28 січня 2014 року ВРУ знову щось приймала і депутатська братія тиснула на кнопки. Але чи означає це перемогу революції? Чи варто розслаблятися? Чи політика і політики разом із народом революції? Вирішили перевірити, автор ідеї — історик Мирослав Кошик.
Вирушаємо з революційного футбольного поля біля будинку облради. Йде досить цікавий футбол, є свої майданівські ультрас. Між іншим, окремі дружини революціонерів на знак вдячності уболівальників, що підтримали майдани по всій країні, пообіцяли, що будуть слідкувати за футболом.
Отже, вирішили стартувати на перевірку усіх можливих барикад в місті Івано-Франківську.
23 година 28 січня — революційні пости біля військової частини в Івано-Франківську на вулиці Чорновола. Революція йде своїм ходом, кухня працює на повну (борщ, уха, плов, бутерброди, сало, цибулька, лимони, чай, кава і купа всього доброго), горять дрова, живе спілкування між людьми. ЖОДНОГО депутата жодної ради помічено не було. Солдат приніс води пікетувальникам. Приїхав бус — мітингарі із Богородчанщини. Серед хлопців — жодного депутата. На таке запитання всі голосно сміються. Протестувальники підтвердили, що депутати бувають, приїжджають піаритися і їдуть. Принаймні, вночі їх тут давненько не було. На дальньому дозорі таки знаходимо одного депутата… сільської ради одного із сіл Богородчанського району. Чоловік відмовився представитись — каже, слава йому не потрібна, прийшов підтримати революцію своєю присутністю.
Повертаємося у серце обласного центру.
Біля адміністративного будинку розвантажують дрова. Привезли дрова молоді хлопці із Косівського району — кажуть, збирали по хатах. Мусять підтримувати революцію, тим більше у той час, коли їхній земляк — голова облдержадміністрації, за словами мітинг арів, втік від людей. Видно, що цим молодим хлопцям за це дуже гірко.
Далі йдемо до кожної бочки і запитуємо, чи є серед тих, хто на майдані якісь депутати. Хтось посміхається чи відверто регоче. Дехто каже, що хіба тільки «майбутні депутати» — з чим не можна не погодитися. Про наші пошуки депутатів пішла інформація і перед самим дверима міськвиконкому таки вдалося віднайти депутата Івано-Франківської міської ради Сергія Стефанка від ВО «Свобода». Як виявилось дещо пізніше, у графіку чергувань депутатів міськради від «Свободи» він якраз числився у ці години, тож із виконанням графіків чергувань проблем немає. На жаль, інших депутатів нам не вдалося знайти, про ймовірні причини нічого не відомо, відповідні намети виявились порожніми. Попросили чергового депутата зв’язатися із Романом Онуфрієвим — лідером міських свободівці. Той повідомив, що може говорити тільки за виконання чергувань депутатів від ВО «Свобода» — і черговий депутат на місці. На запитання, чи чергують якісь депутати біля військової частини на вулиці Чорновола, відповів, що неготовий що-небудь повідомити.
Оскільки містом гуляють чутки про «автобуси ті тушок» на залізничному вокзалі — ми вирушили туди.
Ані тітушок, ані депутатів на вокзалі не виявилося. Таксисти тітушок також не бачили.
А може ці депутати це є ті(тушки)???
Пропонуємо іншим ЗМІ також проводити спецоперації «Перекличка» по виявленню яких-небудь депутатів на майданах країни вночі. Може, і в Народну Раду менше буде кандидатів?
Спеціально для «Вікон» і всього українського народу Ігор ТКАЧ та Орест КОШИК
