Рівно 20 років тому, 10 серпня 1995 року, українка Інесса Кравець переписала історію потрійного стрибка.
Стрибок Інесси тоді називали і «стрибком у ХХІ століття», і «стрибком у вічність». І ніби в воду дивилися. Минуло 20 років, а 15,50 метрів і досі залишаються недосяжними для спортсменок. Найближче до рекорду українки підбиралася Франсуаз Мбанго Етон з Камеруну: на Олімпійських іграх у Пекіні вона показала результат 15,39 м.
Ім’я Кравець у прихильників легкої атлетики асоціюється з горизонтальними стрибками, проте талановита людина, як відомо, талановита в усьому. У 16 років Інесса, наприклад, стрибала у висоту на 1,78 м, але у цьому виді вона почувалася не достатньо комфортно. Показавши 6,29 м зі стрибків у довжину, вона вирішила змінити спеціалізацію. І, як показав час, не даремно. У підсумку її найкращим результатом у кар’єрі стали 7,37 м, а найвищим здобутком — срібна олімпійська медаль 1992 року. 1996-го вона стала першою в історії легкої атлетики олімпійською чемпіонкою уже з потрійного стрибка.
Світовий рекорд Кравець установила на чемпіонаті світу в Гетеборзі, на стадіоні «Уллеві». Цікаво, що за три дні цього британець Джонатан Едвардс зробив там те ж і його 18,29 м тримаються і до сьогодні.
Коли Інессу запитують про те, чи пам’ятає вона, як долала рекордні 15,50 м, та пригадує усе до дрібниць. «Я була у відмінній формі, але зробила два заступи. Перед третім стрибком збільшила розбіг більше, ніж на дві стопи. Розуміла, що маю показати результат, якщо хочу продовжувати боротьбу, і не робила нічого особливого. Бачила, що й попередні спроби були дуже хорошими, кращими, ніж у суперниць. Саме тому не було жодного страху перед тим стрибком, який став світовим рекордом», - розповідала вона в інтерв’ю колумбійському виданню El Espectador. І додавала: «Я дуже рада, що зробила те, що не вдавалося більше нікому. Я дуже наполегливо тренувалася, присвятила значну частину життя цьому. І сьогодні можу сказати, що задовольнила всі свої спортивні амбіції».
