Роберто Козака називають латиноамериканським Шиндлером. Дипломат українського походження врятував близько 30 тисяч людей.
Про масштаби його діяльності не підозрювала навіть штаб-квартира організації в Женеві та звільнені ним в'язні, а його вчинок залишався таємницею 40 років, пише Фіртка з посиланням на 24 канал.
Роберто Козак був сином українських емігрантів. Він працював інженером у Буенос-Айресі та випадково натрапив на оголошення про роботу в міграційній організації. Його прийняли, а щоб він набрався досвіду – відправили на кількарічне стажування у Європу. У той же час з Чилі надійшло багато даних про запити на політичний притулок, тому Роберто полетів до Сантьяго, щоб очолити місію порятунку політичним в'язням. Соціальні потрясіння у Чилі відбувалися через прихід до влади шляхом державного перевороту Августо Піночета. У країні запанувала справжня диктатура.
Перш ніж приступити до економічних реформ, він вирішив прибрати всіх ідеологічних противників – комуністів та соціалістів. У країні діяло понад 80 центрів попереднього ув’язнення, де затриманих піддавали тортурам.
Відразу після перевороту Роберто Козак почав відвідувати центри попереднього ув’язнення і зустрічатися з арештантами. Спільно з іншими співробітниками посольств і католицькими організаціями складав списки затриманих. Найчастіше сім’ї в’язнів дізнавалися про долю зниклих родичів саме від нього. Дипломат налагоджував дружні зв'язки з військовими, поліцією, політиками та чиновниками, щоб отримати дозвіл на відвідування таборів. А щоб отримати списки політв'язнів запрошував їх на свою віллу, влаштовуючи розваги.
Наступним етапом була віза для ув'язнених та підпис про звільнення. Аеропорт був під контролем секретної поліції, тому Козак особисто супроводжував чилійців до самісінького трапа літака, чекаючи доки судно здійметься в повітря. Серед врятованих була й майбутня президентка Чилі – Мішель Бачелет. За 5 років Роберто Козак допоміг звільнити та вивезти з країни 25-35 тисяч політичних в'язнів. Попри масштаби цієї гуманітарної місії про благородну роботу дипломата знали одиниці.
На початку 90-х років разом зі своєю дружиною Роберто приїхав до України в село Палагичі в Івано-Франківській області. Там знайшов батькове свідоцтво про народження та навіть хату, в якій той мешкав. За словами Роберто, він завжди пишався своїм корінням та добре усвідомлював, що означає мати прізвище "Козак".
