Цей термін в Україні нині вживають чи не на кожному кроці. Говорили й раніше, але словами все й закінчувалося. Цього разу обіцяють «залізно». І поки фахівці працюють над змінами до законодавства, так звана народна люстрація уже почалася.
Минуле в жертву
Саме слово «люстрація» з латини перекладається як «очищення». Вікіпедія трактує її таким чином – «заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі». Але в Україні нині говорять про люстрацію не лише держслужбовців і не лише колишніх. Якщо найпростіше, то всіх, чия посада чи статус має (чи матиме) хоч якесь значення для суспільства.
Головне – не треба плутати люстрацію з покаранням, бо це не одне й те саме. Тому дуже популярна нині фраза «ми його (тебе, вас) будемо люструвати» виглядає не погрозою, а невіглаством.
Десять років тому більше йшлося про люстрацію на причетність до компартії та КДБ. Нині частіше говорять про регіоналів – вони ворог «свіжіший», адже всім болять і ще довго болітимуть рани Небесної сотні. Але хтозна, може, якби свого часу всі перешиванці пройшли люстрацію та зникли з посад, то такого б не було.
У посткомуністичних державах Центральної Європи наприкінці 1980-х люстрацію застосовували до високопосадовців, членів компартій, екс-агентів таємних поліцій і т. д. Так було в Чехії, Польщі, Німеччині, Угорщині, Румунії, Грузії, країнах Балтії. Під дії закону про люстрацію в Чехії потрапили приблизно 140 тисяч людей.
Останньою із цих країн люстрацію пройшла Грузія – у 2011 році. Вони теж заборонили ставати керівниками тим, хто працював у КДБ, функціонерам компартії та комсомолу. Там «колишнім» заборонили очолювати не лише державні установи, а й вищі навчальні заклади.
Обкласти червоними прапорцями
Із новим Кабміном в Україні створили нову установу – Люстраційний комітет, його головою став відомий журналіст Єгор Соболєв. У своєму блозі він написав, що перший удар слід завдати по Віктору Януковичу, Андрію Клюєву, Віталію Захарченку, Віктору Пшонці, Андрію Портнову. Мовляв, якщо їх затримати, то «банда розкаже все». І вже після цього сотні високопосадовців постануть перед судом і опиняться у в’язниці.
«А далі потрібна системна люстрація всіх прокурорів, суддів і міліціонерів, – вважає Єгор Соболєв. – Усіх. Інакше рак не лікується. Нових дільничних і суддів треба обирати. Ті самі громадські варти показали – є з кого. Взагалі, прихід нових людей є критично важливим. Тільки вони зможуть побудувати нову державу. Дмитро Булатов має всі якості, щоб побудувати нове ДАІ. Хлопці з Правого сектору, які роками тренувалися в ім’я України, – основа для нового спецпідрозділу МВС».
Високопосадовців назавжди треба обставити червоними прапорцями: від вимоги декларувати не лише доходи, але й видатки; від розміщення кожної платіжки за рахунок платників податків в інтернеті – до потужних громадських медіа, стверджує голова Люстраційного комітету.
Слід пояснити, що як державна організація цей комітет ще має бути створений. А наразі лише готують положення. Як каже Соболєв, там мають працювати максимально незалежні люди з кришталевою репутацією, а у складі мають бути фахові правники.
Наразі головне завдання – швидко розробити й ухвалити закон. До речі, при розробці планують використати колективне авторство всіх політичних сил з нової коаліції, правозахисників, громадських активістів тощо. «Генії дизайну та IT, – пише Єгор Соболєв, – вже погодилися розробити платформу для публічного обговорення правил люстрації та збору інформації про бандитів і крадіїв з посадами».
А судді хто?
І поки на всеукраїнському рівні продовжують працювати над законами, на місцях почалися реальні кроки. Наприклад, минулого понеділка на так звану народну люстрацію пішли судді Івано-Франківського міського суду. Крім них, прийшли й керівники обласного адміністративного суду – голова Надія Стефанів та її заступник Андрій Малєєв.
Франківські судді на народній "люстрації"
Цьому передували переговори представників Народної ради з суддями. І на переговорах судді були більш-менш відвертими. Натомість, коли довелося зустрітися з громадою, то судді апеляційного суду не прийшли, а більшість із тих, хто був, виглядали не надто щирими. Найвідважнішими виявилися молоді судді, які, виглядало, майже не відчувають за собою гріхів. Вони лише вибачалися за систему, в якій працювали.
Слід сказати, що при попередньому спілкуванні представники Народної ради попереджували суддів: зніміть напругу самі, інакше розлючений народ прийде до вас сам, адже у громади є бажання чи то палити суди, чи то піти до суддівських осель.
Андрій Малєєв на одній із таких зустрічей нагадав – якщо судді й беруть хабарі, то їх їм дають, і таких людей більше. Його тут же поправили – ще більше є тих, що не мають змоги дати.
Секретар судової палати з розгляду цивільних справ Віра Вакарук повідомила, що вже написала заяву на звільнення. Сказала, що це має бути прикладом для інших. І тут же спитала: «А судді хто?». Нагадала, що всі ходять під Богом, хай першим кине камінь безгрішний, має бути взаємна повага. Повідомила, що її син теж три тижні був на Майдані та приїхав із Києва хворий.
Відповідь знайшлася. «Я 12 років займають юриспруденцією, – сказав представник Народної ради Сергій Янчук, – і жодного разу не дав хабара. І в мене понад 10 справ виграно в Європейському суді, ви ж знаєте, наскільки це важко!».
Отже, у понеділок, 3 березня, судді вийшли до людей, розказали про свої зарплати (10-12 тис. грн.), машини, квартири. Це важко назвати люстрацією, як і справжнім покаянням, бо не всі договорювали до кінця. Наприклад, голова обласного апеляційного суду Надія Стефанів повідомила, що її донька працює на малій зарплаті, але не сказала, що помічником судді (а багато хто з цієї посади стає потім суддею). Не згадала вона і про другу доньку, яка є суддею окружного адміністративного суду.
Так чи інакше, але люди завдяки цій зустрічі отримали унікальну можливість подивитися в очі суддям і розказати про свої проблеми. Багато кому це було просто необхідно.
Сайт збирає компромат
Звісно, це ще не люстрація, скоріш – перший крок до неї. Бо далі має бути робота, яку проведуть майданівці. Вивчать документи та скажуть, хто уже не має права повертатись на посади. Наразі над цим уже працюють кілька ініціативних груп. Одна – Народна рада, інша – молодіжний сектор (з допомогою активної громадськості).
Робоча група Народної ради запропонувала створити сайт для народної люстрації. Внести туди імена людей, до яких її застосовуватимуть. Далі – будуть чекати на зовнішню інформацію, збирати компромат, перевіряти його. Якщо підтвердиться – оприлюднювати на сайті. Далі буде висновок люстраційної комісії. Сайт уже створений, внесені перші чотири імені: Роман Онуфріїв, Петро Черепій, Олександр Левицький, Андрій Троценко.
А молодіжний сектор, який вважає, що люструвати мають тільки ті, які не йдуть на вибори, і починати варто з себе, розробив декларацію про громадську люстрацію. Вона полягає у виявленні та моральному осуді конкретних осіб чи організацій, які були причетні до побудови диктаторського режиму в Україні та порушень прав і свобод людини. Пишуть, що всі керівники державних структур, управлінь та відділів, які працювали на посадах у 2011-2013 роках, мають бути негайно звільнені. Це ж стосується судів, прокурорів, міліціонерів і т. д. У декларації навіть йдеться про те, що слід розпочати процес відкликання депутатів-регіоналів.
Зазначимо, що це нова думка. Адже на минулому тижні під час прес-конференції голова обласної ради Василь Скрипничук сказав, що люструвати треба тільки службовців. Депутатів, вважає він, люструватимуть вибори. А щоб люди краще знали кандидатів, Скрипничук радить журналістам більше інформувати виборців.
Отже, скільки б не було ідей чи бачень, для правильної люстрації потрібен правильний закон. Без нього франківці можуть робити тільки певні рухи, які хіба налякають корупціонерів чи змусять їх звільнитися.
До речі, під час тої самої народної люстрації суддів франківці висловили ідею, що через такий процес мають пройти всі: службовці, лікарі, вчителі, навіть священики. А ви готові до люстрації?
Тетяна СОБОЛИК,
