Сірі комунальні кардинали: хто і як витрачає гроші громад

 

Івано-Франківськ. Фото Олександр Ільченко
 
 Фіскальна децентралізація збільшила місцеві бюджети і водночас покращила апетити муніципальних чиновників та місцевих депутатів. Комунальні підприємства приваблюють ділків, бо там досі можна організовувати схеми розкрадання.
 

Постачання води в домівки, вивезення сміття, облаштування парків, організація похоронів, ремонт доріг — майже непомітні речі для більшості громадян.

 

Крім коштів, які сплачують мешканці за отримані послуги, комунальні підприємства отримують немалі гроші з місцевих бюджетів.

 

Зазвичай місцеві ради поповнюють статутний капітал цих підприємств на десятки мільйонів гривень. Проте контролювати рух таких коштів може далеко не кожен.

 

Часто комунальні підприємства надають послуги через підрядників, яких відбирають без тендерів з числа друзів чи політичних партнерів.

 

Так підприємства громади стають інструментом для корупції та оплати політичних дивідендів партнерам як розрахунок за "правильні" голосування.

 

За даними міських рад, тільки в обласних центрах створено понад 800 комунальних підприємств, які акумулюють майна на мільярди гривень. Усі вони повинні надавати якісні послуги або заробляти кошти для громади.

 

Загадкові комунальні підприємства

Як знизити корупційні ризики в роботі комунальних підприємств і зробити їх більш ефективними? Публічність — найпростіший та найефективніший крок. Однак наскільки публічні українські комунальні підприємства?

 

Аби це з'ясувати, Інститут політичної освіти, Український незалежний центр політичних досліджень, Центр політичних студій та аналітики (Івано-Франківськ) у партнерстві з "Transparency International Україна" у липні 2016 року провели дослідження щодо публічності роботи комунальних підприємств.

 

У рамках дослідження було обрано вісім обласних центрів: Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Тернопіль, Хмельницький, Львів, Луцьк та Рівне. Дослідження передбачало аналіз роботи комунальних підприємств на відповідність 20 індикаторам прозорості та підзвітності.

 

Індикатори були різні: наявність сайту підприємства, оприлюднення статуту, декларації про доходи керівника, контактів, публікація щорічних фінансових планів та звітів, аудиторських висновків, інформації про тарифи та угоди на підряди.

 

Також аналізувалися документи, які регламентують порядок роботи підприємства, зокрема, призначення директора та заміщення вакантних посад через конкурс.

 

Підприємство могло отримати максимум 40 балів, проте стільки не набрало жодне з них. Лідером стала "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" з Івано-Франківська — 23 бали. Більшість інших заледве дотягували до 15 балів.

 

Середні оцінки по кожному місту доволі депресивні. Найменша середня оцінка — в Ужгороді — чотири бали, найбільша — 12,2 — в Івано-Франківську.

 

 

Що можна дізнатися про комунальні підприємства будь-якого міста? Зазвичай інформація зводиться до того, що підприємство існує і воно щось робить.

 

Якщо проаналізувати сайти міськрад та комунальних підприємств і зробити офіційні запити, то можна отримати інформацію про перелік підприємств, створених у місті, рішення про їх створення, їх статути та юридичні адреси.

 

Іноді комунальні підприємства оприлюднюють інформацію про керівництво та штатний розпис. Отримати ж копію контракту з директором підприємства, розмір його зарплати та умови нарахування премій і надбавок непросто. Таку закритість називають таємницею фірми.

 

Крім того, підприємства оприлюднюють щорічні фінансові плани та звіти про їх виконання. Проте ці дані зазвичай поверхові. У звітах подається інформація про власний капітал, чистий дохід, фінансовий результат від операційної діяльності, довгострокові та поточні зобов'язання, елементи операційних витрат.

 

Висновок з документів такий: заробили мало, витратили значно більше, тому дайте грошей з міського бюджету на поповнення статутного капіталу.

 

Області темряви

Найбільший страх комунальних підприємств — звіт про гроші. Про зовнішній незалежний аудит підприємств з мільйонними бюджетами можна говорити лише пошепки, адже таку процедуру у 2015 році пройшли лише два підприємства.

 

Отримати ж доступну інформацію про формування тарифів на послуги під силу лише фахівцям та інколи депутатам — для громадян такі дані не оприлюднюється.

 

Комунальні підприємства могли б ефективніше використовувати кошти з місцевого бюджету і власні кошти, якби проводили допорогові закупівлі (товари і послуги на суму менше 200 тис грн та роботи — менше 1,5 млн грн) через систему ProZorro.

 

Проте, наприклад, в Івано-Франківську її для допорогових закупівель не застосовує жодне комунальне підприємство. Це може свідчити про намагання залишити корупційні можливості у закупівлях через укладання прямих договорів.

 

Зробити роботу КП прозорішою могли б декларації про майно, доходи, витрати та фінансові зобов'язання керівників. Директори зобов'язані подавати їх у відділ кадрів, але цю інформацію вони, як правило, не оприлюднюють. Так, лише п'ять керівників львівських комунальних підприємств оприлюднили свої декларації.

 

Ще гірші справи в сегменті кадрових конкурсів. Дізнатися, хто, коли і на основі яких критеріїв набирає працівників на керівні посади в комунальні підприємства, не може ніхто. Лише при кількох підприємствах створені наглядові ради. Втім, переважно це лише консультативні, дорадчі органи, а не органи управління.

 

Керівників міських комунальних підприємств призначає міський голова без конкурсу, на основі власних вподобань. Критеріями відбору часто є однакові партійні квитки, дружба, досвід організації корупційних схем чи лояльність. Такий механізм призначення дозволяє укріплювати адміністративну вертикаль мерії.

 

Переважно ні депутати, ні журналісти, ні громадськість не мають зручного доступу до інформації та механізмів контролю за комунальними підприємствами. Акти про виконання робіт та проектно-кошторисна документація — теж з грифом "таємниця фірми", тож часто результати роботи підприємств помітні тільки на папері.

 

Який вихід

Єдиний шанс розірвати кругову поруку закритості та корупції — обирати керівників за конкурсами. Наразі так діють у Луцькій та Київській міських радах.

 

Необхідно створювати дієві наглядові ради при підприємствах, залучати до них незалежних професіоналів і депутатів. Зокрема, наглядові ради почали створювати Івано-Франківська і Чернівецька міськради, та лише як дорадчі органи.

 

Також важливо визначити перелік інформації, яку слід обов'язково публікувати на офіційних сайтах. Це вже зробили Івано-Франківська та Рівненська міські ради. Перелік інформації повинен бути широкий: від контрактів керівників підприємства до договорів підрядів, актів виконаних робіт, детального фінансового звіту.

 

Новим стандартом для міських рад мусить стати незалежний зовнішній аудит найбільших комунальних підприємств. Депутати, журналісти та громадяни повинні мати інформацію про реальний стан справ на підприємствах громади.

 

Зокрема, Івано-Франківська міськрада вже провела закупівлю такої послуги для найбільшого підприємства через систему ProZorro.

 

Товари, послуги та роботи навіть на невеликі допорогові суми повинні закуповуватися через систему ProZorro. Це не тільки зекономить кошти, а й підвищить ефективність їх використання та покращить якість виконаних робіт.

 

Замість висновку

Фіскальна децентралізація збільшила місцеві бюджети і водночас покращила апетити муніципальних чиновників та місцевих депутатів. Закриті інструменти адміністративного ресурсу — комунальні підприємства — приваблюють місцевих політиків, бо там досі можна легко і непомітно організовувати схеми розкрадання.

 

Ремонт доріг, харчування дітей у школах, благоустрій парків відбуватимуться й надалі. Проте якою буде ефективність надання цих послуг, якість робіт, а також рівень корупції, залежить від реформи управління комунальними підприємствами.

 

Іван Лукеря, експерт Українського незалежного центру політичних досліджень, Тарас Случик, експерт Інституту політичної освіти, УП


Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1241
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1359
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1214
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3339
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2153
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3325

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

852

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1180

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1258

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2548
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

417
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6158
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6166
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

520
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

773
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1602
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1819
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16538
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

876
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1542
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1805
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2806