Про те, що в Івано-Франківську триває житлово-комунальна реформа не чули хіба що тільки байдужі мешканці. Вже майже рік міська влада намагається надати ЖКГ цивілізованого вигляду - максимально розділити функції замовника й виконавця робіт.
Для цього й було створено Єдиний Розрахунковий Центр - структуру управлінця житлово-комунальним господарством міста.
Реформа встигла зазнати як нищівної крити зі сторони пересічних мешканців обласного центру, так і отримати доволі позитивні оцінки від людей, які вважаються фахівцями у цій царині. Пригадаємо, нещодавні коментарі відомої правозахисниці й ініціаторки створення інституту ОСББ, як альтернативи ЖЕО, Тетяни Монтян.
Вона не тільки схвалила ініціативу франківських чиновників, але пообіцяла популяризувати досвід обласного центру на загальнодержавному рівні. Є тільки одна проблема – недолугість законодавства, що значно обмежує дії комунальників.
Єдиний позитив від реформи, поки що, - це те, що вона спромоглась оголити всі проблеми «комуналки» Івано-Франківська.
Тим не менше, процес триває. На порядку денному наразі ноу-хау по-франківськи – виконання капітальних ремонтів житлових будинків на основі співфінансування.
Тобто ремонт будинку не буде виконуватися, як раніше, виключно за бюджетні кошти.
Натомість, пропонується схема часткового фінансування мешканців й бюджетних коштів. Частка цих коштів залежатиме від того, яка вартість робіт. Попередньо, заплановано, розраховувати у відповідності – чим вартісніші роботи, тим менше повинні доплачувати мешканці будинків.
«Чим об’ємніші роботи, і чим більше коштів вони потребують, тим вищий відсоток вартості ремонту буде сплачений за рахунок міського бюджету», - пояснив Вадим Войтик.
На основі заявок громадян, ЄРЦ ще 15 січня оприлюднило графіки й об’єми необхідних ремонтів в житловому фонді Івано-Франківська.
За словами ініціаторів такий досвід вже має багато країн Європи, за схожою схемою працюють ОСББ по інших містах України.
Ідея видається досить хорошою. Такої думки притримується й уже згадувана Тетяна Монтян. Мовляв, співфінансування дасть можливість активізувати участь громадян в здійсненні управління своїх будинків. Коли людина платить гроші, вона хоче проконтролювати хід виконання ремонту, а відповідно й зростає якість робіт.
Дійсно, рівень інертності громадян до комунальних справ міста вимагає бажати кращого. У більшості випадів ми звикли скаржитись, не думаючи проте, що питання можна вирішити іншим способом.
Однак, у цій ситуації не все так просто, як видається на перший погляд. Із зміною підходів й логіки проведення ремонтів, значно ускладнилися механізми організації цього процесу. Виникло два фактори, від злагодженої роботи яких і залежатиме життєздатність нововведення.
По перше – це вартість робіт.
Загалом, згоду на проведення ремонту можна отримати тільки за підсумками зборів мешканців того чи іншого будинку. На цих зборах мешканці можуть прийняти два рішення – або відмовитися від послуг підрядника й самостійно виконати роботи, або ж підписати договір, відкрити будинковий рахунок, внести на нього кошти й взяти участь у спів фінансуванні.
Проте, чинне законодавство забороняє розпочинати роботи без підписів усіх власників багатоповерхівки. «Ми на певному етапі закриємо очі на необхідність одностайності прийняття рішень і будемо діяти за принципом більшості», - наголошує Вадим Войтик.
На разі, загальний кошторис робіт, згідно складеного плану, становить 70 мільйонів гривень. Їх в міському бюджеті немає. Цього року в казні знайдеться від сили 10 мільйонів. Решта мають заплатити мешканці самостійно. От тут і починається найцікавіше – грошей на всіх не вистачить.
Є й особливості із часткою, яку мешканці мають сплатити - докласти до грошей з бюджету. Вона є різною. Є види робіт, які оплачуватимуться порівну - 50 на 50, а є й такі, де люди повинні внести більшу суму.
Звиклі до того, що гроші зазвичай напраляються не за цільовим призначенням, франківці можуть і не погодитися на таку схему ремонтів. А тому прогнозовано, що кількість потенційних клієнтів буде невеликою.
Тим будинкам, мешканці яких таки наважаться спробувати новинку, доведеться розраховувати на те, що новий підхід спрацює.
По-друге, є питання у виконавцях робіт.
Головною особливістю цієї реформи, за словами директора підприємства, є запровадження ринку послуг ремонтних робіт. Тобто ремонт у будинках буде здійснювати не «жек» як це було раніше, а приватна структура, з якою укладатимуться відповідні договори. Пошук підрядників відбуватиметься на конкурсній основі.
«Розміщений у відкритому доступі план-графік за нашим задумом має спонукати профільні підрядні організації до складання кошторисів, – переконує Вадим Войтик. – Однак наразі ми отримали лише близько 100 дефектних актів. З огляду на 2500 лише планових об’єктів – цифра мізерна».
ЄРЦ закликає підприємства та організації, що спеціалізуються на виконанні поточних та капітальних ремонтів житлових будинків, активніше надсилати свої пропозиції та кошториси.
Проте, черги з підрядників наразі немає. Частину з них відлякує невизначеність і розмитість умов.
За словами одного із них, а саме власника приватного підприємства, складання кошторису – річ доволі клопітка. Окрім того, він має бути ще підданий експертній оцінці профільних структур. А опісля, можливо, буде прийнятий до розгляду й не відомо чи взагалі організація, яка склала кошторис, виконуватиме роботу.
Підприємці побоюються, що їхні готові кошториси тривалий час лежатимуть без діла.
У такому випадку їм загрожує марна трата часу й коштів. Не відомо, коли саме можна буде приступити до роботи. А є ще й людський фактор. Мешканці будинку мають право відмовитися від підрядчика, якщо умови, запропоновані ним, їм не підходять.
Ось така заплутана ситуація, крайнім у якій поки що є … мороз. Коли потепліє керівництво ЄРЦ обіцяє розпочати проведення зборів громадян, на яких і будуть уточнюватися деталі. На разі, все виглядає доволі умовно.
Марія Стефанишин
