Якщо ви заблукали в лісі, перше, що не потрібно робити – це впадати у паніку, тобто бігати лісом у різних напрямках, гублячи на сучках клаптики одягу, розсипаючи гриби та голосно волаючи про допомогу. Так можна заблукати остаточно.
Можна, звичайно, видертися на найвище дерево і роздивитися навколо, й нічого не побачити з причини густого лісу, ще й зламати собі якусь кінцівку при спробі злізти. Так що цього робити теж не варто.
Також можна пригадати уроки природознавства і визначити сторони світу за мохом, що росте на північному боці дерева, або за сонцем, що проглядає крізь верхівки. Та навряд чи ви пам’ятаєте, з якого боку ви заходили до лісу і тому визначити напрямок руху за такими порадами буде непросто.
Тому ми вам рекомендуємо заблукати в лісі в якому, по-перше, немає диких звірів, а по-друге – при температурі повітря вище нуля градусів і маючи з собою наші інструкції з виживання. А якщо серйозно, існують певні правила, з якими обізнані досвідчені мандрівники.
А оскільки розповідаємо ми про Карпати, то важливо знати, що у високогір’ях завжди є небезпека попасти в грозу під ураганний вітер швидкістю до 40-45м/сек., нерідко з сніжною крупою або мокрим снігом посеред літа. Не менш небезпечними в високогір’ї є кам’яні розсипи. Вони в дощову погоду стають слизькими і підступними. У період затяжних дощів (літньо-осінній період) струмки та потоки розбухають так, що переправитись через них назад буває не завжди можливо.
ДО ТОГО, ЯК ВИ ЗАБЛУКАЛИ В ЛІСІ
• Не ходіть в гори поодинці. Це дуже небезпечно.
• Перш за все, заздалегідь повідомте близьких або знайомих про свій маршрут. Залишіть записку з необхідною інформацією (дата, час відбуття, кількість людей, що йдуть з вами, напрямок подорожі й орієнтовний час повернення).
• Придбайте компас і мапи регіону. Зокрема, у Карпатах знадобляться топографічні карти масштабу 1:50 000 “Туристичні стежки Чорногори” та “Центральні Горгани” (можна придбати у верховинського рятувальника, директора ТІЦ “Верховина” Василя Кобилюка - +38 (096) 372-44-00).
• Заздалегідь подбайте про достатній запас їжі та питної води, медикаментів, засоби від комах, якісний ніж, сірники в герметичній упаковці, запальничку.
• Одягніть зручний одяг та взуття. Вони повинні відповідати місцевості та погодним умовам, які можуть змінитися дуже швидко. Навіть якщо на вулиці комфортні +20 за Цельсієм, ввечері все одно стає прохолодно та й дощ буває не за розкладом. Деякі речі запакуйте у целофан. Теплий одяг, що не промокає і теплі чоботи у наплічнику нехай будуть присутні завжди.
• Якщо з вами до лісу йдуть діти, одягніть їх у яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним під час розшуку. До речі, незважаючи на визнану зручність камуфльованого одягу, співробітники рятувальних служб рекомендують при поході в ліс навіть дорослим одягати яскравий одяг.
• Візьміть за правило: перед тим як увійти в ліс, запам’ятайте, в якій стороні знаходяться сонце, дорога, річка. Під час прогулянки запам’ятовуйте орієнтири. Щоб не заблукати – залишайте позначки. Без візуальних орієнтирів людина в лісі починає кружляти.
• Якщо ви все-таки заблукали в лісі, зберігайте спокій. Під час паніки мислити логічно неможливо.
ЯКЩО ВИ ЗАБЛУКАЛИ В ЛІСІ, ЩО РОБИТИ
• Якщо ви мандруєте з групою, необхідно залишатися на місці протягом години. Це дозволить товаришам повернутися і знайти вас.
• Маючи карту і компас, ви зможете добре орієнтуватися на місцевості, але лише в тому випадку, якщо вмієте ними користуватися. У наше століття прогресу і високих технологій незамінним помічником кожному мандрівникові може стати кишеньковий GРS – навігатор , за допомогою якого легко і швидко відшукається шлях з будь-яких глухих хащів. Але такий прилад досить дорогий і, на жаль, не всім по кишені.
• Якщо є зв’язок з оператором, у пригоді стане мобільний телефон. Набирайте номер служби порятунку МНС – 101 або 112 (безкоштовно, можна дзвонити навіть без SIM-карти). Оператор за допомогою докладної карти району, в якому ви перебуваєте, спробує вивести вас із лісу. Занотуйте собі в мобільні телефони контактні телефони гірських пошуково-рятувальних підрозділів того району, в якому ви збираєтесь подорожувати. Не зайвим буде нагадати про повністю заряджені батареї вашого мобільного улюбленця, а також запасну батарею.
• Зорієнтуватися у сторонах світу вам допоможуть звичайні механічні годинники. Скеруйте годинну стрілку на сонце – і південь буде посередині кута між нею і цифрою 1. Якщо при собі немає взагалі ніяких технологічних приладів, зорієнтуватися в лісі допоможуть деякі природні прикмети. Смола на хвойних деревах у спекотний день зазвичай виділяється з південної сторони. Мох і лишайники виростають частіше на північній стороні каменів і стовбурів дерев. Кора дерев чистіша, світліша й еластичніша з південного боку, темніша й грубіша – з північного. Великі мурашники частіше розташовуються з південного боку дерев. Гриби ростуть на північній стороні дерева, а на південній стороні, особливо в суху пору, грибів майже не буває. Необхідно перевірити ще раз отриману інформацію, зіставивши 3-4 орієнтири.
• Зупиніться та пригадайте останню прикмету, на яку ви звертали увагу (повалене дерево, зламана гілка) і спробуйте знайти до неї дорогу. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте “на воду” – униз за течією. Струмок виведе до річки, ріка – до людей. Якщо орієнтирів немає, заберіться на найвище дерево – погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися, але так ризикувати варто тільки в тому випадку, якщо ви перебуваєте в хорошій формі;
• Досить ефективно йти на звук. Прислухайтеся. Шум автостради чутно за 1.5-3.2 км, працюючий трактор – за 3-4 км, гавкіт собак – за 2-3 км, поїзд, що їде – за 8-10 км. Дим часто вказує на людську присутність; відчувши його запах, потрібно йти проти вітру (до джерела диму). Звуки краще чути на підвищенні за відсутності вітру.
• Якщо нічого не чуєте, то слід просто вибрати напрямок і йти суворо в ту сторону, зрозуміло, обходячи болота й жереп (зарослі гірської сосни). Пересуватися потрібно так: намічайте лінійний орієнтир (високе дерево, пагорб, скеля тощо), прямуйте до нього, а потім вибирайте наступний. Якщо йти, не вибираючи орієнтир, часто спрацьовує правило «фокусу правої ноги». Справа в тому, що одна нога у будь-якого з нас дещо коротша за іншу. Відповідно, при ходьбі людину постійно заносить убік. Таким чином, в лісі вона починає «кружляти». У подібних випадках кажуть: «лісовик водить». Якщо з’ясувалося, що ви вийшли на старе місце, перепочиньте, заспокойтеся, намітьте лінійний орієнтир і рухайтеся до нього по прямій. І так від орієнтиру до орієнтиру.
• Шукайте у лісі ЛЕП, газопроводи, просіки й дороги – вони обов’язково виведуть вас до людей.
ДОДАТКОВІ ПОРАДИ:
• Остерігайтеся капканів. Їх переважно ставлять у нетрях лісу, часто з приманкою поруч.
• Не варто куштувати незнайомі плоди і ягоди, навіть надкльовані птахами – вони можуть бути отруйними.
• На гірських стежках уважно дивіться під ноги, особливо після дощу, щоб не наступити на хвіст гадюці.
• Не залазьте без страховки на скелі та кам’яні брили (гг. Шпиці, Писаний Камінь, Смотрич, Вухатий Камінь, Скелі Довбуша тощо).
• Ніколи не намагайтесь пройти зарості жерепу без чіткої стежки і не заглиблюйтесь в них більш ніж на 5-10 метрів.
Пам‘ятайте!
Головний маяк – це дим! Рано чи пізно вас почнуть шукати рятувальники. Щоб вдень вас було видно з великої відстані, підкидайте в багаття сирі гілки, листя або траву.
У ясний безвітряний день такий дим видно неозброєним оком на відстані до 80 кілометрів. Добре помітний і чорний дим, який утворюється, коли горить гума, нафтопродукти і пластмаса.
За матеріалами: "Мандри Прикарпаттям
