Великобританія була зовсім іншою у 2006 році.
Прем'єр-міністром був Тоні Блер, фінансова криза, яка призведе до руйнування світової економіки, ще не настала, і член парламенту, на ім'я Борис Джонсон розглядався як кандидатура на посаду мера Лондона як ліберальний, проєвропейський кандидат від Консервативної партії.
Беручи на себе керівництво як лідер консерваторів після того, як партія впала до трьох послідовних програшів на виборах, Девід Кемерон - інший проєвропейський - благав своїх членів припинити "стукати про Європу" і зосередитись на "речах, які турбують більшість людей".
Через десять років Кемерон, на той час прем'єр-міністр, "зіграв ва-банк" на референдумі про членство Великобританії в Європейському Союзі, ставлячись на те, що ніхто за межами Вестмінстера не дбав про Європу. Він помилявся.
Цей голос - п’ять років тому у середу - повинен був раз і назавжди врегулювати багаторічний невроз Сполученого Королівства через стосунки з Європою. Це нічого подібного не зробило.
Борис Джонсон нарешті вивів Британію з Європейського Союзу у 2020 році на більш жорстких умовах, ніж хтось вважав можливим ще у 2016 році. Опитування показують, що дуже мало людей вірять, що проблема врегульована або що це буде найближчим часом.
Хоча наслідки Brexit навряд чи будуть повністю зрозумілими ще впродовж років, Великобританія залишається такою ж розділеною сьогодні, як і тоді.
Проблеми в Північній Ірландії
З моменту оголошення референдуму про Brexit було очевидно, що доля Північної Ірландії буде найскладнішим питанням для переговорів. Провінція є частиною Великобританії й, таким чином, вийшла з ЄС, але вона має сухопутний кордон з Ірландською Республікою, державою-членом ЄС.
Тримати цей кордон відкритим надзвичайно важливо через дуже реальний ризик сектантського насильства між католицькими та протестантськими громадами.
Для цього Джонсон та ЄС домовились про щось, що називається Північноірландський протокол, який надасть Північній Ірландії особливий статус на митній території ЄС, усуваючи необхідність перевірки товарів, які перетинають кордон.
Своєю чергою Великобританія погодилася на фактичний кордон у морі між Великобританією та Північною Ірландією - на велике розчарування як для північноірландських профспілок, так і республіканців, які прагнуть возз'єднання з рештою Ірландії.
Через рік після того, як Великобританія офіційно покинула Європу, Лондон та Брюссель продовжують суперечити логістичним реаліям протоколу, на що погодився сам Джонсон.
Великобританія повинна повністю впровадити протокол наприкінці червня, але це погрожує продовженням пільгового періоду щодо протоколу, щоб запобігти дефіциту їжі - зокрема, охолодженого м'яса - у Північній Ірландії. Якщо це зробить, ЄС може відповісти, запровадивши тарифи у Великобританії.
Британська преса назвала це непрофільне видовище "ковбасними війнами" - і хоча це звучить безглуздо, це може ще більше дестабілізувати й без того напружену ситуацію в Північній Ірландії.
"Політична сцена Північної Ірландії часто є дещо хиткою, але у випадку з Brexit виникає нове відчуття загальної безпорадності", - сказала Кеті Хейворд, професор з політичної соціології в Університеті Квінз, Белфаст. "Її найближче майбутнє зараз визначається, головним чином, Великобританією та ЄС, а не політичними лідерами тут, у Белфасті".
"Профспілки, націоналісти та інші можуть обґрунтовано сказати, що вони перебувають у гіршому положенні, ніж п'ять років тому", - додала вона. "Ось чому політика тут особливо напружена".
Представник уряду заявив CNN, що Великобританія "віддана пошуку консенсусних рішень з ЄС", але "ЄС повинен проявляти здоровий глузд і застосовувати прагматичний підхід".
Шотландський поштовх до незалежності
"З часу Brexit дебати в Шотландії стали більш поляризованими навколо питання незалежності", - сказала Нікола Маквен, професор територіальної політики в Единбурзькому університеті."Багато виборців, які не підтримували незалежність у 2014 році, зараз це підтримують, тоді як підтримка незалежності в цілому зараз є прочленством у ЄС", - додала вона. "Виїзд з Великобританії зараз для багатьох є найбільш очевидним шляхом до ЄС".
