Стерильно у скляних банках: на Прикарпатті у лабораторіях вирощують саджанці лохини методом «in vitro» (ФОТО)

«Долина-Агро» – один з найбільших українських розсадників, де вирощують саджанці лохини, пеларгонії та герані.

З 2011 року тут працює лабораторія «in vitro», а продукцію підприємства вирощують фактично в усіх куточках України та за її межами, інформує Фіртка.

Відомо, що в «Долині-Агро» працюють приблизно 40 людей, 20 з яких – над вирощенням саджанців у лабораторіях.

Директор лабораторії Олег Базюк – біолог та дослідник, який свого часу писав дисертацію про техніку «in vitro».

«In vitro» – це технологія, яка дозволяє розмножувати велику кількість чистих, майже стерильних, рослин. Тобто вирощуємо їх не у звичному природному середовищі, а в скляних банках.

Сам процес полягає в тому, що ми беремо бруньку з рослини, яка є чистою від вірусів, вбиваємо всі бактерії та грибки, висаджуємо цю бруньку в стерильне середовище і тоді очікуємо, коли вона виросте кущиком і дасть мініатюрні рослини», - пояснює Олег Базюк.

Згодом, за його словами, цю рослинку розмножують так само як, до прикладу, смородину, лише не в ґрунті, а в стерильних умовах та відправляють на розсадник в спеціальні горшки із торфом.

Там рослини звикають до іншого повітря та вологості, після чого їх продають українським фермерам та експортують за кордон.

До слова, Олег Базюк підкреслив, що господарство нині досить активно співпрацює з іноземними підприємствами та отримує ліцензію на розмноження садибного матеріалу.

«До прикладу, це є Спілка розсадників Німеччини, також працюємо спільно з нідерландцями, шотландцями та австралійцями.

Вкладаємо досить великі кошти у виведення своїх сортів лохини. Ми бачимо перспективи цього бізнесу, тому активно розвиваємо селекційний та біотехнологічний напрямок, - зазначив він.

Зараз приблизно 70% саджанців у «Долині-Агро» - це лохина, тому що на неї найбільший попит, втім з часом у лабораторіях планують збільшити вирощення й квітів.

«Процес такої роботи доволі тривалий. З моменту, коли ми беремо бруньку й до моменту, коли продаємо фермерам готовий саджанець лохини проходить два-три роки.

Роздрібна ціна за саджанець становить приблизно 75 гривень, однак при гуртовій закупівлі ціни нижчі», - додав директор «Долини-Агро».

Чоловік також розповів, що нині підприємство включене до значної кількості проєктів по посадці плантацій. Відтак, кількість робочого персоналу планують збільшити.

«Я працюю тут лаборантом-техніком вже другий рік. Моя задача полягає в тому, щоб намножити якомога більше рослин.

Тобто беру одну маточну рослину, ріжу її на кілька частин і тоді вже розставляю в окремі банки у стерильне середовище. Робота ця складна, потребує пильності, чистоти і уважності.

У випадку, якщо середовище нестерильне – утворюються бактерії та грибки. В такому випадку доводиться рослинку утилізувати», - каже біолог Марія, працівниця фірми «Долина-Агро».

Працівниця також розповіла кореспондентці Фіртки, що у лабораторіях розмножують різні сорти лохини, зокрема ранні, середні та пізні. Найпопулярніший сорт у «Долині-Агро» – це дюк. Його вирощують в ламінарах, де обов’язково треба підтримувати стерильність.

До речі, за словами Олега Базюка, фахівці лабораторій сьогодні допомагають всім охочим започаткувати власний бізнес.

«Ми допомагаємо багатьом місцевим підприємцям-початківцям ягідного бізнесу, зокрема налагодити високотехнологічне вирощування ягід лохини. Ділимося своїм досвідом. Крім того, ми співпрацюємо з різними університетами, навчаємо людей, які приходять до нас», - ділиться біолог.

Крім того, у 2014 році фахівці почали працювати над виведенням власних сортів. Цей процес триває досі.

«Якщо ми маємо один екземпляр куща певного сорту і хочемо його розмножити, то мусимо для тестування розвести хоча б тисячу рослин з нього. Це можна зробити за рік. Але якщо йдеться про сотню тисяч – то такий процес вже значно триваліший.

Будемо пробувати як рослини поводитимуться в Україні. Якщо виправдають – будемо розмножувати на масове виробництво і експортувати закордон», - каже Базюк.

Директор «Долина-Агро» розповів кореспондентці Фіртки, що в Україні є доволі багато сортів лохини, втім зовсім мало морозостійких та пристосованих до погодних умов в Україні.

«Взагалі лохину вважають ягодою наступного століття. Вона має ті самі поживні елементи, що й лісова чорниця, лиш не кисла. Завдяки цьому її дуже люблять діти.

Наприклад, в Англії є така звичка, що кожна дитина повинна в день з’їдати по 100 грамів червоних ягід. Ну, малини чи суниць ви стільки не з’їсте, бо вони кислі, що не скажеш про лохину, особливо про нові сорти, які з кожним разом ще смачніші та ще більші за розміром.

Останні роки у супермаркетах плоди лохини можна побачити цілорічно. Літом багато ми експортуємо, натомість в зимовий період з південних країн привозять нам. Цьогоріч, наприклад, ми продали сотні тисяч саджанців. Думаю, десь пів мільйона є», - підкреслив чоловік.

Також, як зазначив Олег Базюк, в Європі лісова ягода дорожча, ніж лохина. Тим часом у нас навпаки, бо є достатньо ресурсів для вирощення першого.

«Втім, думаю, що з часом й лісова ягода в Україні буде дорожчати, бо зменшуються її ресурси через неправильне збирання.

Зараз лохина є доволі вартісною, але коли її кількість на ринку зросте – ціна впаде. Тоді її споживатимуть ще більше. Бо цього року, на мою думку, вона була аж задорога», - підкреслив біолог.

Більше світлин у фотогалереї.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Фотогалерея


08.01.2022 Тіна Любчик 10918 2
Коментарі (2)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1210
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1328
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1194
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3315
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2137
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3305

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

830

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1159

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1240

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2529
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

385
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6137
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6152
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

486
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

748
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1582
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1798
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16521
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

854
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1520
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1788
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2784