Роман Григорчук: Моє коріння – на Прикарпатті

 

/data/blog/46200/25fef708c6f798c04130816bd01710f3.jpg

 

Він з числа тих, хто, як кажуть, зробив себе сам. Розпочавши тренерську кар’єру в скромному латвійському «Дінабургу» з Даугавпілса, Роман Григорчук згодом отримав запрошення від амбітного «Вентспілса» і вивів його на верхівку турнірної таблиці.

Тричі українець вигравав чемпіонат Латвії і щоразу визнавався кращим тренером цієї країни. Наш земляк став першим, хто виборов з латвійським клубом місце в груповому етапі єврокубків… З тим і повернувся в Україну. Після нетривалого перебування на чолі запорізького «Металурга» Григорчук в листопаді 2010-го очолив одеський «Чорноморець». Нині 48-річний уродженець Коломийщини вважається одним з найбільш перспективних вітчизняних тренерів.

По завершенні «запорізького етапу» своєї кар’єри Григорчук на кілька місяців повернувся додому. Наводив, зокрема, лад у франківській квартирі, де не мешкав добрих півтора десятки років. Тоді ж ми домовилися про інтерв’ю для «ЗК». Наша некваплива бесіда відбулася на франківських Валах. Поруч гасав дворічний син Романа Тімерлан… Пропонують роботу за кордоном, проте дуже хочеться залишитися в українській Прем’єр-Лізі, – сказав Роман на прощання. За якийсь час він очолив одеський «Чорноморець», на той момент клуб першого дивізіону…
Виступ «моряків» у поточному сезоні став справжнім одкровенням. А перемога над голландським ПСВ у заключній грі 2013-го – вона відкрила команді шлях у плей-офф Ліги Європи – зробила Григорчука найжаданішим співрозмовником для вітчизняних журналістів. Та навіть після того, як Роман, здавалося б, усе і всім розповів, він не відмовив в інтерв’ю нашому тижневику. Лише попрохав зателефонувати пізніше. Можна, ближче до опівночі, – уточнив наставник одеситів…
– Романе Йосиповичу, чи «Чорноморець» був саме тим клубом, який малювала ваша уява під час «творчої» відпустки?
– Відверто кажучи, особливого вибору не було. Обговорювалися варіанти з-за кордону, проте знову залишати Україну не хотілося. «Чорноморець» на той момент не грав в еліті, та я чудово розумів, що Одеса – футбольне місто, а перебування команди в першій лізі є тимчасовим явищем…
– Важко розпочинати роботу на новому місці?
– Найважче мені дався дебют у «Вентспілсі». До того, як я очолив колектив, він двічі втрачав чемпіонство в останніх турах (після матчів з «Дінабургом», який очолював Григорчук – прим. ред.). Всі були «на нервах». До першого «золота» ми йшли дуже важко. Часто вигравали з різницею в один м’яч. Специфіка ж тамтешнього чемпіонату така, що будь-яка втрата очок може стати фатальною…
У «Чорноморця» хороша футбольна історія. Тут вимогливі вболівальники, яких не хочеться розчаровувати. Однак, повторюся, найважчим для мене був перший рік у Вентспілсі.
– Вашими помічниками в «Чорноморці» стали колишні партнери по «Прикарпаттю» – Михайло Савка та Степан Матвіїв. Зрештою, тренер воротарів Андрій Глущенко теж не є одеситом. Чи не відчуваєте ревнощів з боку місцевих фахівців?
– У нас дуже фаховий тренерський штаб. Думаю, вже всі в цьому переконалися. І я горджуся тим, що працюю з цими людьми. Хоча, припускаю, на перших порах були якісь запитання…
– Як почуваються в «Чорноморці» наші земляки футболісти Петро Ковальчук і Юрій Мартищук. Є у них шанси частіше з’являтися на полі?
– Розумію, що тренуватися і не виступати в офіційних матчах дуже важко. Однак той таки Петро Ковальчук може слугувати прикладом, як за браком ігрової практики, постійно тримати себе в тонусі. Він виходив на поле лічені рази, але щоразу вдало. Приміром, в останній грі проти голландського ПСВ він замінив одного з наших дискваліфікованих гравців…
– Подейкували, що в сферу трансферних інтересів одеситів входив також франківець Ігор Худоб’як…
– Ми стежили за Ігорем під час його виступів у «Карпатах». Водночас розуміли, що він є основним гравцем клубу і придбати його навряд чи вдасться. Тож на цей варіант особливо не розраховували.
– Ваше перебування на чолі «Чорноморця» збільшило інтерес до цієї команди на Прикарпатті. Однак частину наших краян цікавлять не так спортивні досягнення одеситів, як те, якою мовою Григорчук їх коментує… Як ставляться до вашої двомовності в Одесі?
– Повірте, ніхто на цьому не загострює увагу. Не варто думати, що Одеса – стовідсотково російськомовне місто. Тут також звучить українська. Можливо, її не так багато, та все ж…
– Як при цьому спілкуєтеся з іноземцями?
– Дещо я можу пояснити англійською. Та загалом є перекладач, який синхронно перекладає наші теоретичні заняття…
– Про вашу «теорію» вже складають легенди. Гравці справді конспектують всі заняття?
– Аякже. Запам’ятати все неможливо. Тож футболісти ведуть конспекти. Як студенти. Повірте, без цього в сучасному футболі робити нічого…
– Як влаштований ваш побут?
– Мешкаю неподалік тренувальної бази. Вибирав оселю з тим розрахунком, щоб не витрачати багато часу на дорогу, максимум 20-30 хвилин.
– Попри те, що Мирон Маркевич працює в Харкові вже дев’ятий рік, в очах футбольної спільноти він все одно залишається львів’янином. Як в цьому сенсі ідентифікувати Романа Григорчука?
– Насправді це непросте для мене запитання. «Прикарпаття» я залишив в середині 1990-х і відтоді вдома майже не бував. Живу там, де працюю. Однак коріння моє – на Прикарпатті. У Королівці під Коломиєю мешкає мама. Будучи в Прибалтиці, не завжди мав нагоду її провідати. Зараз вирішуємо питання по-іншому: весь курортний сезон мама гостює у нас з дружиною в Одесі.
– Знаю, що ви будуєте на батьківщині будинок…
– Насправді цим переймається мама. Постійно щось переплановує, змінює... Так що кінця-краю цьому процесу поки не видно.
– Ваша донька Валерія залишилася у Латвії?
– Так, і, відверто кажучи, бажання повертатися в Україну я у неї не бачу. (Якось відповідаючи на запитання про найдорожчий подарунок, Григорчук сказав: квартира для доньки у Ризі. – прим. ред.).
 «Зірковий» статус, якого Роман Григорчук набув за час роботи в «Чорноморці», зовсім не змінив його. Він такий же доступний, як і раніше. «Ніколи не давав стільки інтерв’ю, як за ці кілька тижнів. Добре розумію, що саме зараз відмовити комусь не маю права, – підсумував нашу розмову Роман Йосипович. – От розпочнеться робота на тренувальних зборах – тоді й помовчимо…».
20 і 27 лютого в рамках 1/16 фіналу Ліги Європи «Чорноморець» зустрінеться з французьким «Ліоном». Переможець двобою гратиме в наступному раунді проти кращого у парі чеської «Вікторії» і донецького «Шахтаря».

 

Володимир ГОРОЩАК, ЗК


20.01.2014 1589 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1069
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1213
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1116
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3253
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2075
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3246

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

770

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1101

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1182

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2467
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6074
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6095
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29825
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

672
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1526
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1740
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23967
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16463
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

789
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1458
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1729
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2725