Попри гучні заяви та сподівання ворога захопити країну у найкоротші терміни, наші захисники гідно тримають оборону.
У боротьбі за право жити об’єдналися діти та старенькі, жінки та чоловіки, передає Фіртка.
Серед лав захисників й працівники виконавчого комітету та комунальних підприємств. Так, один з тих, хто змінив костюм на піксельну форму — заступник міського голови Петро Шкутяк.
Як і чому багатодітний батько та учасник АТО вирішив знову відправитися туди, де гаряче і як має жити тилове місто — читайте в інтерв’ю.
Ви багатодітний батько, а ще й інвалід війни 2 групи. І за законодавством маєте право не йти воювати. Однак, вже не вперше вирушаєте в зону бойових дій.
Як ви наважились знову поїхати на фронт?
У мене був досвід війни. Російські війська тоді ще стояли під Києвом, тому я вирішив, що буду корисним у війську.
У мене був досвід війни. Російські війська тоді ще стояли під Києвом, тому я вирішив, що буду корисним у війську.
Івано-Франківськ — український тил. Кожен намагається долучатись до допомоги, волонтерити.
Чи надходить до вашого підрозділу допомога від тилових міст (Франківська, зокрема) і чи відчутна вона?
Чи надходить до вашого підрозділу допомога від тилових міст (Франківська, зокрема) і чи відчутна вона?
Дуже багато допомоги надійшло з Івано-Франківська у наш підрозділ. Всі потреби були забезпечені: від машин, дронів, тепловізорів до простих побутових потреб. За це я дуже вдячний всім, хто допомагав.
Допомагали всі: від фізичних осіб — до великих установ.
Чи було щось із волонтерської допомоги, чого не очікували та були приємно вражені отримати?
Так. Наприклад, енергетичні батончики з гімназії №1. Також відро меду від родини. І ще... Сало з цибулею від мами.
Насправді радий був усьому, що передавали. На перших порах це вирішувало багато питань.
Івано-Франківськ, попри війну, намагається продовжувати «жити». Проводять доброустрій, працює економіка: люди ходять на роботу, без пишнот — та все ж святкують дні народження, весілля.
Івано-Франківськ, попри війну, намагається продовжувати «жити». Проводять доброустрій, працює економіка: люди ходять на роботу, без пишнот — та все ж святкують дні народження, весілля.
Чи не дуже резонує це для тих, хто на фронті?
Мирне місто дуже резонує з прифронтовими, тим паче з фронтовими містами. Я щасливий з того, що Франківськ живе, так і має бути.
Мирне місто дуже резонує з прифронтовими, тим паче з фронтовими містами. Я щасливий з того, що Франківськ живе, так і має бути.
Війна забирає людяність, природні бажання, традиції, звички. Для мене у певний час, було дуже важливо не втратити зв'язок з домом, з життям до війни, з тими, кого любиш і з містом, у якому люблю жити.
У певний момент страшенно захотів додому і цим жив, це і тримало на плаву. Тому я дуже радий бачити наше місто і щасливий, що у ньому є життя.
Чи бували ваші побратими в Івано-Франківську? Як відкликаються про місто?
Всі солдати, які були в Івано-Франківську розповідають про наше місто з захватом — і це дуже приємно слухати.
Чи бували ваші побратими в Івано-Франківську? Як відкликаються про місто?
Всі солдати, які були в Івано-Франківську розповідають про наше місто з захватом — і це дуже приємно слухати.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
