Разом тепліше. Історія громади, яка об'єдналася і змінила місто

Місто утеплило і замінило вікна у половині будівель бюджетної сфери, перевело 60% генеруючих потужностей з використання газу на місцеві відходи деревини.

Три з п'яти дитячих садків забезпечуються теплом від альтернативних джерел енергії, а гарячим водопостачанням — від сонця.

Також реалізовано 95% запланованих містом заходів з термічної модернізації та заміщення газу у медичній сфері.

У місті живе 20 тис мешканців, тут всього кілька центральних вулиць. Проте більшість будинків охайно пофарбовані, а на дахах подекуди виблискують панелі сонячних колекторів. Така картина більше асоціюється з німецькими, датськими чи американськими містами. Однак це Україна — місто Долина.

Це перше і наразі єдине місто в країні, яке отримало сертифікат системи енергоефективного менеджменту європейського зразка.

Свого часу місто було змушене повністю відмовитися від централізованого опалення та перейти на автономне. Проте на цьому робота на зупинилася. Почалося створення системи енергетичного менеджменту, було утеплено та замінено вікна у бюджетних установах та третині житлових будинків.

Геліоколектори на одному з дитсадків в Долині

Населення сплатило лише 20% вартості заходів з термічної модернізації житлових будинків. Це стало можливим завдяки вмінню місцевої влади працювати з громадою, міжнародними інвесторами та європейськими донорами. Не менш важливу роль зіграла здатність громади домовлятися.

Можливо, Долина ще не досягла рівня енергоефективності провідних європейських міст, проте точно ближче до найкращих іноземних практик, ніж більшість інших українських міст. ЕП вирішила детальніше розглянути шлях міста від пострадянської енергосистеми до раціонального енергетичного менеджменту.

Крок 1. Команда

Очевидно, що для досягнення таких результатів необхідно створити команду, яка спочатку розробить план, втілить його, а за результатами — звітуватиме про його виконання не тільки місцевим органам влади, а й інвесторам та донорам. До слова, вимоги останніх до звітності дуже високі.

"Реалістичність впровадження, максимальний ефект енергозбереження та головне — максимальна мобілізація громади. Це основні вимоги Єврокомісії до грантових проектів", — каже міський голова Долини Володимир Гаразд.

Вимоги справді високі, але, як показав досвід, не так важко розробити проект, як знайти фахівців, які втілять заплановане в життя. Саме тому до написання програми долучилася не лише міська влада, а й громадські організації.

Міський голова Долини Володимир Гаразд (праворуч) і його заступник Володимир Смолій

Команда повинна складатися не лише з кваліфікованих, а й креативних людей, здатних знайти неординарні рішення. "До нової команди увійшли вчорашні студенти, молоді фахівці. Середній вік долинянського держслужбовця в апараті міськради — 34 роки. Я тут найстарший, мені 53", — зізнається міський голова.

Показник для України справді неймовірний. Для порівняння: середній вік депутата Верховної Ради — 45 років, депутата Київради — 40 років. Як показали дослідження VoxUkraine, депутати старшого віку голосують гірше, а найбільш "реформаторський" вік — 28-34 роки.

Заступник міського голови Володимир Смолій почав працювати на посаді енергетичного менеджера Долини наприкінці 2008 року у 22-річному віці. Саме тоді почалися активні перемовини з донорами.

"Ніхто не знав як писати проекти для отримання гранту. Проте був хороший рівень мотивації та освіти. Мотивації — не у фінансовому сенсі. Зарплата спеціаліста міськради становила 3 тис грн, нині — 4-4,5 тис грн. Робота в мене така, що іноді без вихідних, однак з таким багажем можна піти далі", — розповідає Володимир.

Професійні кадри у містечку знайти було важко, досвід здобувався в процесі роботи і на курсах підвищення кваліфікації. Найчастіше долиняни їдуть у Львів та Івано-Франківськ, бувають закордонні відрядження. Теперішній енергоменеджер міста Наталя Головата перебуває у США за програмою обміну досвідом.

Крок 2. У пошуку фінансування

Комплексна енергетична модернізація вимагає значних капіталовкладень, тому без сторонньої фінансової допомоги Долина не обійшлася. Перший грант місто отримало у 2008 році в рамках програми розвитку ООН. На нього місто утеплило одну багатоповерхівку, яка була обрана за конкурсом.

Долина і далі працює за цією схемою: грант — конкурс — будівельні роботи. Усі заходи проводяться на засадах спільного фінансування, але частка громадян незначна. У разі утеплення одноразовий внесок становить 4-6 тис грн.

У 2011 році місто взяло кредит у Північної екологічної фінансової корпорації — NEFKO. Вона надає фінансову підтримку екологічно важливим проектам у країнах Центральної та Східної Європи, але має жорсткі вимоги до відбору проектів.

"Долина була обрана, бо подала цікаву заявку, що відповідала критеріям програми. Крім того, позитивним моментом було приєднання міста до проекту ЄС "Угода мерів" та участь в асоціації енергоефективних міст України", — розповіла інвестиційний радник NEFKO в Україні Юлія Шевчук.

У 2012 році Долина отримала 115 тис євро грантової допомоги від ЄС. Ці кошти були вкладені в енергетичну модернізацію музею та школи.

Найбільшу суму Долина залучила у 2015 році — 772,6 тис євро в рамках проекту ЄС "Сталі урбаністичні демонстраційні проекти — SUDeP". Міста-переможці конкурсу отримують кошти на енергетичну модернізацію лише тоді, коли беруть зобов'язання консультувати усіх, хто захоче дізнатися більше про їхній досвід.

Фінансування заходів з енергетичної модернізації в Долині, 2008-2018 роки, млн грн

До слова, протягом цього часу місто не просто брало кредити і хаотично проводило певні заходи, а поступово втілювало довгострокову програму.

Ще у 2008 році Долина стала членом Асоціації енергоефективних міст України. У 2009 році вона приєдналася до Угоди мерів. Так називається ініціатива європейських міст, які беруть на себе добровільні зобов'язання підвищити власну енергоефективність і використовувати відновлювані джерела енергії.

Учасники угоди повинні розробити довгострокові "Плани енергетичного розвитку" до 2020 року. Долиняни завершили роботу над своїм планом вже у 2011 році. Він, зокрема, передбачає зменшення викидів вуглекислого газу на 20%.

Чому ці угоди та програми так важливі? Вони засвідчили, що місто працює на перспективу. Це стало сигналом для інвесторів та міжнародних партнерів.

Чимало українських міст недооцінюють можливості міжнародної співпраці та залучення фінансування, в тому числі донорського. А через відсутність у них будь-яких документів, які б визначали стратегію енергетичного розвитку міст, залучення фінансування стає для них справжньою проблемою.

Крок 3. Мобілізація громади

Схилити на свій бік громадян — найважче завдання. Особливо коли йдеться про спільну власність, зокрема, про багатоквартирні будинки. Для утеплення будинку, де не створене ОСББ, необхідна згода двох третин мешканців.

За даними соціологічних досліджень, проведених восени 2015 року на замовлення міськради Долини, 46% городян не знали, скільки коштів вони готові витратити на утеплення, а 26% виявилися неготовими вкласти більше 3 тис грн. Для порівняння: ринкова ціна утеплення однокімнатної кутової квартири становить 22 тис грн.

Як зазначає міський голова Долини, у такому випадку варто апелювати до здорового глузду. Врешті-решт, 89% респондентів сказали, що не раз задумувалися про зменшення своїх витрат на опалення та електроенергію.

Зростання тарифів, холод у квартирі, охайний вигляд будинку після проведення робіт, можливість зекономити в майбутньому та утеплитися за 20% вартості здатні переконати 86% жителів у тому, що варто спробувати. Хоча ці опитування проводилися в Долині, результати по країні навряд чи будуть сильно відрізнятися.

"Спочатку ми дуже хвилювалися, чи зможемо заохотити громадян, адже в населення відсутній інстинкт власника. Люди піклуються лише про власну квартиру і не сприймають стіни, підвал чи горище як свою власність. Однак логіка і здоровий глузд підказали їм, що наша пропозиція вигідна", — пояснює Гаразд.

Для цього місцева влада підключила всі можливі ресурси: на вулицях роздавали листівки, під під'їздами багатоповерхівок вечорами організовували збори мешканців, тематичні матеріали з'являлися у місцевих газетах та у радіо.

Ще більшу роль у поширенні інформації зіграло спілкування жителів. Після першої хвилі утеплення мешканці сусідніх будинків почали цікавитися програмою. "Місто невелике. Всі ходили одне до одного в гості, обговорювали і приміряли до себе", — пояснює директор КП "Управління комунального майна" Петро Корбут.

Долиняни виявилися доволі підприємливими. Був випадок, коли мешканці ОСББ на ті 20% суми, яку повинні були виплатити за програмою SUDeP, взяли "теплий кредит". З державного бюджету їм було компенсовано трохи менше половини. Таким чином, утеплилися вони і за рахунок ЄС, і за рахунок платників податків.

Учасники програми почали відчувати колективну відповідальність. "Коли люди дають гроші, то прагнуть контролювати їх використання, починають залучатися організаційно і спостерігати за процесом", — пояснює міський голова.

Переважна більшість учасників залишалася задоволеною.

Голова ОСББ "Наша фортеця на Облісках" розповідає: "Після утеплення вирішили залатати дах. Вмовляла довго й нудно. 60 квартир — немало, і у всіх проблеми. Нас підтримала міськрада. Тепер інші голови ОСББ просять поділитися досвідом. Ми задоволені, раніше за газ платили на третину більше, тому всім радимо".

Як було...

...і як стало

Без ускладнень все ж не обійшлося. Для участі у проекті ОСББ повинні були повністю сплатити борги за житлово-комунальні послуги. "Це ознака дисциплінованості, запорука того, що мешканці зможуть вчасно зібрати свою частку у спільному фінансуванні заходів", — розповів Корбут.

Однак багатоповерхівка — це численні маленькі демократії, де кожен має свій голос і може висловитися проти. До того ж, в Україні поширене "фрірайдерство" (від англ. free — безкоштовний, ride — їздити). Простіше кажучи, коли в колективі одні люди хочуть скористатися роботою інших, не зробивши свого внеску.

Іноді мешканці категорично відмовлялися платити за рахунками. Тоді або колективу доводилося розділити цю суму між собою, або з'являлася окрема зацікавлена особа, готова виплатити чужі борги.

У Долині, наприклад, підприємець Ярослав Носович, який має аптеку у приміщеннях першого поверху багатоповерхівки, виплатив заборговані рахунки кількох квартир. Цікаво, що у подібних випадках рано чи пізно боржники повертали гроші — чи то через докори сумління, чи то через тиск суспільної моралі.

До слова, у європейських країнах проблема вирішується інакше.

"В ЄС через таку поведінку люди в судовому порядку позбавляються права мешкання. Інших шляхів нема. Законне рішення ОСББ прийняте? Виконуємо. Ні? До суду! Просто в Україні ще треба попрацювати над законодавством", — пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Отже, Долина провела модернізацію і на досягнутому не спинилася. Місто запровадило систему енергетичного менеджменту, бо ніщо не забезпечить економію енергетичних ресурсів у випадку їх нераціонального використання.

Система функціонує на базі вітчизняного онлайн-продукту "Енергоплан" і щодобово моніторить енергоспоживання в закладах бюджетної сфери.

У кожній бюджетній установі щодня о восьмій ранку завгосп обходить лічильники і знімає показники. До дев'ятої години він зобов'язаний внести їх у спеціальну базу даних, після чого, до десятої, їх перевірить енергетичний менеджер міста.

Програма не тільки створює базу даних, а й порівнює показники за аналогічні періоди минулих років. Так можна відстежувати, зросло чи впало споживання.

Долина також запровадила кілька ініціатив з управління ресурсами. Наприклад, оптимізувала маршрути громадського транспорту, велосипедні маршрути, встановила GPS-маячки на спеціальний транспорт, який вивозить сміття, щоб відстежувати його пересування і витрати пального.

Такі ініціативи працюють по всій Європі, але в Україні їх намагаються частково втілити лише близько півсотні міст, найперше — Долина. За це вона отримала сертифікат системи енергоефективного менеджменту європейського зразка.

За формою це лише папірець, який висітиме у рамочці в кабінеті міського голови. Проте він дає чіткий сигнал потенційним інвесторам, що місто є надійним партнером, і вкладені кошти будуть використані за призначенням.

Долина доводить, що успіх проекту залежить не лише від політичної волі керівництва країни, а й від готовності громадян до змін. Питання лише в тому, чи досвід долинян зможуть перейняти інші громади України.

Саміра Аббасова, ЕП