
28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного великого князя Київського Володимира, Українська Церква відзначала річницю Хрещення Київської Руси-України.
Ця подія стала визначною для кожного свідомого українця, бо ж ми розуміємо її як таку, що дала можливість увійти нам у християнську цивілізацію. Зранку у Володимирському соборі столиці була відслужена Божественна Літургія, яку очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет,пишуть Вікна.
На Літургію зійшлися та з’їхалися чимало вірян зі всієї України разом зі священнослужителями. Із благословення митрополита Івано-Франківського і Галицького Іоасафа, присутні сьогодні й представники парафій Калуського деканату УПЦ КП і близько сотні калушан, які виявили бажання бути цього дня у Києві на урочистих загальноцерковних святкуваннях. За словами отців Калуського деканату, прибули калуські прочани до столиці о п’ятій годині ранку, тому мали нагоду побувати у Михайлівському Золотоверхому соборі, соборі св. Софії, а також на місцях, де було розстріляно «Небесну сотню».
Після завершення Літургії під дзвони Володимирського патріаршого собору віряни рушили Хресним ходом за маршрутом: бульвар Тараса Шевченка – вулиця Володимирська – вулиця Трьохсвятительська – Володимирська гірка. Урочиста хода зібрала велику кількість вірних Київського Патріархату з Києва та цілої України. ЗМІ налічують від 15 тис. до 30 тис. православних вірян.
Участь взяли ті, кому не байдужа доля Українського Православ’я; хто не згідний з тим, що Україна – це «Малороссия», а Київ – «южная столица русского православия».
Це питання неабияк актуальне в той день і взагалі – сьогодні. Адже напередодні, 27 липня, у Києві звершувалася Хресна хода православних Московського Патріархату. Правоохоронні органи були готовими до провокацій та дестабілізацій, однак, все обійшлося спокійно. Чітку межу між ходою православних Московського та Київського Патріархатів ставить священик трапезного храму Софії Київської (Мала, Тепла Софія) Іван Сидор: «Не в кількості обманутих, але в щирості свідомих живе і діє правда.
Не «язиком», але рідною мовою хвалимо Бога. Не пред «Русским миром», але перед нашим Творцем стаємо на коліна. Не заковані, але окрилені свободою оживотворяємо рідну Україну. Хочемо і будемо мати Єдину, Незалежну, Помісну Українську Православну Церкву з центром у стольному граді Києві, а не в «Коровьей луже» (з Мордоського діалекту «коровья лужа» звучить – «Московь»)». Українська Хода зібрала понад 30 тисяч учасників. Коли початок колони був вже на Михайлівській площі, то її завершення було біля Оперного театру.