часу монтажникам дошкуляв дим від діючої труби, тож доводилося опускатися вниз.
Спорудження 250-метрових витяжних труб вперше у світовій практиці здійснювалося методом протитиснення між залізобетонною оболонкою та цегляним газовідвідним стволом. На жаль, ми не володіємо точними даними щодо дати завершення робіт (запуск енергоблоків станції тривав до кінця 1969-го). Цілком ймовірно, що на момент своєї появи (орієнтовно у 1966 р.) бурштинські «близнюки» були найвищими на планеті!
Спеціалізована англомовна сторінка у Вікіпедії стверджує, що вперше 200-метрову позначку у зведенні димових труб було подолано в 1967 році у ФРН (220 м). Того ж року в Техасі (США) було змонтовано трубу заввишки 252,5 м. Нині світовий рекорд належить Єкібастузькій ДРЕС (Казахстан), над якою здіймається цегляний монстр висотою майже 420 метрів! Даними щодо Бурштинської ТЕС автори сторінки не володіють.
Якщо світовий рекорд бурштинських «близнюків» ще потребує уточнення, то щодо всесоюзного немає жодних сумнівів. Першість, однак, прикарпатці утримували не довго. Вже на початку 1970-х енергобудівникам підкорилася висота у 300 метрів. Сьогодні найвищими в Україні є димові труби Харківської ТЕЦ-5 та Зуївської ТЕС (Донеччина), висота яких складає 330 м. Бурштинські ж «близнюки» входять до Топ-20 найвищих споруд України.
Допоки в Бурштині зводили своїх гігантів, в Івано-Франківську наприкінці 1965 року завершилося будівництво 192-метрової телевежі. Вона на деякий час перебрала обласний рекорд висоти. Монтаж вежі здійснили фахівці Київського зварювально-монтажного управління №38. Нова башта дозволила збільшити площу телепокриття та покращити якість «картинки». Зазначимо, що на той час прикарпатці мали змогу дивитися лише передачі з Чернівців та Львова. Центральне ТБ «пробилося» у наш телеефір у 1969-му.
Івано-франківська телевежа має вагу 350 тонн. Вона належить до категорії «вільностоячих». Центр її ваги знаходиться дуже низько і при будь-яких коливаннях він повертає споруду до початкового стану. Задля зменшення вітрового навантаження вежа зроблена решітчатою. Відхилення верхньої точки не перевищує півметра. За час експлуатації вежа дещо «підросла». За одними даними вона сягає 193 метри, за іншими — 195.
П’ятірку найвищих споруд Прикарпаття замикає димова труба Калуської ТЕЦ. Її висота 150 м. Цей гігант «виріс» під час будівництва хіміко-металургійного комбінату, який згодом отримав назву «Хлорвініл». ТЕЦ розпочала свою роботу у 1967 році.
На цьому дозвольте підвести риску під промисловими об’єктами і перейти до цивільних споруд.
Ще донедавна список найвищих будівель Івано-Франківщини очолювала ратуша в обласному центрі. Її висота, за офіційними даними, складає 49,5 м. Вона є четвертою за ліком міською ратушею. Попередня зазнала значних ушкоджень під час І світової війни. Станіслав майже постійно перебував у прифронтовій смузі, а ратуша, що здіймалася над іншими будівлями, виконувала роль обсерваційного пункту, зазнаючи частих обстрілів. Від старої ратуші залишили серцевину та деякі підвальні приміщення. Роботи велися у період 1929-35 рр.
Статус найвищої будівлі краю івано-франківська ратуша втратила 19 серпня 2012 року. Саме тоді в Коломиї було освячено Катедральний собор Преображення Христового, заввишки у 52 метри. Будівництво храму розпочалося в 1999 р. і обійшлося майже у 3 000 000 доларів. Собор побудовано з цегли, а його склепіння — із залізобетонних конструкцій. Куполи — з мідної бляхи, кошти на яку пожертвував Іван Павло II під час свого візиту в Україну.
Споруда розміром 48 м на 42 м має два поверхи. На першому може розміститися 2 000 прихожан, на другому — 3 000. За проектом позаду собору має здійнятися дзвіниця висотою понад 60 метрів! До цього найвищою у Коломиї була ратуша (33 метри).
На третій позиції серед прикарпатських будівель розташувалася 13-поверхова споруда івано-франківського ЦНТЕІ, яка відкрита у 1987 році. Її висота 45 метрів. Не набагато нижчим є колишній адмінкорпус заводу «Позитрон», відомий нині під брендом «Галицька академія».
Щодо житлового фонду, то масове зведення висотних будинків розпочалося наприкінці 1960-х. В Івано-Франківську перші дев’ятиповерхівки здали в експлуатацію у 1968-70 рр. в мікрорайоні Набережної ім. Стефаника. Тоді ж «висотками» стали забудовувати нові мікрорайони Калуша. Згодом вони постали в інших великих містах області – Коломиї, Надвірній, Долині, а на рубежі 1980-90 рр. – у Бурштині та Галичі.
Наприкінці 1977-го ріг Набережної ім. Стефаника та вулиці Берегової (тоді – Конєва) прикрасив перший в обласному центрі 12-поверховий будинок, про що досі свідчить пам’ятна табличка на його фасаді. Наступна 12-поверхівка з’явилася тільки через десять років на вул. Гната Хоткевича (гуртожиток ВО «Карпатпресмаш»). Починаючи з 1990 року, ось уже чверть століття, найвищим житловим будинком Івано-Франківська та області є 14-поверхівка на Набережній, 32.
За часів незалежності столиця Прикарпаття стала одним із всеукраїнських лідерів за обсягом зведеного житла. Однак будувати вище досі ніхто не прагнув. І тільки нещодавно БК «Мельник» в межах кварталу «Європейський city» на вул. Симоненка запроектувала і розпочала будівництво 16-поверхівки. Її здача запланована на кінець 2016 року. Як нам повідомили в будівельній компанії, висота будівлі сягатиме майже 50 метрів.
ТОП-5
Найвищі споруди Івано-Франківщини
промислові об’єкти:
— дві 250-метрові витяжні труби (1966 р.) та 180-метрова витяжна труба (1965 р.) Бурштинської ТЕС
— телевежа в Івано-Франківську, 192 м (1965 р.)
— 150-метрова витяжна труба Калуської ТЕЦ (1967 р.)
цивільні споруди:
— Катедральний собор Преображення Христового в Коломиї, 52 м (2012 р.)
— ратуша в Івано-Франківську, 49,5 м (1935 р.)
— будівля ЦНТЕІ в Івано-Франківську, 45 м (1987 р.)
— 14-поверховий житловий будинок в Івано-Франківську на Набережній ім. В. Стефаника (1990 р.)
— будівля адмінкорпусу заводу «Позитрон» в Івано-Франківську (1984-85 рр.)
Володимир Горощак, Західний кур'єр
Автор висловлює подяку за допомогу у підготовці матеріалу краєзнавцям Зеновію Федунківу та Михайлу Головатому
