Днями студентки четвертого курсу медичного факультету Романа Соловій та Ірина Гохкаленко повернулися з університету в угорському місті Дебрецен, де вони навчалися протягом весняного семестру.
Потрапити туди дівчатам вдалося, пройшовши всі етапи конкурсу відповідно до програми ERASMUS+ і таким чином ставши учасницями програми студентського обміну. Університет Дебрецена – один із найвідоміших навчальних закладів Угорщини, який відкрили ще в 1912 році на базі Дебреценського коледжу, повідомляє Фіртка з посиланням на прес-службу ІФНМУ.
В 1949-му на основі медичного факультету відкрили медичний університет імені Лайоша Кошута. Сьогодні університет об’єднує 11 факультетів і два коледжі.
Тут навчаються понад 20 тисяч студентів з усього світу. Роману Соловій та Ірину Гохкаленко під нас навчання в закордонному виші чи не найдужче вразила велика кількість студентів з багатьох країн. Дівчата кажуть, що тепер мають друзів на всіх континентах. Мало того, кмітливі франківчанки встигли ще й вивчити основи різних іноземних мов. Так Ірина Гохкаленко тепер вміє лічити до ста турецькою мовою, а Романа Соловій трішки володіє корейською. І звісно ж, обом студенткам вдалося ознайомитися з основами угорської, а також удосконалити знання англійської до вельми високого рівня (в тому числі й на професійні теми), адже навчання відбувалося саме цієї мовою. До речі, дівчата активно пропагували й українську мову.
Переконують, що чи не всі їхні друзі-іноземці з дебреценського університету тепер вміють вітатися українською: «Слава Україні! Героям слава!».
«Особливо запам’яталося велике студмістечко, – розповідає Ірина Гохкаленко, – в якому повсякчас вирувало цікаве життя. Також приємно вразило, що всі корпуси університету розташовані поруч одне з одним, тож не потрібно було витрачати купу часу на переміщення».
Романа Соловій відзначає кардинально іншу систему навчання. «Після десяти тижнів лекцій відбувається практика в лікарні, яка триває протягом місяця, – розповідає студентка. – А потім стартує період іспитів. Цікаво, що кожен студент самотужки складає для себе графік іспитів – обирає день і годину, які є для нього найзручнішими».
Ще одною відмінністю є те, що в угорському університеті не ставлять оцінок – лише під час іспиту. Однак студентки ІФНМУ вважають, що така система не дає можливості цілком об’єктивно оцінити знання.
«Трапляється, що під час іспиту навіть відмінник може розхвилюватися та розгубитися, і таким чином виходить, що випадок може вирішити головну оцінку», – каже Романа Соловій. Також дівчата розповіли, що на четвертому курсі в університеті в Дебрецені вони були наймолодшими.
Справа в тому, що в країнах більшості студентів-іноземців, з якими вчилися франківчанки, прийнято вступати до вишу у віці 22-23 років.
«Вони вважають, що саме в цьому віці можна зробити справді виважений і правильний вибір майбутньої професії», – пояснює Романа Соловій.
