Гайдук Ярослав Олегович – лікар хірург проктолог медичного центру Оксфорд Медікал
Про патологію заднього проходу не прийнято розмовляти на світських бесідах чи посиденьках із друзями. Пацієнти звикли замовчувати проблему, при цьому шукаючи порятунок в анонімних чатах та методах народної медицини. На жаль, це призводить до загострення питання геморою та анальних тріщин.
Тріщина заднього проходу – друга за поширеністю проктологічна патологія у світі. Першість, звісно ж, зберігається за відомим нам гемороєм. Нестерпний біль і спазм, боязнь походу до вбиральні, кровотеча з заднього проходу – ці жахи супроводжують пацієнтів, які обирають шлях «терпіти», а не «лікувати».
Якщо ви досі не наважуєтесь звернутися до лікаря, пропоную ознайомитися із цією статтею, де ви дізнаєтесь кілька ключових моментів етіопатогенезу, клінічної картини та особливостей лікування тріщин заднього проходу.
Анальна тріщина – що це?
Анальна тріщина – це дефект слизової оболонки заднього проходу у вигляді лінійного розриву. Характерними патологоанатомічними особливостями анальних тріщин є наявність дна, країв рани, гострих кінців.
Найчастіша локалізація тріщин – по 6 годині за умовним циферблатом, або точніше у ділянці задньої спайки. Здебільшого тріщини поодинокі, але ми неодноразово діагностували комбіновані тріщини, що може бути проявом таких захворювань, як НВК, хвороба Крона та інші, але про це ми поговоримо пізніше ☺
Якими бувають тріщини заднього проходу?
Тріщини бувають гострими або хронічними. Гостра тріщина – це свіжий дефект, який в 90% випадків можна ліквідувати консервативно. Якщо тріщина турбує понад 3 місяці і під час кожної дефекації заново розривається – це хронічна тріщина.
Патологічно змінені тканини при хронічних тріщинах представлені щільною неоформленою сполучною тканиною, тобто відбувається рубцювання. Рубцева тканина не здатна розтягуватися і повертатися до нормальних розмірів, як нормальна шкіра, тому при надмірних потугах тріщина розривається.
Які причини розвитку анальних тріщин?
Раніше лікарі схилялися до інфекційної теорії розвитку анальних тріщин та проблематики неправильної гігієни відхідника. На сьогодні це питання вивчене більш досконало, тому варто звернути увагу, що:
- До розвитку тріщин більш схильні жінки: постійний прилив крові до органів малого тазу, надмірна вологість промежини під час менструації, схильність до закрепів у другій фазі МЦ за рахунок дії прогестерону, підвищення тиску в малому тазі під час вагітності і звісно ж розриви під час потуг у 2 періоді пологів.
- Існує момент анатомічних особливостей, які провокують захворювання: ампула прямої кишки може мати циліндричну форму (більш оптимально для пацієнта) або розширену (ампуловидну). Саме пере розтягнення стінок ампули є першою ланкою рефлекторного акту, який завершується позивами до дефекації. В розширеній ампулі формується більший та твердіший каловий конгломерат, який на виході травмує стінки сфінктера і часто призводить до появи тріщин. Така ж історія стосується доліхосигми.
- Сидячий спосіб життя та відсутність клітковини у раціоні є першопричинами закрепів. Коли кал застоюється у кишківнику, вода постійно всмоктується і формується твердий кал, який під час дефекації травмує слизову та стінки відхідника.
- Звичка брати у вбиральню гаджет «щоб не було нудно» - одна з проблем 21-го століття. Людина, не усвідомлюючи того, засиджується на унітазі, при цьому тиск в органах малого тазу значно підвищується. Формується цілий «букет» проктологічних захворювань у зовсім юних пацієнтів.
Яку роль відіграє закреп?
Закреп – це загальний термін, який охоплює низку станів, коли суб’єкт незадоволений своєю можливістю сходити в туалет. Симптоми закрепу можуть включати:
- нечасте випорожнення (зазвичай менше 3 випорожнень на тиждень);
- твердий стілець, який виходить з зусиллями пацієнта;
- потребу надмірно напружуватися (або потребу в ручних маневрах, що частіше буває при ректоцеле, і є зовсім іншим станом, але про це пізніше);
- відчуття неповного випорожнення;
- надмірний час, проведений в туалеті.
Закреп супроводжує численні проктологічні захворювання, про що ми, лікарі-проктологи, пишемо численні статті та роз’яснення.
Як відрізнити симптоми анальної тріщини відінших захворювань?
При тріщинах заднього проходу провідне місце займають три симптоми:
- БІЛЬ. Особливостями болю при тріщинах є його періодичність: біль виникає під час дефекації і від кількох хвилин до кількох годин опісля. Біль напряму пов’язаний із актом дефекації і е виникає самостійно. Біль може іррадіювати у поперек, здухвинні зони, зону стегон. Тривалий біль призводить до формування кортико-вісцерального рефлексу: коли пацієнт відчуває болі під час походу в туалет при ВІДСУТНОСТІ органічної патології.
- КРОВОТЕЧА. Щоб відрізнити кровотечу при анальній тріщині від кровотечі з інших відділів травного тракту, варто знати, що кров з’являється тільки під час дефекації, при завершенні процесу, об’єми крові мізерні (кілька крапель в унітазі або на туалетному папері), колір яскраво-червоний.
- СПАЗМ. Спазм є головною проблемою, що створює так зване «порочне коло»: сфінктер надмірно стискається і посилює травматизацію стінок анального каналу при дефекації. Також в рази посилюється біль та тиск в судинах малого тазу.
Чим небезпечні тріщини анального проходу?
Одним із основних і найнебезпечніших ускладнень анальної тріщини є гострий парапроктит. Патогістологічно тріщини є вхідними воротами для інфекцій, в тому числі умовно-патогенних збудників. Проникнення інфекції несе за собою погіршення стану пацієнта, запалення тканин і нагноєння. Гострий парапроктит є невідкладним станом, який наразі лікують стаціонарно в негайному порядку.
Першими тривожними симптомами гострого парапроктиту є:
- місцевий пульсуючий біль;
- набряк перианальної зони;
- різке підвищення температури тіла;
- позитивний симптом «флуктуації».
Як лікувати анальні тріщини?
Головним завданням лікаря є усунення неприємних симптомів та відновлення нормального стільця пацієнта. Місцеве лікування гострої та хронічної анальної тріщин відрізняється, але суть ліквідації причини одна: лікування закрепу. Лікар призначає відповідне харчування, корекцію питного режиму, лікувальний масаж живота, послаблюючі засоби, очисні клізми.
Наступний етап – лікування самої тріщини. Гострі тріщини лікуються здебільшого консервативно. В випадках стійкого спазму сфінктера, лікар визначає подальшу тактику його ліквідації (ін’єкції анестетиків, сфінктеротомія і тд).
Хронічні анальні тріщини необхідно лікувати хірургічним шляхом. Здебільшого лікарі-проктологи вдаються до оперативного висічення анальної тріщини із залученням радіохвильового скальпеля. Процедура виконується під місцевим знеболенням і виконується амбулаторно, тобто не потребує госпіталізації пацієнта у стаціонар.
Головне, що варто розуміти пацієнту: не бійтесь лікарів. Ми надаємо професійну медичну допомогу, яка усуне ваш біль та ваші страждання. Самолікування може принести небезпечні наслідки, чого ми не допустимо.
Будьте здорові!
Партнерський матеріал
