Руїни Франківська. Де знайти «те місто»?

У 2011 році мене, як історика, рекомендували українсько-німецькій режисерці Уті Кільтер аби я показав і розказав про будівлі та визначні місця Франика. Ну якщо чисто технічно, то її скоріше цікавила «станиславівська» архітектура, а не «іванофранківська» забудова.

Тоді я ще не мав чарівного браслета-крокоміра, але, думаю, ми находили тоді багато. Відстані від Княгинина до Майзлів і від Лепкого до Шевченка ніби й не катастрофічні, проте й немалі.

Плануючи оптимальний маршрут, я намагався уявити, що мало б бути цікавим мисткині, спробував додати все, що є у нас «німецького» (крім однойменного озера). Тому ми й мандрували між школою (тепер – ліцеєм) №11 та «Кольонією» з усіма її кірхами й т.п., а тепер спробуйте відгадати, що з усіх споруд викликало найбільший захват фрау режисерки?

Не відаю чи здивую вас зараз цим фактом, проте тоді, десять років тому, для мене це було відкриттям і примусило дещо інакше поглянути на місто. До речі, десь на межі 2010-2013 років моє бажання «знищити ото всьо точковим ядерним ударом і збудувати «шось нормальне», змінилося на дещо інші погляди.

Важлива ремарка: руйнувати і бомбити молодий Половський хотів хаотичну забудову. Тому не розпинайте мене)

Так-от, до Ути. Шалений захват у неї викликали купецькі та бюргерські будиночки одноповерхової забудови центру міста та околиць. На той час, коли се воно будувалося, вулиця Липова (тепер Шевченка), до прикладу, була вже скорше другим.

Саме ці будиночки родин торговців, місцевих підприємців, ремісників тощо, творили дух і стиль «того» міста. Саме їх фільмувала і фотографувала з усіх ракурсів режисерка. З-поміж усього іншого її «О, гут!» викликала хіба протестантська кірха та й по всьому.

До чого цей розлогий вступ? А до того, що цією публікацією ми спробуємо започаткувати низку публікацій про ще «той Франик»: місто, в якому жили не вище другого поверху чи мансарди. Місто, яке ми можемо зустріти хіба на колекційних листівках краєзнавців. Місто, якого вже не буде…

Галичани багато уваги приділяють власному житлу. Часто родина все життя будує хату, навіть не розраховуючи в ній сильно пожити. Тому за кожним будинком є історія людей. Сьогодні, про одну із таких історій.


Ліричний відступ №2

Купу років мої друзі та знайомі на запитання «Що взяти на пам’ять з Івано-Франківська?», незмінно чули: «бальзам, звісно!». Так-так, довший час візитівкою міста був саме унікальний «Прикарпатський бальзам» виробництва спиртзаводу «Княгинин».

Історія заводу закінчилася минулого року, у карантинному 2020 році, коротким повідомленням у пресі про те, що «цілісний майновий комплекс з другої спроби за 50% вартості» придбав місцевий забудовник і станом на цю мить там активно ростуть багатоповерхівки. А починалася вона, не мало й не багато, ще у 1878 (саме ця цифра була зазначена на торговій марці).

Проте ще в «Привілеї заснування Станиславова» (від 7 травня 1662) зазначалося:

«На передмісті дозволяю будувати броварні, солодовні, винниці… Даю свободи на …варіння пива, ситіння меду, гнання горілки, продаж їх…».

Як бачимо, передмістя Княгинин, яке зараз є цінним, у першу чергу своєю землею, майже центром, мало давні традиції виробництва алкоголю. 

Під час короткого й дещо загадкового епізоду зміни власника, коли підприємство отримала родина Ліберманів (офіційна назва: «Філіп і Бабетта Ліберман. Фабрика спирту і пресованих дріжджів»). До речі, маємо унікальні кадри 1934 року, де можна побачити саму родину мільйонерів – найбагатших людей Станиславова.

Так от, серед усього «цілісного майнового комплексу», проданого за пів ціни, була і садиба власників заводу (за часів перебування у державній власності – адміністративний корпус). Не зважаючи на гучну назву «вілла», садиба Ліберманів виглядає скоріше скромно, як і вся тогочасна модернова забудова. Саме такі будинки і формували особливий образ «того Франика».

Якщо відірватися від екрана смартфона, гуляючи містом, то упізнаєте цей образ. Але точно вже не конкретно цей, лише його тіні у залишках історичної забудови.

У 2015 громадськість намагалася привернути увагу до проблеми:

«Це унікальний для міста архітектурно-містобудівний комплекс … Серед корпусів є будинки, які беззаперечно є цінною забудовою і потребують внесення їх до реєстру об’єктів культурної спадщини».

Уже тоді зайшла мова про будівництво великого житлового комплексу та перенесення виробничих потужностей у район Хриплина. Далі ж події пішли інакшим сценарієм: завод визнали банкрутом і після тривалої тяганини…все. Наразі про зв'язок з історією нагадує хіба ключик, що є частиною емблеми житлового району, який раніше був частиною радянської міської символіки та бренду спиртзаводу.

Отже, спочивай із миром, садибо Ліберманів.

Шкодую, що не дійшов до неї з Утою Кільтер.


13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2292
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1114
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1420 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2298
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3761
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2722

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

763

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2513

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

933

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1381
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2477
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2545
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19919
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1453
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21450
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9255 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

798
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

718
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1453
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1232
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1614