Вже кілька тижнів журналісти та політичні оглядачі змагаються між собою у спробах знайти красиву і точну аналогію тому, що сталось на опозиційному фланзі української політики. Поглинання «Батьківщиною» кількох солідарних з нею політичних брендів вже порівнювали і з нерівним шлюбом, і зі злиттям (аншлюсом) Німеччини з Австрією у 1937 році.
Ми також придумали порівняння.
Нам цей процес видається все ж таки чимось алхімічним. Хоча, ні, швидше – «тупо» хімічним. Уявляється, як до великої банки з реально крайньо лівою та популістськ… тобто популярною буряковою самогонкою доливають півлітри солодкого націонал-ліберального лікеру. Ну ще й додають півсклянки на смак прокислого імпортного пива з напівстертим «РіП» на денці.
Що маємо у підсумку?
Правильно, - ту саму самогонку. Але з ледь відчутним присмаком позавчорашнього політгламуру.
Можна по різному оцінювати цей дивний купаж чергового і вже звичного для України намагання схрещення вужа з їжаком (ліво-популістичної «Батьківщини» з націонал-ліберальними «Фронтом Змін», «Реформами і Порядком», та уламками правого «РУХу»), можна сперечатися щодо далекоглядності Яценюка та адекватності його дій, але ми хочемо проаналізувати інший аспект. Нам цікаво, що ж тепер робитимуть актори погоріл… тобто деактуалізованого театру на місцях (зокрема Івано-Франківські обласна і міська організації колишнього «Фронту змін»)? Що робитимуть депутатські фракції ФЗ в Івано-Франківських міській та обласній радах?
Зрештою, що робитимуть досить помітні і політично перспективні персони: скажімо, депутат облради Андрій Романчук, який дуже добре знає «хто є ху» в Батьківщині, чи депутати міської ради: Олександр Бубен, Ріяфет Гасимов, Ростислав Кукурудз – підприємці, яким антибуржуазна риторика ліво-популістської «Батьківщини» може колись стати десь посередині горла?
Нагадаємо, що сьогодні міськрадівська фракція «За зміни в Івано-Франківську» наразі має такий склад: Ігор Прокопів, Юрій Петрушко, Ріяфет Садиг огли Гасимов, Олесандр Бубен, Роман Василюк, Сергій Борзов, Ростислав Кукурудз, Сергій Басараб, Олег Гончарук.
Цікаво також – що робитиме такий місцевий «середньоваговик» як Ігор Прокопів. Адже в якості керівника Івано-Франківського облгазу він повністю підпорядкрваний Дмитру Фірташеві, тому самому Фірташеві, у якого, як відомо всім хоч трохи втаємниченим у розклади сучукрполітики, "давні дружні" стосунки з лідеркою Батьківщини Юлією Тимошенко.
«Коли скасовували "Фронт Змін", то зі мною ніхто не радився. Прийняли рішення і все... Я поки що не готовий вступити в Батьківщину, - розповів нам Ігор Прокопів, - Ситуація зараз наступна - відбувася з’їзд і партію "Фронт Змін" "скасували". На сьогоднішній день "Фронту Змін" не існує. Нині я безпартійний і міська організація знівельована, - її немає. "Фронт Змін" це вже історія. Про нього вже нема що говорити».
Прокопів, майже без сумнівів, на наступних місцевих виборах прагнутиме позмагатися за трон Віктора Анушкевичуса, але для цього потрібна підтримка якоїсь партії. До речі, на Галичині «живих» партій лишилося небагато. «Батьківщина», «Свобода», ПР, УДАР... В принципі й все. Зрозуміло, що йти в «Батьківщину» для Прокопіва може означати і те, що треба буде шукати нову роботу. В кулуарах говорять, що його вже чекають в «Свободі». Про політичну безпринципність говорити не будемо (ну де ще, скажіть, окрім України, можливий подібний перехід з ліберальної партії до її антипода – націонал-консервативної, - «з чистою совістю» і без втрати обиччя?)
Вже колишній керівник обласної організації партії "Фронт Змін" народний депутат Володимир Шкварилюк розповів нам про об'єднання на місцевому рівні "Фронту Змін" з "Батьківщиною": "Говорити про те чи це обєднання потрібне чи не потрібне – вже пізно. Вже все відбулося. Відбувася окремо з’їзд "Фронту Змін" і "Батьківщини", потім був об’єднавчий з’їзд, на якому одноголосно було прийнято рішення щодо ліквідації "Фронту Змін" і об’єднання із "Батківщиною". Це вже аксіома".
«Нині за соцопитуваннями спільний рейтинг демократичних сил на 10% випереджає Партію регіонів», - каже Володимир Шкварилюк. Проте в Україні вже є досвід, що злиття партійних проектів зовсім не означає механічне додавання їхніх рейтингів… Інколи на виході і менше стає.
Про долю партійних фракцій в місцевих радах Володимир Шкварилюк розповів: "Є розпорядження лідера партії "Фронт Змін" і є розпорядження голови ради партії "Батьківщина", щоб об'єднати всі фракції у радах. Тобто буде фракція "Батьківщини", у яку входитимуть депутати від колишнього "Фронту Змін" і "Батьківщини. Ми звичайно, що будемо слухатися наше керівництво. У нас на місцевому рівні, слава Богу, проблем немає". Лукавить нардеп щодо «проблем немає» (каже як написано в партійному темнику?), чи не володіє реальною ситуацією в партії на рівні області-міста? Бо яка може бути більша «проблема», аніж демарш партійного лідера міської організації? Щодо розпорядження керівників партій "Фронт Змін" та "Батьківщини" про входження міськрадівської фракції ФЗ до "Батьківщини" Ігор Прокопів зовсім "не в курсі", - він розповів журналістам, що: "У міській раді на даний момент діє фракція «За зміни в Івано-Франківську», ніяких змін немає. І з депутатів ніхто не заявив про вихід чи перехід. Вона працює у повному складі".
Цікаво, що навіть депутати Івано-Франківської міської ради-«фронтмени» не коментують перспективи та плани місцевих партосередків, фрекцій та свої особисті.
Сергій Борзов на наші запитання відповів більш ніж лаконічно: «Я коментувати не буду. У нас є голова Ігор Прокопів. Звертайтеся до нього». Ростислав Кукурудз також, як виглядає, займає пасивну позицію: «Коли все узгодиться і стане на свої місця, ми почуємо як усе вийшло. Наразі йдуть консультації, - у якому саме вигляді і форматі все це має відбутися (розчинення місцевих структур ФЗ в структурах Батьківщини – Фіртка-Магус). Тому вважаю, що мої коментарі зараз будуть передчасними».
Загалом, якщо виходити з класичного розуміння партійних ідеологій, то ліберальний «Фронт Змін» значно ближче до ліберального ж УДАРу, аніж до ліво-популістичної «Батьківщини». Але, без сумніваів, поглинально-об’єднавчі процеси зараз мають одну мотивацію – президентські вибори-2015. Арсеній Яценюк в мовчазному сподіванні, що Юля в 2015 «не гравець», зливає свій майже приватний партійний проект в «Батьківщину» лише з міркувань, що та не має свого кандидата на вибори-2015. А УДАР – має. Тому партійна ідеологія в мотивації дій відійшла на другий план.
Одним з виходів з даної ідеологічно важкої для місцевих «фронтменів» ситуації є примкнути до місцевого УДАРу. Поки що політична сила Віталія Кличка виглядає досить перспективним проектом. Але на Галичині це твердження має певні поправки. Всі пам’ятаємо, як під час виборчої компанії восени 2012 року, лише одним виступом на місцевому телебаченні Тягнибок «зрізав» обласний рейтинг УДАРу чи не на третину.
Ми запитали головного обласного УДАРівця нардепа Романа Чернегу про перспективи можливого входження обласних структур та окремих партійців «Фронту Змін» до УДАРу. Здалося, що навіть саме питання його застало «зненацька». Його відповідь про перспективи «поживитися» партійцями з ФЗ, які входять до партій не з мотивацією «стати в чергу до корита», а з ідеологічних міркувань (хоча це, звичайно, і рідкість), була короткою і пафосною: «Партія УДАР є відкритою для всіх, хто реально хоче змінити Україну, внести нову якість у політику та повернути довіру до влади».
Дмитро Шлемко в цьому пасьянсі (преферансі) нічого наразі не програв – як мінімум залишився «при своїх». «Це закономірний, логічний, обдуманий процес, який обумовлений як бажанням лідерів політичних партій, так і абсолютною більшістю членів партії цих політичних сил, - переконаний Дмитро Шлемко, - Жодних квот щодо вступу і жодних насильних методів у вирішення питань у нас немає. «Фронт Змін» розпустився і на індивідуальній підставі їхні колишні партійці отримують членство у «Батьківщині». Хто хоче – питань немає, хто не хоче – також. Така ж ситуація і на рівні місцевих рад».
«Кожна політична партія має свій статут, свою електоральну базу. Ті, хто говорять, що «Батьківщина» і «Фронт Змін» мають відмінну ідеологію, то вони напевно не читали програм партій, - переконаний екс-секретар обкому КПУ з ідеології, - Насправді і Батьківщина, і ФЗ, і Реформи і порядок – це націонал-демократичні, патріотичні політичі сили. Це вперше в історії Української незалежної держави відбувається об’єднання партій, а не народження якихось карликових проектів. Це ті політичні сили, які дійсно мають свою електоральну базу. Це обєднання для того, щоб можна було йти на вибори і вигравати. Немає жодний ідеологічних розбіжностей, всі політчині сили усвідомлювали на що йдуть. Вони розуміють, що сьогодні треба об’єднуватися заздалегідь, до важливих політчиних подій, а не після».
І на цій «мажорній» ноті можна було б і завершити… Але згадалися слова публіциста Володимира Павліва: «Вибори - це ще одна маніпуляція, яку нам нав'язують. Систему необхідно ламати. Але чи є в Україні контр-системна опозиція? Така яка не прагнула б зберегти систему, а зламати її? Ні, всі наші так звані опозиції нічого змінювати не хочуть. Вони лише хочуть в існуючій системі зайняти місце влади. Тому - для чого ходити на вибори...? Так само нами маніпулють, наприклад, коли реклама нам говорить: Пий ось таке пиво - цим ти підтримуєш Україну! Я принципово не буду пити це пиво з мотивів "підтримати Україну". Не треба грати в ігри, які нам нав'язують - будь то вибори чи "рятування України" пивом. Очевидно, що існуюча зараз в Україні система розвалиться. Не може не розвалитися. Питання тільки - "коли" це станеться. Але чи є в нас зараз напрацювання - що робити далі, на руїнах існуючої системи? Зокрема в тих партій, які називають себе опозиційними? - Немає. Якщо є - покажіть!»
І це щодо різниці між хімією і алхімією. В Україні політика – суцільна хімія. Окрім як «хімічити» політики нічого не роблять і не прагнуть. Вони навіть не знають про існування високої алхімії… Але це вже тема для статті в іншій рубриці…
Аналітична група «Фіртка-Магус»
