Схуд у неволі на 30 кілограмів. Дружина воїна Ігоря Чернявського з Франківщини — про російський полон і обмін

Військовослужбовця Ігоря Чернявського з Івано-Франківщини 21 місяць утримували в російському полоні. 31 травня 2024 року він повернувся додому.

За майже два роки у неволі боєць схуд на 30 кілограмів, має проблеми зі слухом, зором та хребтом. Зараз Ігор Чернявський перебуває на реабілітації. У рідному Рогатині воїна чекає його дружина Наталія.

Про те, як чоловік потрапив в полон, два роки боротьби та очікування, а також про омріяне повернення Ігоря додому Суспільному розповіла Наталія Чернявська, передає Фіртка.


"Мій чоловік насправді сильна людина"

31 травня 2024 року журналісти зробили фото, на якому Ігор Чернявський після майже двох років полону стоїть на рідній землі із синьо-жовтим стягом в руках. Перше, що зробив військовий, помолився.

"Мій чоловік — насправді сильна людина. Я дуже ним пишаюся. Він — патріот і лідер. Навіть коли Ігор вийшов, і там відзначився з прапором. Є його фотографія. Чоловік сказав: "Я вийшов і молився. Так молився, а мене сфотографували", — розповідає дружина військового Наталія Чернявська.

Наталія та Ігор Чернявські — понад 20 років у шлюбі. Подружжя має двох синів. Жінка описує свого чоловіка як сильну особистість та лідера. Вона пригадує: на початку повномасштабного вторгнення Ігор розумів, що йому доведеться йти на фронт.

Коли у березні 2022 року він отримав повістку, то зібрав речі й поїхав захищати Україну.


Потрапив у полон через два дні після дня народження сина

Боєць воював у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". Влітку 2022 року він служив на Донеччині.

"Їм треба було дуже далеко йти, щоб подзвонити. Ігор зателефонував востаннє 7 серпня 2022 року. У нашого старшого сина був день народження. Чоловік привітав його, ми з ним поспілкувалися.

Ще 8 серпня Ігор передав, що в нього все добре. 9 серпня на зв'язок не вийшов, а 10 серпня я дізналася, що він потрапив у полон”, — пригадує Наталія Чернявська.

Того дня жінка побачила фото свого чоловіка в російському Telegram-каналі. В дописі йшлося, що Ігоря Чернявського та ще двох військовослужбовців, які перебували з ним на позиціях, росіяни взяли в полон.

"Це був, напевно, найбільший стрес, який я мала в житті. У мене просто була істерика. Я кричала, плакала, не могла усвідомити, що це дійсно відбувається з нами.

Перші дні, місяці були найважчими, тому що я не розуміла, що робити, куди писати, куди бігти. Не могла спати, сон пропав, апетит пропав. А їсти треба, є діти вдома, потрібно поприбирати, треба встати, щось зробити, а бажання ні до чого немає", — пригадує Наталія Чернявська.


"Підтримувала надія, що скоро все має закінчитися"

Триматися упродовж майже двох років Наталія Чернявська змогла завдяки підтримці рідних та жінок, які також чекали з полону своїх чоловіків. Вона надсилала звернення в СБУ, військову частину "десятки", координаційний штаб, Офіс президента, прокуратуру, Червоний Хрест, ООН, до уповноваженого з прав людини, Папи Римського.

Разом з іншими дружинами військових жінка їздила на зустрічі з омбудсманами різних країн та представниками координаційного штабу, а також виходила на мирні акції в різних містах, щоб привернути увагу до військовополонених.

"Я писала-писала. Всі спершу відповідали, що він, ймовірно, в полоні. У 2023 році РФ через Червоний Хрест офіційно підтвердила, що Ігор — у неволі. Я думала: якщо Росія підтвердила, то ось-ось його випустять.

Але ще один рік минув, поки його звільнили. Підтримувала надія, що скоро чоловіка мають відпустити, скоро все має закінчитися", — розповідає Наталія Чернявська.


"За один вечір хотілося все розповісти"

15 травня 2024 року Наталія Чернявська востаннє зустрічалася з представниками координаційного штабу, а 31 травня їй зателефонував Ігор і повідомив, що він — в Україні.

"Сказав: "Я вже є, мені дали телефон, я його заряджу і тоді тебе наберу". І десь вже увечері, о 23:00, ми з ним поговорили. Не знали, з чого почати, стільки всього за два роки сталося, змінилося.

За один вечір хотілося все розповісти. Відчула радість, полегшення, що це все закінчилося, і не могла повірити, що цей день настав", — пригадує Наталія Чернявська.


Схуд у полоні на 30 кілограмів

Зі слів дружини військовополоненого, за два роки російської неволі Ігор схуд на 30 кілограмів, зараз в нього — проблеми зі слухом, зором, зубами та хребтом.

"Він важив 90 кілограмів, а повернувся з вагою 60. Хребет болить, спина дуже болить, стояти тяжко. Коли трошки довше постоїть — дещо ноги пухнуть. Напевно, через те, що вони з камери не виходили.

Розказував, що співали гімн Росії щоранку, інші російські пісні. У них було триразове харчування. Годували кашею. Давали так, щоб з голоду не вмерти. Їсти хотілося завжди. Ігор розповідав, що там було тяжко, але він витримав усе", — каже Наталія Чернявська.


"Найбільше сумую за жінкою, домом, дітками"

Наталія Чернявська каже, що Ігор "добре тримається". У телефонній розмові військовослужбовець розповів про своє самопочуття та за чим сумує найбільше.

"Почуваюся більш-менш нормально в цей момент. Дуже хочеться додому. Найбільше сумую за жінкою, домом, дітками", — розповів Ігор Чернявський телефоном.


Не втрачати надії, чекати та робити все можливе

Зараз військовий проходить обстеження та чекає, поки медики призначать лікування.

"Хочемо перевірити весь організм, щоб знати, які є відхилення, з чим ми повинні далі працювати, що лікувати, щоб він далі міг жити повноцінним життям", — каже Наталія Чернявська.

Всім, хто чекає на повернення своїх близьких з російського полону, Наталія Чернявська радить не втрачати надії та робити все можливе. А ще — вірити, що скоро ті, кого вони так ждуть, повернуться додому живими.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Повістки там не видають: як військовозобов'язаним прикарпатцям оновити дані у ЦНАПі

Мобілізація по-новому: прикарпатцям розповіли про головні зміни, які пропонує влада

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці


12.06.2024 Іван Муканик 3416
Коментарі ()

30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

739
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

1908 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4637
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2571
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2777
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5845

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

556

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1373

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1320
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15950
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7952 3
15.06.2026

Багато людей додають більше часнику до раціону, сподіваючись зміцнити імунітет і захиститися від застуди. Утім, дієтологи наголошують: цей продукт не є імуномодулятором, хоча й має низку корисних властивостей.  

26956
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

390
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

586
26.06.2026

У суботу, 27 червня, у Погінському монастирі відбудеться проща «За мир в Україні і повернення додому внутрішньо переміщених осіб».

583
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4255
25.06.2026

За словами акторки, найбільше її тішить, коли військові з фронту повідомляють, що отримали пакунки допомоги і що з ними все гаразд. Іноді вони надсилають у відповідь прапори чи символічні подарунки — наприклад, перстень із кулі як знак вдячності. 

2515 3
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

569
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

842
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1104
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

2052