Прикарпатський грузин – особистий охоронець комбата Семенченка

 

/data/blog/59536/f0b73cb525089d00a80951feaac1462e.jpg 

 

INSIDER зустрівся з мешканцем Калуського району, котрий вже кілька місяців воює в батальйоні Донбас. 53-річний Мераб К. (позивний «Шах») з 1995 року жив у Кам'янці-Подільському, а з 2000-го живе в Калуському районі Івано-Франківської області.

 

Раніше воював в Грузії, Південній Осетії.

 

У «Донбас» пішов разом з десятком інших калушан, з котрими разом відстояли ввесь Майдан Гідності. В зоні АТО, каже, як і на Майдані, бореться за краще майбутнє своєї родини.

 

ВОЇН-СИРОВАР

Розумієте, мужчина все своє життя должен быть воином. Я и в Грузии в начале 1990-х участвовал в военных событиях. В Абхазии, в Южной Осетии.

Доля веде тебе туда, куда написано. В Калуше живут грузины, и по делу мы приехали до них. Тут я зустрів Олю, мы начали зустрічатися. Мы уже сім років живемо в официальном браке, маємо двох діток – ви бачите їх, они мои красавцы, мои ангелы.

В мирное время я технолог по сыроварению. Делал сулугуни и брынзу. Мы даже на Киев возили. Мне и сейчас иногда в АТО звонят, заказы делать. Я говорю: “Если жив останусь, нет проблем”. - “А где ты?”

Жили красиво, нормально. А потім, когда Янукович прийшов до влади, начались проблемы. Даже не то, что у мене, а по всей Украине. Так как я по национальности грузин, деколи мене притримують. Я в Грузії більше можу собі дозволити. З деким на гарячу тему поговорити. Я тут я стримував себе.

Но в 2013-м, коли я побачив, що творилось на Майдані, это меня возмутило, и с 3 грудня я записался в Самооборону, а с 8-го уже пішов на Майдан. А там знаете, что было.

До конца травня я со своими ребятами был на Майдане. Потом пришли представники от батальона “Донбасс”, и нас 10 человек из калушской палатки – мы все пішли в “Донбасс”. Меня по возрасту не хотели взять, но фізично я потім показав себе на полігоні.

Я грузин и горжусь своим происхождением. Хотя мои предки были не из князів, простые люди были – но они были воинами.

У меня есть икона моего Бога Христа, в которого я дуже верю, и есть икона семьи, за которую я молюсь. Розумієте, за их будущее я и пошел на Майдан. И если я своє життя отдам за это, они оценят в первую очередь. По-моему, это правильно. Я так рахую. Это другая батьківщина моих детей.


«СПАСИБІ РОСІЙСЬКІЙ АРМІЇ»

Я был водителем-штурмовиком первое время. И разведку, и минометчиков возил. Откровенно скажу, вооружение у нас было дуже погане. Ни тяжелой техники, ни... Как говорится, с вилами. Партизанская война.

Мы когда в город заходили, то инициативу не проявляли ни в чем. Не насиловали никого, не заставляли никого. Мы только тех людей, которые мешали целостности Украины, или мешали мирному життю – с ними проводили беседу. А те, кто щось зробив, с ними беседа была совсем другая.

Местные ставились до нас по-різному. Были и люди, которым важко було, но они из дому что-то приносили. Люди увидели, кто мы такие и как относимся к ним. Мы куском хлеба делились с местным населением. Ліками. И трохи час пройшов, вони начали до нас ходити и предлагали помогти.
Уже в Лисичанске мы отбили и склады с оружием, и склады продуктов и лекарств. Наш батальон отдал столько лекарств в больницу! Инсулина сколько было.

Продукты в двух городах раздавали. Люди с сумками стояли в чергах. Было даже такое, что Семен на своем сайте написал: спасибо русской армии, что оставила такую гуманитарную помощь (смеется).

Спасибо волонтерам, что очень нам помогают. Мне когда звонят, чем помогти, я говорю: лично мне нужны ваши молитвы. А если чем-то поможете – то моей семье. Просто внимание уделите, чтобы они чувствовали, що їх не забули.


БІЙ З ЧОТИРЬОХ МЕТРІВ

Все вспоминается с болью. Есть одна операция, мне дуже обидно за пацана. Мы не смогли забрать убитого солдата. “Донбасс” никогда не бросал убитого на поле боя. Потому что эти уроды, блин, наших убитых забирали и на своих живых меняли у нас. Или даже деньги просили.

Его позываной был “Самолет”, розвідник из Львова. На задании в Илловайске этого парня убили. Двух ранили. Группа вышла назад. Против нас были наемники – осетины и чеченцы. Это не кавказцы, это уроды. Я рахую себя кавказцем. Но я за деньги не воюю. Мы за три месяца лишнего слова не произносили.

Мені дуже важко вспоминать. Когда наши минометы прекратили обстрел, мы пошли, чтобы забрать нашего побратима. Я имею опыт и розташував людей так, что мы не шли одной толпой. Пулеметчика, его позывной был “Чуб”, я поставил метров за двести от нас на крышу.

А получилось, что батальон “Донбасс” пошел тем временем вперед, мы дошли до Иловайска, а те, кто нас прикрывали справа, приняли бой и ушли назад. Не знаю, почему. Я не оспариваю такі питання. Я бачив, як Семен потом возмущался.

И правый фланг у нас остался не закрыт. Когда я пришел, трупа уже не было. Я увидел кровь на стене. А когда подошел, в четырех метрах столкнулся с ними.

Можете себе представить ближний бой на расстоянии в четыре метра? С автоматами, гранатами. Нет, вы не можете этого себе представить, потому что вы человек не военный.

Меня и моего друга спасло то, что третий человек, которому я сказал, где стоять, не растерялся. Когда по нас открыли огонь и мы крутились, уходя от пуль, он открыл огонь по них, они отвлеклись от нас, перевели огонь на него. И мы ушли. Пулеметчик с крыши получил координаты по рации. Так что они нас ждали, но мы дали им прочуханки.

Но побратима мы не смогли забрать.

Когда с четырех метров в ближнем бою смотришь человеку в глаза... я его даже если сейчас на улице увижу – я этого человека узнаю без проблем.


”ТАК НАПОКАЗ НЕ ДЕЙСТВУЮТ”

Потом сталось так, что я оказался в личной охране Семена. Я был первым номером. По номерам: первый исполняет одни обязанности, второй другие, третий совсем другие.

18 августа мы взяли півгорода. Закрепились вместе с батальоном “Днепр”. Кто там спав? Всю ночь минометы по нас стреляли. Вы можете спать, когда мины взываются в 20-30 метрах от вас? Это не сон. Просто голову прислонили.

Иловайск разделяет напополам железнодорожный узел. Мы заняли половину – и утром 19 августа комбат решил сам на передовой посмотреть, что происходит. Я тогда уже несколько суток охранял Семена. Очень удивляет – многие думают, что это пиар, но это мужество. Так люди напоказ не действуют. Я уже в житті немного побачив и трохи розуміюся.

Кто именно из батальона критикует Семена? Покажите мне этих людей. Мой позываной в батальйоне “Донбасс” – “Шах”. Просто дайте їм мій телефон и скажите, хай сядут за один стол со мной. И я с ними поговорю.

Так вот 19-го утром комбат сам хотел проверить передовую. Я не знаю, какой командир піде в пекло подивитися, что происходит. А Семен не сумасшедший.

Когда мы вышли на передовую, я как телохранитель запретил ему ити дальше определенного места. При мне были два случая, когда он не послушался. И второй чуть не стал катастрофическим.

Он вышел туда с командиром “Днепра”, Березой. Раскрыли карту, поставили задачи, договорились. И тут начался минометный обстрел. Мы отдали приказ “Уходим”. Хотя они командиры, но бывают случаи, когда мы им отдаем приказы.

Командир “Днепра” чуть быстрее убежал, а Семен пошел шагом. Я прикрывал его с той стороны, откуда была больше опасность. В этот момент я ему хотел крикнуть “Команда бегом!”, но нас накрыла минометная мина.

Расстояние между нами было три метра. Больше получил Семен, потому что ударная волна пошла в его сторону. Меня ранило в ноги, у Семена – весь левый бок. Слава Богу, живы остались.

В больнице я мог ходить на костылях, а Семен лежал. Я подошел и попросил: “Комбат, отпусти домой долікуватись”. Больше всего контузия мучила.

Он меня отпустил домой, 24-го утром я был дома, посмотрел даже парад. А 25-го начались звонки из Иловайска от моих друзей. И 26-го я уже не мог дома сидеть, когда знал, что там происходит. Потому что когда на войне найдешь друга – это совсем другой друг. Это брат.

Я сел в поезд и поехал. Возил раненых в Днепр.


”Я ВТРАТИВ БРАТА”

Нас предал Генштаб. Потому что когда надо было нам помогти... когда обговорюється операция, согласовывается, хто кого підтримує, кто кому поможет. А тыл всегда остается.

Когда мы с “Днепром” вошли в Иловайск, нам тыл прикрывал генерал – знаєте кто? Да, генерал Литвин. Они все бросили и ушли. Из-за этого нас и замкнули. Они не то, что просто отошли. Они вообще ушли.

Наши батальоны слово дали. Если Литвина не будут судить – мы придем и в центре Киева его... Да, можете цитировать. Мы сделаем это. Чего нам уже бояться?

В “иловайском котле” я потерял такого брата... Пока я дыхаю, и пока хожу – я за него воевать буду. Он у меня каждый день стоит перед глазами.

Нас было трое. Леня из Черновцов. Он погиб. Тарас из Полтавы. Он раненый дома. Мы с Тарасом дали клятву, что выздоровеем, станем в строй и будем воевать за Леню дальше.

Остальные тоже сказали, что если предателей не накажут... Сколько там было ребят ліпше меня! Я это не можу рассказать. Дійсно патриоты, дійсно цвет нации. Они состоялись, у них все було в житті. Гарні сім’ї. Но они пошли туда.

А я пішов вместе с ними, потому что в этой країні моя сім’я, я поважаю цю країну, люблю цю країну, обожнюю цю мову...

Возьмите “Тара”. Тараса из Полтавы. А “Артист” позывной? Который сам видел, как его комбата разорвало, одна нога осталась. Знаете, какой был комбат? Мы с ним, как братья, обнимались.

А знаете, сколько таких людей было? Я не могу всех перечислить, я начну плакать.

Вы должны мене зрозуміти. Я просто очень давно никому ничего на рассказывал. Сейчас обо всем и не расскажешь. Как-то потом...

Це я дуже коротко вам рассказываю. Вот, видете, вышел с детьми погулять. Набагато легше стає.


21.09.2014 893 0
Коментарі (0)

27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1235
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

7847
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10067
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1944
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

4036
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13936 1

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1381

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

1184

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4286 3

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

1357
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

3695
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

8155
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

2016
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13432
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

4848
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

8396
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2754
24.01.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

6661
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

938
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1024
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1531
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1554