Уявімо себе в умовах, коли попри вашу волю та бажання, ви змушені опинитися в новому місці, де немає звичних життєвих точок опори — родини, сусідів, колег по роботі, для дітей — своєї школи, гуртків, друзів, місць прогулянок та відпочинку.
Саме в таких умовах опинилися багато наших співгромадян, які через вторгнення російських військ, бойові дії та окупацію, руйнування міст і сіл, втрату житла і роботи, змушено потрапили в категорію «внутрішньо переміщених осіб».
Вже третій рік в Україні, та Івано-Франківську зокрема, для релокованих молодих людей та їхніх родин діє простір для взаємодії та розвитку «Шелтер».
Сімейна групова терапія, різноманітні майстер-класи, психологічна підтримка, гуртки та екскурсії, консультації та профорієнтація, робота з тренерами та різноманітні дитячі гуртки, — це навіть неповний перелік запропонованих активностей.
Фіртка поспілкувалася із представниками німецької благодійної організації «SHL Shüler Helfen Leben» Міхаелем Хільбертом та Терезою Обсівач, які перебували в Україні з черговим візитом.
Розкажіть про вашу організацію. Розуміємо, що ви є німецькою організацією, але дієте за межами Німеччини, в тому числі в Україні.
Чим саме займаєтеся, яка мета ваших програм та проєктів?
Міхаель Хільберт: Наша організація «SHL Shüler Helfen Leben» займається допомогою школярам під час навчання. Головний офіс нашої організації є в Берліні. Є також офіси в інших містах Німеччини, та є ще офіс в Сараєво (столиця Боснії та Герцоговини, — ред.).
Ми працюємо вже тридцять років — з часу Балканської війни. Тоді школярі Німеччини вирішили допомогти своїм одноліткам на Балканах. Почали збирати різноманітну допомогу, яку відправляли під час війни на Балканах. Тоді це була волонтерська організація.
Пізніше ми розпочали діяти більш системно та професійно. Зараз в нас є люди, які працюють в організації на постійній основі. Ми розширили географію своєї роботи, свою допомогу на інші країни. Зокрема, ми працювали в Сирії, коли там почалася війна, працюємо в Йорданії. Також є робота в Польщі, Молдові та Україні.
Важливо, що наша організація керується молодими лідерами. Нами управляє Наглядова Рада, яка складається з десяти молодих людей у віці до двадцяти років.
Така робота має на увазі немале фінансування. Хто саме вас фінансує — уряд Німеччини, бізнес чи фізичні особи?
Наш основний ресурс отримання коштів — це так званий «соціальний день». В нашій мережі є близько чотирьохсот шкіл в Німеччині, — це близько 60 тисяч учнів, які на один день йдуть на роботу, працюють і оплату за свою працю вони віддають на нашу організацію.
Це один із наших основних базових ресурсів, але також нам допомагають європейські структури, федеральний уряд Німеччини та інші грантодавці.
.png)
Зліва направо: національна координаторка проекту Марія Маківничук , Міхаель Хілберт, Олександра Федорук (координаторка «Шелтер-Івано-Франківськ»), Тереза Обсівач
А де саме локально знаходяться ті чотириста шкіл, які допомагають проєкту? Чи це якісь регіони, чи вся Німеччина.
Ми маємо географію по всій Німеччині, але фокус — на північній частині країни.
Як саме ви почали працювати в Україні? І які проєкти тут маєте?
Після повномасштабного вторгнення росії в 2022-му році в Україну ми зібралися на наше чергове зібрання і вирішили, що нам необхідно підтримати Україну. Якраз тоді ми почали шукати партнерів в Польщі і Молдові, а потім в Україні. Почали шукати фінансування.
І в квітні 22-го року вже розпочали наш проєкт для підтримки біженців з України, зокрема в Польщі, де в той час було багато біженців — в Кракові і в Кельце.
.png)
Пункт підтримки українських біженців в Кельце, Польща, 2022-й рік
І нам також тоді пощастило знайти партнерів з України. Перший проєкт щодо необхідної допомоги в нас був в Чернівцях.
Потім, десь за місяць, ми знайшли партнерів у Верховині. Нашим партнером в Україні стала громадська організація “Альянс Розвитку”, а її керівниця Марія Маківничук стала національною координаторкою проетку “Шелтер”.
Восени 22-го року ми почали працювати і в Львові.
Спочатку ми передавали речі першої необхідності, — їжу, медикаменти.
Другий етап — це була соціальна допомога якраз для внутрішньопереміщених осіб.
До липня 2023-го року самі фінансували цей проєкт. Пізніше ми знайшли фінансування від Євросоюзу, що дозволило нам значно підсилити проєкт.
Паралельно із «Шелтером» ми запустили ще один проєкт, який називається «Спроможність молоді» (Youth Empowerment Program Ukraine), яка має на меті підтримати молодь, дати знання і спонукати молодь стати активною, включеною в різні проєкти.
Яка саме географія цих проєктів, яку кулькість учасників та з яких міст вони охоплюють?
Ми маємо вісім міст, де працюють зараз наші проєкти. Проєкт «Шелтер» працює, окрім Івано-Франківська, в Полтаві, Чернівцях, Львові, Стрию, Києві, Верховині та в місті Шептицький.
Цей проєкт працює з липня 2023 року по січень 2025 року. Другий етап проєкту почався в лютому поточного року і триватиме три роки.
В цьому проєкті взяло участь більше десяти тисяч учасників. Але це мова про унікальних учасників, кожен з яких відвідав наші заходи багато разів, то ж кількість відвідань наших заходів сягає 140 тисяч.
Проєкт, про який детальніше розповість моя колега Тереза Обсівач, — «Спроможність молоді», працює у Львові, Києві, Полтаві та Запоріжжі.
Проєкт «Шелтер» — це різного роду заходи.
У першу чергу психологічна підтримка, групові та індивідуальні прийоми.
Також це різного роду спортивні активності — бокс, футбол, баскетбол, плавання, джиу-джитсу, йога, шахи та інші.
.png)
Третій вид активностей — мистецтво, воркшопи, творчі майстер-класи, робота з деревом, уроки з мистецтва..png)
І четвертий вид активностей — це одноденні поїздки, екскурсії, пішохідні подорожі, вуличне кіно та багато іншого з категорії вуличних активностей.
Ми плануємо нашу роботу поквартально. І загалом ми маємо більше ста видів активностей.
Чи ваш проєкт «Шелтер» розрахований лише для молоді та школярів, чи в них беруть участь також і старші люди?
Наш проєкт спрямований на дітей та молодь віком до тридцяти років. Ми є молодіжною організацією, то ж основну нашу увагу скеровуємо на молодь. Але, зрозуміло, що ми не нехтуємо і іншими категоріями, закрема для батьків, бабусь та дідусів наших молодих учасників.
Те, що ви в цьому році розпочинаєте другий етап вашого проєкту — це означає, що перший його етап має хороші показники і результати, які вас задовольняють?
Так, звісно. Загалом ми задоволені отриманими результатами. Етап звітування за проєктом в нас продовжується, а звіти для європейських структур є доволі складними, деталізованими, але загалом, — так, ми задоволені отриманими результатами.
Треба сказати, що на початку ми трішки по іншому розуміли яким буде наш проєкт. Ми очікували, що буде велика плинність його учасників, – внутрішньопереміщених осіб, і що ми будемо щоразу отримувати нових його учасників. Але з часом ми побачили, що люди, які переїхали з небезпечних місць, залишаються жити в нових для себе містах і потребують мати опору в своїх нових спільнотах, то ж ми побачили сталість людей, молоді, які відвідують наші заходи.
Чи плануєте ви розширювати географію ваших проєктів?
В основному ми працюватимемо в тих регіонах, де ми є зараз вже присутніми. Можливо будуть якісь невеликі зміни щодо географії, але зараз ми більше концетруємося на якості наших заходів. Ми знаємо як все працює, ми добре знаємо наші місцеві команди, вже розуміємо тенденції, тому більше зараз концентруємося на ефективності роботи.
Але ми намагатимемося залучати нових учасників проєкту.
Ми завжди тримаємо руку «на пульсі», і якщо в нас з’являться глобально якісь нові можливості, то ми звернемося до нашої Молодіжної Ради, до наших донорів з Європейського Союзу і думатимемо про зміни та розширення проєкту.
Скільки разів ви були в Україні, і які ваші враження щодо України?
Вперше я був в Україні в 2019 році. Тоді мій товариш одружився на дівчині з Тернополя, і я був в них в гостях. А вже займаючись проєктом, я відвідав Україну в жовтні 2022 року. І зараз це вже мій сьомий візит в Україну.
Коли я відвідав вперше Україну, то я багато і не знав про вашу країну. А коли вже почав працювати в проєкті, то я почав багато читати, робив різні дослідження. Зараз найбільше мене вражає стійкість українців.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, і коли після цього я вперше відвідав Україну, то я не зовсім розумів, що це таке «країна в війні». Але потім я побачив, що на Заході України — в Верховині, у Львові, в Івано-Франківську, люди можуть побудувати своє звичне життя як для умов війни, а про війну нагадують лише люди в формі, фотографії загиблих воїнів, але загалом є нормальне життя.
Якщо ж говорити про наші осередки в Києві, в Полтаві, то там більше відчувається близькість до фронту, і що там складніша ситуація.
Щодо загального враження, то я бачу, що зараз українці спроможні будувати спільну ідентичність, без різниці між регіонами, між заходом і сходом.
.png)
Олександра Федорук розповідає про діяльність «Шелтер-Івано-Франківськ»
Пані Терезо, розкажіть тепер ви про той проєкт, яким ви керуєте в Україні?
Тереза Обсівач: Подібний проєкт «Молодіжна спроможність» вже двадцять років реалізується в Боснії та Герцоговині. Минулого року ми розпочали проєкт, який базується на досвіді проєкту в Боснії та Герцоговині, і в Україні.
Це проєкт для молоді у віці від чотирнадцяти до двадцяти п’яти років. Ми проводимо онлайн та офлайн-семінари. І після таких семінарів наші молоді люди можуть отримати фінансування для реалізації своїх проєктів. Вони також можуть отримати консультації менторів, які готові для роботи з молоддю.
Основною ідею і ціллю цих проєктів є така, щоб дати розуміння молодим людям, що вони спроможні втілювати свої ідеї, свої проєкти, що вони можуть провадити зміни, впливати на демократію в своїх країнах, можуть змінювати локальне соціальне життя.
Проєкт «Спроможність молоді» зараз працює в Львові, Києві, Полтаві та Запоріжжі.
Чим саме займається молодь, які саме проєкти вона реалізує?
Загалом ми плануємо реалізувати тридцять два проєкти. Наразі в нас є заявлених дев’ять проєктів, дев’ять учасників. Решта ще працюють над своїми проєктами.
Щодо дев’яти проєктів ми вже маємо уявлення про те, яким буде їх зміст.
До прикладу, в Полтаві ми маємо проєкт щодо захисту навколишнього середовища. Він стосується вторинної переробки.
Інший проєкт про українські традиції, ще один — про профорієнтацію молодих людей. Тобто ці проєкти є дуже різними.
Ми не ставимо жодних обмежень нашим учасникам, вони можуть вибрати будь-яку тему чи напрямок.
В нас також є два тренувальних курси щодо першої невідкладної допомоги.
Яким чином івано-франківські школярі можуть долучитися до проєкту «Молодіжної спроможності»? Куди вони повинні звернутися?
Заявки на проєкт, який ми втілюємо, вже закриті. Але після закінчення поточного проєкту в червні 2025 року буде відкритий наступний етап проєкту, і тоді можна буде до нього доєднатися. Ми присутні на медійних сторінках, маємо сайт. Також можна буде звернутися до наших партнерів, зокрема «Шелтер-Івано-Франківськ».
А хто приймає рішення про підтримку проєктів?
Відбір відбувається після подання заявки онлайн щодо участі в проєкті, а потім, пройшовши онлайн-навчання, самі учасники голосують за проєкти інших учасників, і хто набирає більше балів, то має можливість приїхати, вже для офлайн-участі в другому турі проєкту.
Ми маємо два потоки в проєкті: «стенд ап», для учасників віком від 14 до 17 років, та «мув он», - для старших учасників – від 18 до 25 років.
Для молодших учасників ми мали три онлайн-семінари, в кожному з яких взяли участь до тридцяти учасників. Учасники презентували короткі ідеї проєктів, потім їх відбирали. А потім ми мали два офлайн семінари — один у Львові, інший в Києві. Відібрані учасники для другого туру працювали над своїми проєктами.
Такі ж семінари будуть і для старших учасників.
Фінансування цього проєкту за рахунок федерального уряду Німеччини.
Для багатьох учасників участь в нашому проєкті — це перший досвід такої діяльності.
Цікаво ще почути вашу думку, щодо ставлення європейських країн, зокрема Німеччини, до України.
Є такі думки в медіа, що в європейців з’являється «втома від України», втома від війни і підтримка хоч і є, але починає зароджуватися думка, що цю війну треба завершувати, навіть з поступками, є думки в деяких політичних сил в європейських країнах, що досить підтримувати Україну…
Міхаель Хілберт: Я б розділив цю тему на два підходи. Мене, як професійного учасника залученого в проєкти в Україні і моє загальне політичне бачення.
Якщо говорити про проєкт, то ми робимо те, що можемо. Це наша мінімальна участь, щоб допомогти українцям.
Якщо ж говорити, про втому від війни, то справді — є таке відчуття, що війна занадто довго триває. І багато людей в Європі не те що втомилися від війни, вони швидше втрачають інтерес до війни і менше уваги приділяють цій темі. Але я бачу і тенденцію, що люди розуміють, що Україна зараз відстоює демократію, загальні цінності, бореться за благополуччя всіх – і України, і Європи.
Зараз в Європі є така тенденція, що політика правішає. Які ваші думки, зокрема, щодо спалаху рейтингу проросійської правої партії «Альтернатива для Німеччини»?
Вона зайняла друге місце на виборах. Наскільки це перспективний дрейф поглядів європейців, німців зокрема? Наскільки є вірогідним сценарій перемоги таких партій на наступних виборах?
Я вважаю, що «Альтернатива для Німеччини» — це вже не права партія, а фашистська партія. Вона має більшу підтримку в східних землях Німеччини. Я якраз мешкаю в східному регіоні Німеччини, де ця партія має найбільшу підтримку, але навіть тут я не бачу підстав, щоб вони отримали абсолютну підтримку.
Ми в Німеччині будемо мати новий уряд. Минулий уряд (очолюваний Олафом Шольцем з ліво-центристської Соціал-Демократичної Партії Німеччини, — ред.) був не таким ефективним, — так вирішили німецькі виборці. Коли уряд неефективний – тоді і «процвітають» такі партії як «Альтернатива для Німеччини», вони мають приводи та інструменти для підсилення за рахунок невдач чинної влади.
І якщо новий уряд Німеччини (на чолі з Фрідріхом Мерцем, очільником право-центристської Християнсько-Демократичної Партії, — ред.) продемонструє кращі результати, на що ми сподіваємося, то це унеможливить популярність таких партій як «Альтернатива для Німеччини».
Instagram: https://www.instagram.com/shl.ukraine/
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
