Дорогі співвітчизники, від Львова до Донецька, від Чернігова до Севастополя!
Ми, українці, "живий вогник у сім’ї європейських народів і діяльні співробітники європейської цивілізаційної праці". Так казав Іван Франко.
"Стояти ногами й серцем на Україні, свої голови держати в Європі", - заповідав Михайло Драгоманов.
Повернення України до свого природного, європейського, стану було омріяне багатьма поколіннями.
Диктатура, що панувала останніми роками в Україні, прагнула позбавити нас цієї перспективи – народ повстав.
Переможна Революція гідності змінила не лише владу.
Країна зробилася інакшою. Іншими стали люди.
Настав час невідворотних позитивних змін.
Щоб запровадити їх, нам необхідні в першу чергу мир, безпека та єдність.
На заваді колосальних можливостей, які з падінням тиранії відкрилися для європейської модернізації України, стала справжня війна, спланована і розв’язана на українському Донбасі.
Досі багато хто думав, начебто Незалежність дісталася нам без жодних зусиль.
Це – неправда! За нашу незалежність, самостійність боролися цілі покоління українських патріотів.
За неї полягли герої Небесної сотні.
За неї гинуть українські воїни та мирні громадяни.
Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам’ять всіх, хто поліг за волю й незалежність України.
Хвилина мовчання
Я йду на посаду Президента, щоб зберегти і зміцнити єдність України.
Забезпечити тривалий мир і гарантувати надійну безпеку.
Знаю: мир – найголовніше, чого прагне сьогодні український народ.
У глави держави – широкий вибір різноманітних інструментів для забезпечення територіальної цілісності України і мирного життя громадян.
Повноважень і рішучості не забракне. Я не хочу війни. Я не прагну помсти. Хоча перед очима – великі жертви, принесені українським народом.
Я прагну миру і доб’юся єдності України. Тому розпочинаю свою роботу з пропозиції мирного плану.
Наполегливо закликаю всіх, хто незаконно взяв до рук зброю, скласти її.
У відповідь гарантую, по-перше, звільнення від кримінальної відповідальності тих, на чиїх руках не має крові українських воїнів та мирних людей.
І тих, хто не причетний до фінансування тероризму.
По-друге – контрольований коридор для російських найманців, які захочуть повернутися додому.
По-третє, мирний діалог.
Зрозуміло, що не зі "стрєлкамі", "абвєрамі", "бєсамі" чи іншою нечистю.
Йдеться про діалог з мирними громадянами України.
Навіть з тими, хто дотримується інших, ніж я, поглядів на майбутнє країни. Сьогодні окремо хочу звернутися до співвітчизників з Донеччини та Луганщини.
Дорогие наши братья и сестры, сограждане!
Многие из вас уже успели ощутить на себе "прелести" правления террористов.
Они, помимо мародерства и издевательства над мирными гражданами, привели и без того кризисную экономику региона на грань полной катастрофы.
Но мы ни при каких обстоятельствах не оставим вас в беде.
Всенародные выборы Президента поставили жирный крест на мифе о якобы нелегитимной киевской власти.
Этот миф посеян и взращен российской пропагандой и кланом Януковича, который предал Донбасс и ограбил его еще в большей степени, чем всю страну.
Донецкой областью он безраздельно правил 17 лет. А тепер финансирует террористов.
Именно он несет полную ответственность за политическую и социально-экономическую ситуацию, в которой оказался регион.
И за безработицу, и за бедность, и за беженцев.
И за убитых граждан, и за слезы матерей.
С чем я как Президент приеду к вам в самое ближайшее время?
С миром.
С проектом децентрализации власти.
С гарантией свободного использования в Вашем регионе русского языка.
С твердым намерением не делить украинцев на правильных и неправильных.
С уважительным отношением к специфике регионов. К праву местных громад на свои нюансы в вопросах исторической памяти, пантеона героев, религиозных традиций.
С проработанным еще до выборов совместным проектом с нашими партнерами из Евросоюза по созданию рабочих мест на Востоке Украины.
С перспективой инвестиций, с проектом программы по экономической реконструкции Донбасса.
Сегодня нам нужен легитимный партнер по диалогу. Говорить с бандитами мы не будем. А действующие местные депутаты уже никого не представляют. И мы готовы огласить досрочные местные выборы на Донбассе.
Такий мій мирний план для Донбасу та всієї країни.
Дискусії не підлягає питання про территоріальну цілісність України.
Щойно я присягнув "усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України", і завжди буду вірний цій святій обітниці.
Кількість людей, з якими мав честь поспілкуватися під час виборчої кампанії, - перевищив мільйон.
Україна - різноманітна, але вона сильна духом і духом єдина!
Прагнення до миру та соборності нашої держави домінує в усіх областях України.
Я глибоко вражений патріотизмом мешканців південних та східних українськими областей від Одещини до Харківщини.
Мир ще не настав, але вже сьогодні ми твердо можемо сказати, що важкі випробування об’єднали українську родину.
Вони зміцнили нас як українську політичну націю, впевнену у своєму європейському виборі.
Наш народ ніколи не був таким сильним, як тепер.
Але свобода не дається раз і назавжди. За неї треба постійно боротися.
Мир, якого ми сподіваємося досягти найближчим часом, не буде тривалим, якщо ми належним чином не зміцнимо нашу безпеку.
Щоб мир став довготривалим, нам слід призвичаїтися до життя в умовах постійної бойової готовності.
Ми повинні тримати порох сухим.
Армія та її переозброєння зусиллями вітчизняного військово-промислового комплексу – це наш найголовніший пріоритет.
Більше того, завантаження державними замовленнями підприємств ВПК дасть поштовх реіндустріалізації економіки.
Хто шкодує коштів годувати свої збройні сили, той годує чужу армію.
А наша армія повинна стати справжньою елітою українства.
Слово генерал має асоціюватися не зі словом "корупція", а зі словом "герой".
Все, від чого залежить забезпечення стійкого миру та безпеки України, ми повинні зробити своїми силами.
Найнадійніші наші союзники і найкращі гаранти миру – армія, флот, Нацгвардія та професійні спецслужби!
Ніхто нас не захищатиме, доки ми не навчимось оборонятися самі.
Я використаю свій дипломатичний досвід, щоб забезпечити підписання міжнародного договору, який прийшов би на заміну Будапештському меморандуму.
Такий договір має надати прямі та надійні гарантії миру та безпеки - аж до військової підтримки в разі загрози територіальній цілісності.
Будь-який агресор на кордоні України має згадати Євангельську мудрість: хто з мечем прийде, той від меча і загине!
Громадяни України не зможуть відчувати блага миру та безпеки, доки ми не врегулюємо наші відносини з Росією.
Росія окупувала Крим, який був, є і буде українським.
Вчора під час зустрічі в Нормандії я саме так і сказав Президенту Путіну – Крим є українським. І крапка.
Ні з ким не може бути компромісу в питаннях Криму, європейського вибору і державного устрою.
А все інше повинно обговорюватися і вирішуватися за столом переговорів.
Будь-які спроби зовнішнього і внутрішнього поневолення українців – зустрічають і зустрінуть найрішучішу відсіч.
Ми хочемо бути вільними.
А жити по-новому – це і означає жити вільно в умовах такої політичної системи, яка гарантує права та свободи людини і нації.
Хотів би наголосити на відданості ідеї парламентсько-президентської республіки.
Ніякої узурпації влади!
Європейська демократія для мене – найкращий спосіб державного правління, винайдений людством.
Саме європейський досвід підказує нам, що значну частину повноважень вже зараз треба делегувати з центру місцевим органам влади.
Реформа щодо децентралізації розпочнеться вже цього року змінами до Конституції.
Нові повноваження отримають новообрані місцеві Ради.
Але Україна була, є й буде унітарною державою.
Марення про федерацію не має ґрунту в Україні.
Важливою частиною суспільного запиту на повне перезавантаження влади є дострокові вибори парламенту.
Давайте будемо відвертими.
Чинний склад цього шановного зібрання не відповідає настроям суспільства. Бо воно суттєво змінилося у 2012 році. А жити по-новому означає не нехтувати волею народу.
Жити вільно - означає вільно користуватися рідною мовою.
Керуватимуся статтею 10 Конституції.
Вона визначає українську мову як єдину державну, але гарантує вільний розвиток російській та іншим мовам.
Слово "праця", як і "мир", "зарплата", "пенсія", "стипендія" звучать однаково або дуже подібно, що українською, що російською.
Наявність роботи – це те, що дає людині можливість жити безбідно.
Найбільше професійне задоволення я досі отримував саме від створення нових робочих місць.
Що може втішати людину більше, як праця та гідна зарплата за неї?
Робочі місця мають організовувати підприємці. А от справа глави держави – це забезпечення таких умов, коли ніхто і ніщо не заважає працювати.
Держава цінуватиме вклад роботодавця та платника податків в економіку та соціальну сферу.
Забезпечення людей роботою та гідною оплатою – це перша гарантія внутрішнього миру та національної безпеки.
Хоча управління економічними процесами належить до компетенції вільного ринку або Уряду, Президент як гарант Конституції зобов’язаний забезпечити умови для інноваційної економіки та соціальної справедливості.
Справедливий розподіл національного багатства – це нагальна вимога часу.
Але перш ніж національне багатство ділити, його треба примножити.
Україна має все необхідне, щоб забезпечити людям європейський добробут.
Ми вміємо і хочемо жити власною працею, здатні бути творчими та інноваційними.
Ми вже навіть вчимося не заздрити успіху сусіда чи колеги.
Але ми й досі пасемо задніх.
Чому?
Тому що на відміну від нас країни європейської спільноти побудували економіку вільної конкуренції. Нових ідей, ділової ініціативи, наполегливої праці, постійного самовдосконалення.
Так буде і в Україні.
Але для цього треба знищити корупцію.
Нам потрібен загальнонаціональний антикорупційний пакт між владою та народом.
Суть його проста: чиновники не беруть, а люди – не дають.
Ми не зможемо змінити країну, якщо не змінимо себе, своє ставлення до власного життя і до життя цілої держави.
В тому, що Україна прийшла до кризи державності, є частка відповідальності кожного з нас.
Хтось вважав нормою не сплачувати податки.
Хтось розкошував за державний рахунок.
Хтось голосував і мітингував за гроші.
Хтось отримував незаслужені пільги і нагороди.
А всі разом руйнували фундамент суспільної довіри, засади права й суспільної організації.
Європейський вибір України – це серце нашого національного ідеалу.
Це вибір, зроблений нашими предками і пророками.
А що нам треба конкретно зробити, щоб жити вільно, жити безбідно, жити в мирі і безпеці?
Це все написано в угоді про політичну асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом.
Ми разом докладали зусиль до цього документу. Тепер мрію втілити його в життя, а для цього нам треба якнайшвидше підписати економічну частину угоди.
Моя ручка – вже в руках, і як тільки ЄС ухвалить відповідне рішення, підпис українського Президента миттєво з’явиться під цим доленосним документом.
Ми не маємо права зволікати із підписанням економічної частини угоди.
Те ж саме стосується і якнайшвидшого запровадження безвізового режиму для України з ЄС. Ми завершили перший етап і дуже швидко зможемо завершити другий, щоб вже з січня 2015 року українці мали можливість подорожувати без віз.
Угоду ж про асоціацію ми розглядаємо лише як перший крок до повноправного членства України в ЄС.
Ніхто не має права вето на європейський вибір України.
Визнати це – значить проводити політику миру та спокою в Україні.
Але така політика збанкрутіла ще в тридцяті роки минулого століття.
Для реалізації наших амбітних планів нам потрібні не лише мир та єдність країни, але й консолідація всіх патріотичних, проукраїнських, проєвропейських сил.
Маємо постійно тримати в пам’яті суворі уроки національно-визвольних змагань сімнадцятих-двадцятих років минулого століття.
Тоді наші політики не змогли об’єднатися, спільно протистояти агресії.
Володимир Винниченко боровся проти Михайла Грушевського, Симон Петлюра проти Павла Скоропадського. А Нестор Махно - проти всіх.
Постійні чвари та конфлікти між видатними українцями призвели до втрати нашої державності.
Висновки належить робити не лише з архівів столітньої давнини, але й з недавніх подій.
Ми не сміємо повторити старі помилки і маємо забезпечити злагоджену роботу Президента, Верховної Ради та Кабміну.
Настав час будувати нову велику країну. Сучасну, високотехнологічну, обороноздатну, конкурентоспроможну.
Врахуємо досвід країн, які з’явилися на політичній карті лише кілька десятків років тому, але стали лідерами, поставивши на розвиток інтелекту та новітніх технологій.
Бо найцінніше — не гроші, не заводи та підприємства, а "людський капітал", який має Україна.
Немає сумніву в тому, що ми здолаємо всі труднощі. Відстоїмо територіальну цілісність нашої держави, забезпечимо мир та спокій.
Нас уже ніхто не оберне в рабів криміналу та бюрократії, в прислужників колоніальної влади.
Нас підтримує цілий світ. За останні три дні я мав можливість пересвідчитись в цьому.
Навколо ідеї незалежності, свободи, гідності, правової держави, європейської інтеграції об’єдналася вся Україна і все світове українство.
Народ своє вагоме слова сказав. Під час революційних подій. Під час спротиву агресії. Під час виборів. Тепер черга – за нами, за владою.
Простягаю руку миру всім, хто подав голос за мене, і тим, хто не голосував.
Всім, хто допоможе встановити мир, порядок і спокій в Україні.
І всім, хто вірить у європейську майбутність України.
Ми – народ, що був одірваний від своєї великої Батьківщини Європи - повертаємося до неї.
Остаточно і безповоротно.
Мир нам!
Нехай нас благословить Господь!
Слава Україні!
Відео: Еспресо.ТВ
