ШІСТЬ ЗАПИТАНЬ Михайлові Вишиванюку

Михайле Васильовичу, Ви на початку посівної почали таку кампанію, очевидно спрямовану на те, щоб скоротити площі необроблюваних земель, з вилучення занедбаної землі навіть з приватної власності і передачу її новим власникам. Чи є вже якісь результати таких дій?

 

Ця робота продовжується. Процеси рухаються. Є і результат – на 18 тисяч гектарів необробленої землі стало менше. А та що не оброблюється далі – складаються акти, людей попереджують, - не зробили, - штрафують, - ігнорують далі, - подаємо в суд. І через суд вилучаємо землю. Земля – це загальнонародна власність.

І немає ні одної держави в світі, де б дозволялося так нераціонально використовувати землю. В усіх державах світу передбачено механізм вилучення землі в «нерадивих» господарів.

Всюди є закон про дотримання екології, про нерозповсюдження бур’янів – те що маємо зараз в Рожнятівському районі. Тут дійшло до того, що на полях там цілі плантації отруйної рослини - борщівника Сосновського. Опік від цієї рослини як від напалму – хімічної зброї, що заборонена в світі. І десятеро людей з такими опіками потрапило до лікарні. То що, спостерігати за цим? Однозначно, що ні. Тому розмови про демократичність чи недемократичність вилучення землі в таких «господарів» ми завешуємо. Починаємо діяти.

Найближчим часом будуть звільнені з займаних посад керівники районного рівня, які допустили масове розповсюдження на землях своїх районів борщівника Сосновського: відповідальні за сільське господарство заступники голів РДА Рожнятівського, Тисминецького, Рогатинського та Надвірнянського районів, а також начальник управліня сільського господарства Рожнятівської райдержадміністрації, де ситуація найгірша.

Немає їм там що робити. Колись за такі бур'яни судили. Це повна безвідповідальність керівників.

 

Зараз багато точиться розмов про початок другої хвилі світової кризи: невідомо, що буде в США – чи дозволить Конгрес збільшити межу запозичень уряду від ФРС, чи буде в США дефолт, в Європі також безрадісно – Греція, Португалія, Іспанія, Італія також в переддефолтному стані. На цьому фоні які перспективи в України? І що би ви порадили українцям, як готуватися до гірших часів – що заощаджувати: валюту, золото, гречку?

Всі ці розмови про дефолти, про кризу – це «від  лукавого». Все потуги валютних спекулянтів.

Щодо мене –  заощаджую у всьому потрохи. Основна валюта, де треба зберігати заощадження – це наша українська гривня.

Я не маю якихось великих заощаджень, – зовсім потрохи відкладаю «від відрядження до відрядження»...

От наші люди почали на фоні таких чуток спекулянтів «заощаджувати» гречку – а в них ту гречку міль поїла…)) І самі не заощадили, і дефіцит створили – ціни підняли, і гроші втратили.

На чорний день, дай Бог, щоб він не настав ні в кого, якийсь мінімальний резерв повинен бути. Але на все життя запасу зробити неможливо…

 

В Європі колись стали на шлях створення мульткультурного суспільства, планували асимілювати людей інших культур. Але недавно вже Ангела Меркель і Ніколя Саркозі зробили заяви, що ідея мультикультурності зазнала краху. Починають ставати знову актуальними праві націоналістичні партії. Останнім часом в Івано-Франківську, та й в Україні загалом, з’являється все більше людей інших рас і національностей – негрів, арабів, азіатів, які часто залишаються тут жити… Кажуть, що, кажімо, в Брюселі, столиці Бельгії, зараз новонародженим хлопчикам найчастіше дають ім’я Магомет.  Яке ваше ставлення до таких процесів?

Українці також їдуть на заробітки в Італію, Португалію. Ми ж не сприймаємо позитивно, якщо там хтось на українців дивиться зверхньо?

Будь-які заяви, які розділяють і розрізняють людей є неприйнятними.

Ті заяви, що їх зараз дехто в Європі робить – це навіть не націоналістичні, а расистські заяви. Бог створив людину і землю. І сотворив Він землю для всіх. А границі створили вже люди.

Ми повинні дотримуватися тих засадничих положень, що закладені в Хельсинській угоді, в якій говориться, що кожна людина має право жити там, де вона хоче. І ми, якщо називаємо себе демократами, а не скочуємося в расизм і в фашизм, то повинні дотримуватися цих норм.

Ми підходимо до загальносвітових проблем. Зараз в Африці близько 500 тисяч дітей на грані голодної смерті. Допомагати треба, а не шукати хто, яка нація, винна в моїх проблемах. Так світ може дуже далеко зайти. Що стосується Івано-Франківщини, то я не бачу в нас таких проблем.

Є ж моделі де відсутнє питання пділу за національностями. Я був в свій час в Сінгапурі – чотири мільйони населення, чотири державні мови. І всі раси, всі національності живуть і навіть не знають, що за національною і расовою ознакою можуть бути конфлікти.

Інший приклад – Осло. Тут живе 130 національностей. І всі живуть у взаємній повазі і атмосфері взаємної підтримки, привітності. Все залежить від політичної культури людини. А якщо ми починаємо шукати, що ніби то нам хтось щось винен, особливо іншої національності, то це – дикунство.

 

В Україні, на Сході, існує такий міф, про якусь особливість Західної України, її людей. Що тут живуть більш релігійні, моральні і культурні люди. Що ми є більші патріоти України. Що тут, на заході, є якась особлива ментальність. Ваша думка про цей міф? Чи має він основу під собою?

 Цей міф, що ми є «П’ємонтом демократії» створили ми самі. А насправді в багатьох питаннях ми багато в чому відстаєм.

Я от думаю після Дня Незалежності зібрати голів райдержадміністрацій і мерів міст – зробити екскурсію по Сходу України. Хай подивляться на економіку, на те, як потужно розвивається регіон.

Ментальність – це дуже мінлива субстанція. Я, скажімо, 35 років тому, в радянські часи прочитав Моральний кодекс будівника комунізму і думав, що це програма фактично побудована на Божих Заповідях. Але на благих намірах, як ми переконалися, коли отримали більше інформації, вистелена дорога в пекло.

А хто міг подумати ще двадцять років тому, що над Луганськом буде висіти синьо-жовтий прапор. А чи міг хтось передбачити, що в Донецьку під час гри «Щахтаря» весь стадіон буде в синьо-жовтих прапорах?

Є проблема, що ми щось хочемо нав’язати. Треба їздити одні до одних в гості. Діти зі Східної україни – до нас, наші діти – в Донецьк, в Луганськ. Ми повинні бачити, що всі українці нормальні люди. І ніхто не є більшим патріотом, чи має більш правильні погляди. Ми – єдина країна, ми повинні це усвідомити.

 

 

Ми всі 20 років незалежності України постійно говоримо про реформи. Але реформи не йдуть. В чому причина? 

Потрібно, щоб влада була владою. Бо ми всі 20 років у виборах. Боїмося непопулярних кроків, бо весь час в нас вибори, весь час ми заграємо з виборцем.

От в Польщі – прийшов Бальцерович, провів реформи, і – де ми, а де Польща? Польща пішла далеко вперед. Бальцеровича спочатку сварили за непопулярні реформи, а зараз він в поляків національний герой.

При  цьому влада в максимальній мірі повинна передавати свої повноваження громаді. В нас старше покоління привикло, що «мені все має дати влада», «мені положено…» Колись навіть називали заробітну плату «получкою». І люди думали, що її треба не «заробляти», а «получати»)) Незалежно від результатів праці. Місяць пройшов – «получив»))

Тому ми повинні міняти психологію. Ми повинні ставити завдання, приходити до розуміння як виконати це завдання. І, найголовніше, - мати волю до виконання завдання, волю до реформ.

Зараз, скажімо, готується потужна реформа – Адміністративна реформа, в якій максимально багато повноважень буде віддаватися на рівень місцевої громади. І саме громада буде думати, вирішувати питання бюджету, питання доріг, охорони здоров’я, будівництва.

Я вже приводив приклад села Новиця Калуського району. Голова сільської ради почав хвалитися яку вони церкву побудували, як громада провела капітальний ремонт школи, як впорядкували територію і каже: «Михайле Васильвичу, допоможіть нам завершити ремонт Будинку культури, якому в наступному році буде 60 років». Не: «зробіть нам», не «дайте грошей», а – «допоможіть завершити». Подивіться інший приклад – як громада зробили будинок культури в Обертині. Це справжній палац. Ось це є приклади зміни психології. Це – основа успішних реформ.

А я пам'ятаю інший приклад – ще в радянські часи, в селі П’ядики ми прокладали асфальт. Привезли останню машину пізно, коли вже робітники пішли з роботи, і щоби не втратити той асфальт, я став з головою парторганізації, головою сільради і прямо газді під хату розкидаємо асфальт, а він стоїть – руки за спину заклав і каже: «Хлопці ви мені тут коло моєї хати грубше кладіть асфальт!» Замість того, щоб взятии лопату і помогти. От реформи повинні починатися з цього. З розуміння, що ми всі відповідальні за розвиток держави, громади. От в цьому наша проблема – змінити психологію споживача на психологію БУДІВНИЧОГО.

Я за передачу влади максимально на органи місцевого самоврядування.

 

Ви з завтрашнього дня у відпустці. Куди плануєте поїхати? Чи  вас є якісь бажання - куди б ви хотіли поїхати відпочити, - хтось хоче на море, хтось в пізнавальні тури, хтось в гори, скажімо на Тібет...

…Я був на Тібеті. Це дуже цікава країна, там особливі відчуття... Туди тягне ще раз поїхати і я обов'язково там ще раз побуваю, але поскільки відпуск в мене цього разу всього навсього трохи більше тижня, ще й так випадає, що під час відпустки є пару робочих моментів - відпустка ніби то підписана, але ще кілька днів треба буде потратити на роботу. Тому, реально в мене відпустка буде один тиждень.

І на цей тиждень я поїду до внуків на море. А от куди саме поїдуть внуки на море, то вони мені це скажуть сьогодні ввечері. На цей раз вирішують вони. Нажаль не вийде поїхати зі всіма внуками (їх в мене п’ять) -  цього разу буду з двома. Поки що знаю тільки, що їду на море...))


20.07.2011 2357 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1217
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1332
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1196
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3320
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2138
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3308

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

832

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1163

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1242

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2535
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

390
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6139
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6154
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

492
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

751
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1584
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1799
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16522
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

856
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1523
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1789
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2787