Шоколадний день твого календаря. Національне свято шоколаду у Львові (фото)

 

Любителі кави кажуть, що наша західна столиця пахне кавою. Та, як на мене, аромат Львова — це шоколад. Гіркий і медовий, смачний до нестями. Такий пахучий і солодко-привабливий, що часом від чашечки цієї гарячої насолоди просто нереально відмовитись. Тим більше, кажуть же ж, що шоколад є еліксиром вічної молодості. Здавалося б, що ще можна зробити з шоколадом, який сам по собі є досконалим. Та фантазія майстрів-кондитерів, мабуть, справді безмежна. Шоколадним у Львові може бути все — від намиста, картин, листівок… до будиночків та автомобілів.

У Львові справді люблять шоколад. Тут цінують давні традиції його виготовлення, вміють його подавати, про нього розповідати і зображати його у мистецтві. Найшоколадніший день у році буває саме тут, у Львові. На це свято приїжджають сотні туристів. Адже саме тоді можна найприємніше провести день і, у буквальному сенсі, сповна насолодитися Львовом, пише Всвіті.

Львівська чоколядна історія

Ті, хто бував тут, знають, що у Львові шоколадку ще й тепер називають чоколядкою. Насправді львівські солодощі мають давню історію. Першу цукерню тут відкрили ще у далекому 1803 році. Власником її був швейцарець Домінік Андреоллі. Міщани заходили в установу настільки часто, що навіть частину вулиці, де знаходилась цукерня, стали називати іменем власника. Пасаж Андреоллі був у всіх на вустах. Згодом цукерень у Львові побільшало. Вони почали виготовляти різноманітні солодощі та рекламувати свою продукцію у місцевих газетах.

Відомим кондитером, що працював у Львові у середині ХІХ століття був Леопольд Ротлендер. У нього було багато учнів, які теж почали відкривати цукерні. Дійшло до того, що на центральній вулиці Львова початку минулого сторіччя майже у кожному будинку розміщалась невеличка кондитерська крамничка, де на місці й виготовляли ласощі.
Найстаріша львівська кондитерська фабрика, заснована у 1882 році мала назву «Бранка».

Ще одним відомим кондитером Львова (вже початку ХХ століття) був Людвіг Залевський. Він вмів виготовляти на стільки смачні солодощі, що навіть у Варшаві щодня чекали літака із цими виробами з України.

Та й самі львів’яни все більше звикали до якісних і майстерно виготовлених десертів. Їх брали щоразу, збираючись на гостину до родичів, чи друзів. Прогулюючись вечірніми вуличками панянки, несли у руках акуратні паперові пакуночки, перев’язані барвистим фірмовими мотузочками. На мотузку навіть чіпляли спеціальне кілечко, аби пакуночок не врізався у палець. Вітрини цукерень тих часів були на стільки красивими, що юнаки і дівчата, які завершували навчання в гімназіях, робили пам’ятні фото на їхньому фоні.

Згодом у місті Лева відкрили одну з найбільших у Європі кондитерську фабрику. Назвали її «Газет». Це дивне слово було скороченням імен двох братів. Засновників солодкого бізнесу звали Гамером і Цимером. До речі, через багато років «Газет» та вищезгадана «Бранка» складатимуть відомий вже нам «Світоч».

Варто зазначити, що до Першої світової війни всі, хто займався кондитерським бізнесом у Львові, були або поляками, або євреями, або німцями. Однією з перших українських фабрик була «Фортуна Нова», що виготовляла цукерки і помадки. Ця організація відзначалася націоналістичним спрямуванням… так-так, навіть у виготовлені солодощів. Зокрема відомою була їхня серія шоколадок «Солодка історія України», де на обгортках друкували портрети українських діячів, починаючи від Володимира Великого. Фахівці цього періоду історії міста навіть кажуть, що саме через націоналістичну позицію «Фортуна Нова» незабаром змушена була припинити існування.

У радянські часи у Львові по-суті було вже лише дві кондитерські фабрики (із характерними назвами) — ім. Кірова та «Більшовик». А далі солодка історія міста продовжилась фабрикою «Світоч». Ще з 60-х років українцям найбільше смакували такі відомі й до нині шоколадки «Оленка» та «Чайка», цукерки “Червоний мак”, “Лісова пісня” та “Кара-Кум”. Так, старому доброму «Світочу» вже більше п’ятдесяти.

Як роблять шоколад?

Хоч більшість майстрів-кондитерів тримають свої рецепти у суворій таємниці, та трішки заглянути за ширму шоколадного мистецтва можна.

Як відомо, основним інгредієнтом цієї смакоти є какао-боби. Спершу їх гарненько обсмажують, потім охолоджують і відправляють у спеціальну віяльну машину. Там боби подрібнюються та відділяються від лушпиння. Далі все ретельно перемелюють і підігрівають для отримання какао-пасти. З неї вже виходить два окремих продукти: какао-порошок та какао-олія. Вони знову поєднаються в єдине, та вже разом із цукром, ваніллю та сухим молоком (для молочного шоколаду). Та це ще не все, що потрібно для виготовлення смачної шоколадки. Наша солодка маса ще має пройти такі складні етапи як конширування та тамперування. Простими словами, перша означає усунення зайвої вологи і гіркоти, а друга — охолодження для належної кристалізації какао-олії. Тепер шоколад, по суті, готовий і його можна перетворювати у найрізноманітніші улюблені ласощі яких завгодно форм.

Основні види шоколаду, це класичний, гіркий, молочний і білий. Останній багато-хто шоколадом не вважає. Та це звинувачення не виправдане. Насправді какао-олії у ньому не менше, ніж у інших видах, лише какао-порошку немає.

Здається, що видів шоколадних цукерок існує просто безліч. З найрізноманітнішими начинками, додаваннями, ароматами; різних кольорів, смаків, форм. Виготовляють їх відповідно теж різними способами.

Любителі львівських шоколадних цукерок знають, що найхарактернішими тут є такі види як марципанові, праліне і трюфелі. Найважливішим складником останніх є ганаш (маса, яка складається з шоколаду, вершків та інколи ще з масла). А марципан,це, виявляється, мелений горішок з цукровим сиропом. Праліне зазвичай м’якші за шоколад, бо мають різні домішки, зокрема алкоголь. Найкращі цукерки виготовляють вручну.

Найшоколадніші дні у році

Шоколадні люди, шоколадні міста, шоколадні галереї і годинники. Величезні шоколадні скульптури і крихітні шоколадні цукерочки. Шоколад у всіх проявах можна побачити і скуштувати на Міському святі шоколаду у Львові. Триває воно протягом 3-4 днів.

Проводиться ще з 2008 року. Шість років тому на площі Ринок 200-кілограмовий шоколадний торт роздали всім ласунам, які були свідками народження святково-шоколадної традиції.
З кожним роком дійство ставало все масштабнішим. Кількість з’їденого шоколаду на фестивалі 2013 досягла дев’яти тонн.

Отаке справді грандіозне дійство з цікавою і насиченою мистецькою програмою. Музичні виступи, театральні номери, майстер-класи від найкращих шоколатьє, Чемпіонат кондитерів-аматорів.

Причин відвідати свято є дуже багато. Хтось вподобає оригінальні шоколадні напої, якими можна поласувати на ярмарку; хтось погодиться пройти «курс шоколадного оздоровлення»; хтось навчиться самостійно виготовляти шоколадні десерти. «Шоколадною поштою» можна буде відправити ароматну листівку у будь-який куточок світу. І побувати на шоколадному балу. Та більше того, тут навіть укладають шоколадні шлюби та дефілюють у шоколадних дизайнерських сукнях.

Взявши участь у розіграшах, можна стати навіть власником авто. А дітям точно сподобається «Дитяча шоколадна країна», з її їстівними деревами, будинками та навіть залізницями. Вагончики до потягів, які можуть стати іменними, малюки зможуть виготовити самостійно, якщо не спокусяться у процесі).

Для тих, хто зібрався у дорогу:

Цьогоріч Свято шоколаду планується на 17-19 жовтня. Тоді міський Палац мистецтв обіцяють перетворити на палац шоколаду.

Аби потрапити на дійство, треба придбати спеціальну «ШокоКартку». Вартість – 15 грн/день/особа. Вартість дитячого квитка – 5 грн/день/особа.

Детальна програма свята:shokolad.lviv.ua

S

какао-боби

какао-боби

maxresdefault

Свято-шоколадуfestfigury_masters_in_SHOKOLAD-6_in_Lviv_START (KRAWS) 0007

Шоколадний показ від дизайнера Уляни Барабаш у 2011 році

Шоколадний показ від дизайнера Уляни Барабаш у 2011 році

20130217201348

photo468_4e7f45cb09b1a
в-номер-DSC_8079
16949166
4630941357


13.10.2014 2023 0
Коментарі (0)

30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2297
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

1996 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4748
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2648
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2852
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5922

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

630

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1472

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1383
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

4870
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

16017
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

8023 3
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

504
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

671
26.06.2026

У суботу, 27 червня, у Погінському монастирі відбудеться проща «За мир в Україні і повернення додому внутрішньо переміщених осіб».

655
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4322
25.06.2026

За словами акторки, найбільше її тішить, коли військові з фронту повідомляють, що отримали пакунки допомоги і що з ними все гаразд. Іноді вони надсилають у відповідь прапори чи символічні подарунки — наприклад, перстень із кулі як знак вдячності. 

2582 3
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

638
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

913
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1168
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

2115