10 липня в приміщенні Львівської облради відбувся круглий стіл «Волинь – 43» як складова антиукраїнської пропаганди у Польщі».
Модератором зустрічі виступив молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України Михайло Галущак.
Як повідомив історик Роман Грицьків, початок 40-вих років ознакував бажання Польщі відновити свої кордони в межах до 1939 року, було також і намагання поляків захопити території Західної України (негативно зустрітий зі сторони українців) та активізація польських диверсійних груп, зокрема у співпраці із радянськими партизанськими загонами.
Він також зазначив, що зараз важливо стимулювати дослідження, які б постановили, що польська сторона фальсифікує дані та звинувачує українців у геноциді.
Президент Благодійного фонду «Літопис УПА» Микола Посівнич наголосив, що Польща та інші держави (Росія) намагались окупувати українців та асимілювати їх.
Він також відзначив, що заяви президента Польщі є націоналістичними та шовіністичними, а Польща
хоче виставити себе жертвою, вимагає сатисфакції від України у тому числі й грошової;
Голова Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа відзначив, що протиставлення 100 тисяч загиблих поляків та 5 тисяч українців – це усвідомлене спекулювання.
Історики також відзначають, що жертв Сагрині з числа українців набагато більше, аніж закарбовано на пам’ятнику, на Холмщині багато сіл, де було закатовано українців.
Голова Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння» Соломія Риботицька підсумовує, що стосунки України та Польщі – свого роду гібридна війна.
«Якби не заява президента Порошенка – вся Україна не знала б про трагедію Сагрині. Президент надав потужну моральну підтримку українцям, що проживають у Польщі, тим, які бояться говорити, що вони українці», – каже вона і відзначає, що потрібно бути вищим за політичні конфлікти та не маніпулювати історією України.
за матеріалами Кулемет
